Пл. сен. Ярослав Гаврих: зв’язки Пласту зі скавтінґом

Пластуни на міжнародному таборі "ПІК" 1974

Пласт як українська скавтська організація має особливу прихожу платформу для світових міжнародніх стосунків через Скавтінґ. Належиться повне признання основникам українського Пласту, які, маючи на меті дати українській молоді якнайкращу систему виховання, вибрали саме скавтську систему всестороннього виховання молоді на добрих громадян і патріотів своєї батьківщини, виповняючи загальні організаційні структури і методи виховання українським змістом і традиціями.

Ідеї скавтінґу стали зразу популярними в цілому світі. Сьогодні світовий скавтінґ начислює мільйони молоді, а національні скавтові організації це великі і поважні товариства, які є об’єднанні в Світовій Організації Скавтового Руху. На дружніх міжнародніх зустрічах скавтова молодь має змогу представляти культуру і осяги свого народу, ширити інформацію про свою батьківщину та збільшувати коло особистих приятелів та прихильників свого народу.

Пласт це одна з найстарших скавтових організацій, але через перешкоди ворожих окупантів і відсутність незалежної держави, Український Пласт не міг в минулому стати повноправим членом Світової Організації Скавтового Руху мимо кількакратних звернень Пластового Проводу. Все-таки, українські пластуни, хоч і неофіційно, брали участь в різних Джемборі.

Дещо особлива ситуація склалась після 2-ої світової війни 1945 р., коли в Німеччині і Австрії найшлось велике число пластунів і відновився Український Пласт в екзилі. В такому самому положенні знайшлися тисячі скавтів з інших донедавна самостійних країн, а тепер під совєтською окупацією, як естонці, литовці, латиші, мадяри, поляки, чехи. Вони стратили батьківщину так як українці, а їхні скавтові організації позбавлено членства в Світовій Організації Скавтового Руху. Тоді Головна Пластова Старшина з осідком в Німеччині особливо активно вела заходи, вже спільно з іншими екзильними скавтовими організаціями, про визнання і можливість організувати в кожній країні поселення вповні автономний національний скавтінґ.

Міжнародне Скавтове Бюро — виконний орган Світової Організації Скавтового Руху все-таки не дало згоди і піддержало існуючу засаду, що повноправними членами можуть бути лише державні скавтові організації і кожна держава може бути репрезентована лише одною національною організацією.

З приїздом пластунів до Великої Британії та започаткуванням пластової організації стало конечним вирішити правне оформлення та узгіднити з Бритійською Асоціяцією Скавтів і Міжнароднім Скавтовим Бюро наше положення та ведення скавтової діяльности.

На початку 1949 р. Головна Пластова Старшина в розумінні з пл. сен. скм. Ц. Паліїв, як представників зв’язкових послала Ярослава Гавриха до Головної Кватири Бритійської Асоціяції Скавтів, а Анну Герасимович до Головної Кватири Скавток «Ґерл Ґайдз» — в Бритійському скавтінґу мужеські і жіночі частини мають окремі організації.

Метою Головного Проводу Пласту було осягнути згоду Міжнароднього Бюра на членство екзильного Пласту в Світовій Організації Скавтового Руху. В поодиноках країнах поселення нашим бажанням було, щоб українські пластуни мали право на окрему автономну організацію.

В травні 1950 р. голова Головної Пластової Старшини д-р Атанас Фіґоль і Ярослав Гаврих відбули зустрічі: 2-го травня з секретарем Головної Квартири Бритійської Асоціяції Скавтів М. Андрю, 4-го травня з секретарем Міжнароднього Бюра Скавтів в Лондоні П .Т. Лунд, а відтак з д-ром А.Герасимович відвідали паню Вуд-Гіл в Головній Кватирі скавток «Ґерл Ґайдз».

В розмові з М. Андрю були обширно обговорені проблеми новоприбулих пластунів — скавтів, яким ставиться вимогу вступити індивідуально до Бритійської Асоціяції Скавтів або залишити скавтінґ, складати скавтську присягу та прийняти нову скавтову відзнаку. Вважаємо, що вповні правильною є вимога заяви льояльности супроти законів країни поселення, одначе не можемо прийняти погляду, що щастя юнак може осягнути через його якнайшвидшу асиміляцію.

Андрю, є прихильний нашим поглядам і завважує, що тут йдеться про щастя юнака, а при тому теж про задерження національного характеру. Він хотів би якнайкращої розв’язки, але знає, що Скавтова Асоціяція є радше консервативна і тому не легко погоджується на зміни своїх напрямних. Пропонує, щоб спробувати еволюційну розв’язку — формувати українські гуртки з українським скавтмайстром і вдержувати контакт через зв’язкового. Хоч Андрю був вирозумілий і симпатизував нашим бажанням зберегти пластову організацію, можна було внескувати, що метою Бритійської Асоціяції є якнайшвидша інтеграція новоприбулих в бритійському скавтінґу.

Пластуни на міжнародному таборі "ПІК" 1974

Пластуни на міжнародному таборі “ПІК” 1974

Розмова з п. Лунд в Міжнароднім Скавтовім Бюро йшла про відмову прийняття екзильних скавтських організацій в члени Світової Організації Скавтського Руху. Лунд добре обзнайомлений з історією українського Пласту, про ще довоєнні заходи про членство Пласту в Світовій Організації Скавтського Руху, коли поляки протестували проти визнання українського Пласту. Він щиро симпатизував з нашими стремліннями, але він сам, оцінюючи реалістично політичну ситуацію, вважає правдоподібність повороту на батьківщину дуже малою. Тому юнак буде щасливіший, коли скоріше зживеться з новим середовищем.

Пані Гіл-Вуд потвердила, що всі новопоселені скавти мають включитися як члени в місцеві бритійські групи.

Можливо буде мати поодинокі українські гуртки новаків та новачок з своїми виховниками, які будуть організаційно включені в бритійській скавтінґ.

В міжчасі Бритійська Скавтова Асоціяція опублікувала слідуюче оголошення.

Напрямні відносно признання «ДП-скавтів» на терені Злученого Королівства

1. Асоціяція Бой Скавтів доложить усіх старань, щоб допомагати скавтам — європейським добровільним робітникам, що перебувають на терені Злученого Королівства порадами, помислами і вишколом, з метою таким чином забезпечити, щоб завдання, методи і принципи Скавтінґу були прийняті й перестерігані та щоб не велася політична пропаґанда.

2. Всі скавти і скавтери Европи — добровільні робітники, що перебувають на терені Злученого Королівства, матимуть змогу вибору приступити до Групи Асоціяції Бой Скавтів або залишити членство в Скавтінґу.

3. Нормально скавти і скавтери Европи — добровільні робітники будуть допущені до довідних скавтових груп у сусідстві їх перебування і доки не приймуть громадянства, складатимуть змінену форму присяги, знану як «чужинецька присяга», подану в «Напрямних і постановах організації 25/І». Де є достаточна кількість скавтів і забезпечений провід, там можна творити скавтові групи за поодинокими національностями й на бажання таких груп вони можуть бути під опікою церкви або школи в нормальний спосіб.

4. Національних прапорів та емблем, що вказували б на країни походження, можна вживати тільки за попереднім дозволом імперіяльної Головної Кватири. Їх уділюватися буде тільки в дуже виняткових випадках.

5. Закладання окремих національних Скавтових Асоціяцій або Головних Квартир є заборонено.

25/І. Чужинці можуть бути допущені як члени за згодою Дистриктового Комісаря і тоді зложать або скріплять скавтову присягу в наступній формі:

«Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоби сповнити мої повинності супроти Бога і країни, що в ній живу, повсякчасно помагати другим і коритися скавтовому законові».

Стало очевидним, що не можна сподіватись зміни становища ні Бритійської Асоціяції ні Світового Скавтового Бюро. Вступити індивідуально в члени бритійського скавтінґу означало б кінець Пласту у Великій Британії. Тому вирішено провадити пластову працю і пластову організацію під назвою «Клюб Виховних Осель і Мандрівок» — КВОМ. Як виявилось це давало нам повну змогу провадити пластову працю і організацію — пластову за формою і змістом. В 1975 р. прийнято справлений статут і нову назву «Пласт» — Виховна Організація Української Молоді у Великій Британії.

Пластові організації в інших країнах діяспори теж подібно оформлювались залежно від місцевої скавтської організації. В Німеччині одначе Пласт зміг уформитись як автономна українська пластова організація при німецькій скавтовій організації — Bund Deutsher Pfadfinder.

Пласт у Великій Британії залишився незалежним від бритійського скавтінґу, але контакти і співпраця на різних рівнях бритійськими скавтами не переривались. Відбувались місцеві зустрічі, наші пластуни були запрошені і їх вітали як українських скавтів на різних скавтових імпрезах.

Дуже успішно пройшла і була гарно зорганізована участь українських пластунів разом з групою пластунів з Німеччини на світовому Джtмборі в Саттон Парк в Англії. В 1963 р. наші пластуни були разом в спільній українській групі на Джtмборі в Греції. В Англії наші пластуни брали участь у великих стрічах бритійських скавтів т. зв. «РЕАК» (ПІК — вершок) в 1974 і 1980 р.

Джерело: 50-ліття Пласту у Великій Британії, 1999


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *