Історія заснування Пласту в Ужгороді

Пластове свято в Ужгороді, вересень 1922 або 1923 (спереду дир А. Алиськевич)

Про офіційне створення першого пластового осередку в Ужгороді, а саме у Державній реальній гімназії, що нараховував 60 хлопців та 14 дівчат під проводом проф. Остапа Вахнянина, проф. Пехмана та Заплеталової, читаємо в першому числі журналу «Пластун-Юнак-Черкес» за 1923 рік [1]:

Відтак, пластові гуртки у Торговельній Академії (під проводом П. Гаргая) та Учительській семінарії (під проводом проф. Косара та Остапчука [2]) організовуються вже 14 квітня 1923 у кількості 18 та 35 членів відповідно.

До речі, сьогодні приміщення Державної реальної гімназії та Торговельної Академії (з осені 1925 р. – перенесена до Мукачева) – це будівля хімічного ф-ту УжНУ, вул. Підгірна, 46, а Учительської семінарії – будівля Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, вул. Волошина, 35.

Журнал "Пластун...", ч. 1, 1923, інформація про створення пластових відділів в Ужгороді

Журнал “Пластун…”, ч. 1, 1923, інформація про створення пластових відділів в Ужгороді

Останній Крайовий Звітодавець Українського Пластового Уладу Карпатської України (УПУКУ) скавтмастер Степан Пап-Пугач у книзі «Пластовий альманах», що вийшла з нагоди 50-ліття Пласту на Закарпатті у Римі 1976 року [3], також з посиланням на «Юнака» зазначає, що «в Ужгороді перші організаційні збори відбулися 7-го лютого 1923 р. Заложено 6 хлоп’ячих гуртків («Леви», «Лиси», «Соколи», «Орли», «Медведі» і «Вовки») і один дівочий («Ластівки»). Провідник проф. Остап Вахнянин» (див. Пластун, 1923, ч. 1). Це був Пласт при Ужгородській гімназії. При Торговельній Академії Пласт засновано дня 14 квітня 1923 р. Того самого дня був заложений Пласт при Учительській семінарії, де записалося 35 новиків».

Докладний звіт про заснування пластових осередків у Закарпатті, зокрема і в Ужгороді, знаходимо також у звіті скавтмайстра, проф. Леоніда Бачинського [4]:

«Рік 1922 також не був світлим. В сему році повстав лише один відділ в Густі [5] при держ. ґімназії (25.9.1922). Засновав його Комаринський, тоді ученик ґімназії, і Волошин, учитель горожанської школи, оба українці з Галичини. Число пластунів було 20. […]. Попавши в школи, свідомий елемент учительства зразу підхопив ідею пласту, як орґанізацію національну і виховуючу в народному дусі і от в році 1923 зразу засновується 11 пласт. відділів а саме:

Провідниками були всі українці, крім одного відділа ч. 3 в Ужгороді, який вів ученик академії Гарґай, а засновав його чех др. Пешек.

Число пластунів в поодиноких відділах взято приблизно, діловодство не велося докладно і тому точних дат бракує. Приблизно пласт збільшився на 260 членів і разом числив 320 чл.».

Зі звіту Леоніда Бачинського

Пласт в Ужгороді розвивався настільки швидко, що вже 30 вересня 1923 р., на початку шкільного навчального року, пластові курені в Ужгороді створили полк (пізніше – кіш) ім. Федора Корятовича, першим провідником якого був Володимир Комаринський. Серед членів куреня згадуються імена Юрія та Євгена Шерегіїв, Ростислави Бірчак та Богдана Алиськевича. До речі, як зазначає Степан Пап: «останнім кошовим ужгородських куренів був пластунскоб Михайло Козичар, що поляг на Краснім Полі в обороні Карпатської України» [6].

У наступні роки ріст Пласту в місті буде доволі стрімким. За поданими у звіті Леоніда Бачинського7 даними, до кінця 1926-1927 навчального року, а точніше – станом на 1 липня 1927 в Ужгороді нараховувалось уже 202 пластунів у трьох хлоп’ячих та двох дівочих юнацьких відділах.

Варто зазначити також, що перший відділ «Вовченят» і «Лисичок» (новиків, а згодом – новаків та новачок) заснував 2 листопада 1927 р. при ужгородській народній школі Леонід Бачинський (зголосилося 97 дітей), а однією з невтомних виховниць була Анна Устиянович-«Береза» – «визначна пластунка, членкиня Краєвої Пластової Старшини і Начальниця дівочих куренів Закарпаття» [8].

«Пластовий рух започаткували на Закарпатті емігранти з Галичини – професори гімназій Андрій Дідик, Остап Вахнянин, а також професор гімнзії Леонід Бачинський. Перший пластовий гурток заснував у 1921 році у Берегівській гімназії Андрій Дідик. В Ужгороді заснував Пласт 1923 року Остап Вахнянин – професор Ужгородської гімназії, а найбільша заслуга в організації Пласту у 20-тих роках належить Леонідові Бачинському», – це уривок з виступу на Міжнародній конференції до 75-ліття Закарпатського Пласту пл.сен. Івана Небесника [9]. А сам Л. Бачинський у своїй статті «Початки Пласту на Підкарпаттю» [10] писав:

«Перші кроки були тяжкі. Провідники були зовсім без фахової освіти, також не мали пластової практики. Керувала ними лише любов до народу і бажання влити національний грунт до пластової орґанізації».

Проте, саме з таких умов виросте зовсім інше, нове покоління, покоління сміливих, покоління тих, що за словами Степана Папа, – «сміло ідуть уперед».

Примітки:

  1. Електронний архів Українського визвольного руху. Журнал пластової молоді Підкарпатської Русі “Пластун”
  2. Можливо, йдеться про вчителя Дмитра Остапчука, організатора Село-Пласту на Закарпатті, замордованого угорцями 22 березня 1939 року біля с. Кобилецька Поляна (Василь Ґренджа-Донський. Твори. Т. 8. Щастя і горе Карпатської України. – Вашинґтон: Видання Карпатського Союзу, 1987. – С. 341-344)
  3. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах. – Рим: Видання ЮГ, 1976. – С. 19
  4. ЦДІАЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 88
  5. Мається на увазі місто Хуст
  6. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах. – Рим: Видання ЮГ, 1976. – С. 19
  7. ЦДІАЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 88.
  8. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах. – Рим: Видання ЮГ, 1976. – С. 20
  9. Пласт на Закарпатті в минулому і сьогодні. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Пласту на Закарпатті (Ужгород, 17 серпня 1996 року). – Ужгород: Ґражда, 2012.
  10. ЦДІАЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 88.

Джерело: науково-мистецький часопис “Екзиль”, ч. 3, березень 2018. – Гражда: Ужгород.

За підготовку статті дякую пл.сен. Іванові Гоменюку, ЦМ (Київ), пл.сен. Олі Свідзинській (Львів).


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *