Пресова квартира УСС

Від початку 1-ої світової війни була між українськими військовиками думка, що треба збирати всі матеріяли для майбутньої історії. З цієї думки постала пізніше т. зв. Пресова Кватира УСС-ів.

Закуплено перший фотографічний апарат, щоб робити знімки, здібні рисівники виконували рисунки-шкіци поодиноких старшин і подій, письменники і журналісти списували історію боїв і переживань. Крім того, цей пресовий гурток зорганізував стрілецьку читальню та бібліотеку.

Ця Пресова Кватира, як її називали, згуртувала велику групу військовиків з мистецькими, музичними і письменницькими здібностями, які в часі війни та після неї здобули своїми творами широку славу. Завдяки їм залишилися великі матеріяли про історію українського стрілецтва, як багатий фотографічний матеріал, малюнки, нариси, пісні й спомини.

Із фотографів найбільше праці вклали малярі Іван Іванець і Юліян Буцмашок, а далі Т. Мойсейович, Оробець і В. Яцура. З малярів славні були І. Іванець, Ю. Буцманюк, М. Сорохтей, О. Курилас, Л. Лепкий.

Однак найбільшу творчість розвинули у Пресовій Кватирі Коша УСС поети і музики, а з них найславніші: Роман Купчинський, Михайло Гайворонський і Лев Лепкий. Воєнні переживання, романтичні пригоди, постійні зміни постою, а при цьому висококультурна товариська атмосфера пресового гуртка УСС-ів була знаменитим підложжям для творення поезій та пісень. І так у ці воєнні роки постали у Пресовій Кватирі десятки стрілецьких пісень; сумних і жартівливих, маршових, високопатріотичних, які до сьогодні залишилися невмирущим пам’ятником великого минулого. їх співаємо ми всі: старі та молоді, а деякі з них прийнялися майже на рівні з національним гимном (“Гей у лузі…”).

У Пресовій Кватирі поставали не лише пісні, малюнки чи вірші. Там зорганізовано театр, як теж видавання журналів, споминів і календарів-альманахів; перший вийшов у 1917 р. під редакцією відомого журналіста Миколи Голубця. Вийшов також збірник п. н. “Червона Калина”.

Після закінчення 1-ої світової війни та поділу українських земель, більшість членів Пресової Кватири опинилася у Львові. Зв’язані спільними переживаннями і прямуваннями, вони знов створили суцільну групу, що згуртувалася біля створеного ними видавництва п. н. “Червона Калина”.

Це видавництво поставило собі за завдання видавати щорічні календарі-збірники споминів та оповідань з років визвольної боротьби, як також книжки, повісті, історичні розвідки і спомини.

Видавництво працювало пильно і випустило десятки джерельних історичних матеріялів аж до 1939 р., а нечисленні його члени, переїхавши до США, відновили тут діяльність “Червоної Калини”.

Останньо видавництво “Червона Калина” випустило повний збірник пісень найславнішого стрілецького співця Романа Купчинського п. н. “Ми йдемо в бій” у редакції та обробці проф. Ігоря Соневицького.

Джерело: журнал “Юнак”, листопад 1978


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *