Сітницький Юрій, інженер, мандрівник

Юрій Сітницький

Юрій Сітницький (27 листопада 1912 – 28 вересня 1992) – пластун куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного при Академічній гімназії у Львові. Старший пластун куреня ч. 10 «Чорноморці». Доцент, викладач Львівського політехнічного інституту.

Народився у Львові у сім’ї професора Академічної гімназії Івана Сітницького, Навчався у народній школі (1918 — 1922 рр.), в Академічній гімназії (1922— 1930 рр.). Після закінчення навчання у травні 1930 р. працював майже рік на Львівському металообробному заводі практикантом.

Восени 1931 р. вступив на механічний факультет Львівської політехніки. У травні 1939 р. склав державний іспит і отримав диплом інженера-механіка.

Працював у Політехніці спершу як старший лаборант, а згодом на посаді асистента кафедри теплових вимірювань. Під час німецької окупації був інженером у Водоканалтресті і асистентом технічних курсів, відкритих на базі Політехнічного інституту.

З 1948 р. — старший викладач, з 1953 р. — доцент кафедри теплових вимірювань приладів. У 1952 р. Юрій Сітницький захистив кандидатську дисертацію на тему «Вимірювання пульсуючих витрат газу», у 1954 р. призначений доцентом.

У 1959 – 1961 рр. працював в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, створив відділ автоматизації виробничих процесів; у 1966 р. організував курси майстрів з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики у «Союзенергоремонттресті».

В 1960-х рр., користуючись пластовим досвідом, організовував прогулянки молоді і старших львів’ян у Карпати, а також околицями княжого Львова. Останні роки життя працював над укладанням путівника популярних туристичних гірських маршрутів, який під назвою «Мандрівки по Карпатах» вийшов окремою книжкою у Львові 1993 р.

Юрій Стіницький. Мандрівки по Карпатах

Юрій Стіницький. Мандрівки по Карпатах

Похований на Личаківському кладовищі у родинному гробівці Атанаса Заячківського.

Джерело: Пл. сен. Галина Субтельна. Вічна Ватра на Личакові (могили пластунів у львівському історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *