пл. сен. Ольга Свідзинська: Пластова філателія

Пластові марки з Франції

Поштові марки як цінні папери, які свідчать про оплату поштового відправлення, почали використовуватися 1840 р. в Англії. Дуже швидко в цілому світі поширилось збирання поштових марок, а колекціонерів від середини 60-х рр. XIX ст. почали називати філателістами.

Марки видають офіційні поштові підприємства кожної країни. В Україні власні поштові марки з’явилися 1918 р. (випущені в УНР і ЗУНР). Після цього Україна більше 70 років жила без власних марок (аж до проголошення незалежности).

Спершу марки виготовлялися за допомогою методу гравюри; сучасні ж марки друкують на папері високої якости; зворотній бік аркуша проґумовують (проклеюють), а щоб було зручно відділяти окремі примірники, аркуш проколюють (перфорують, зубкують).

Окрім офіційних, державних випусків існують неофіційні марки, тобто такі, якими не можна оплатити поштові послуги. Такі випуски поширилися на території України (в Галичині) і в країнах поселення українців у XX ст. Випускання недержавних марок мало на меті збір коштів на ті чи інші цілі; пропаґанду української ідеї; створення сувенірної продукції, представлення української нації в світових філателістичних збірках. Зокрема, з пропаґандивною метою виходили марки Закордонного поштового відділу Закордонних Частин ОУН під назвою «Підпільна пошта України».

Філателія слугує добрим виховним засобом. Пропаґандивні випуски несуть в собі багато інформації про Україну, її видатних діячів, історичні події; сучасні випуски Пошти України дають змогу ознайомитися з рослинним і тваринним світом нашої держави, найдавнішими архітектурними пам’ятками, історією міст, розвитком науки і техніки тощо.

Перша пластова марка була надрукована Верховною Пластовою Командою в лютому 1927 року (на марці вказано 1926 рік) з нагоди святкування 15-ліття Пласту. Її автором був вихованець 35 куреня ім. С. Тисовського в Калуші, гетьманський скоб, скавтмастер Филимон Біленький. Марка випущена в трьох кольорах: червоному, зеленому і фіолетовому. Згодом, 1930 року, ВПК видала спеціяльний випуск з закликом «Будуймо пластовий дім» — його наклад призначався для збору коштів на пластову домівку.

Після заборони Пласту на території Польщі філателістичні випуски друкувала Команда СУПЕ (до 20-ліття Пласту, 1931 р., авторства Роберта Лісовського, трьома накладами, вісьмома різними кольорами), Пластова референтура в Парижі (автор О. Савченко-Більський, три різні кольори). Дохід «французьких» марок був призначений на фонд пластових таборів.

Надалі пластова філателія розвивалася після Другої світової війни — спочатку на території Німеччини (в переселенських таборах Ді-Пі), згодом — за океаном (в Канаді, ЗСА, Австралії). Зокрема, 1946 року Головна Пластова Старшина в Мюнхені (Німеччина) випустила нову серію марок до 35-ї річниці Пласту. На марці було зображення пластової лілейки з написом довкола неї — «Український Пластовий Улад 1911—1946» (аркуші надруковано п’ятьма різними кольорами).

З нагоди участи пластунів у Джемборі в Муассон (Франція) 1947 року видрукувано марку роботи художника Едварда Козака (вихованця перших пластових гуртків у Стрию, згодом — члена Загону «Червона Калина») з зображенням пластуна-сурмача з прапором і великою пластовою лілейкою на прапорі. На задньому пляні видно шатра, над шатрами — скавтську лілею з вузлом, а зліва — Ейфелеву вежу. Таке саме зображення було й на пластових листівках.

Велику серію марок видано з нагоди Ювілейного Свята Весни в Міттенвальді (Німеччина) 1947 року. Автор марок — пл. сен. Роман Рогожа, вихованець 7 куреня ім. Князя Льва у Львові, член куреня «Лісові Чорти». Ці марки надруковано з чотирма різними номіналами, у кожного номіналу — свій колір. Тоді ж видано другу серію марок, три види — з силуетами пластунів (роботи Роберта Лісовського) і стилізованим зображенням пластового табору (роботи Романа Рогожі). У наступні роки у Ганновері (Німеччина) видано марки до 40-ліття скавтінґу (1948) та з нагоди «пластового тижня» (1949).

Варто згадати і про «членські марки», видані Головною Пластовою Старшиною в Мюнхені в лютому 1950 року. Номінал марок відповідав сумі членського внеску для кожного уладу. Було надруковано спеціяльні картки, розраховані на один рік, на які пластун наклеював марки, які отримував після складення внесків.

Гербові марки, що засвідчують сплату членських внесків

Гербові марки, що засвідчують сплату членських внесків

Для УПН було надруковано жовті марки, для УПЮ — сині, для УСП і УПС — фіолетові. Існували також червоні і зелені марки — для пільгових внесків. На кожній марці було написано «пластова гербова марка» і зображено лілейку в променях сонця; автор малюнка — Михайло Курило.

У грудні 1952 року в Мюнхені ГПС видала ювілейну серію з п’яти марок з нагоди 40-ліття Пластового Уладу.

Марки мали однаковий малюнок для всіх номіналів: пластова лілея на тлі двох земних півкуль і напис «Український Пластовий Улад». Автор малюнка — Любомир Рихтицький.

У нових країнах поселення збереглася традиція видавати марки з нагоди пластових ювілеїв і свят (Ювілейні Зустрічі, Свята Весни, Тижні Пластуна тощо), але з’явилися й нові ориґінальні випуски. Серед таких варто згадати марки до 40-ліття Української державности (1958); марки з українськими писанками з колекції о. Ярослава Елиєва і писанковими орнаментами, які виконав пластун-графік Мирон Левицький (1959); серію марок для відзначення Мазепинського року (1958 і 1959); з портретами О. Тисовського і С. Левицького (1962); з відзнаками 32 пластових куренів УСП і УПС (видані одним повноколірним аркушем 1971 року). Всі ці марки об’єднує напис «Пластова пошта». Централізованим випуском марок займалося Пластове Філателістичне Бюро при Головній Пластовій Булаві.

Окрім пластового проводу марки пластової тематики видавала вже згадана Підпільна пошта України. Відомо шість таких випусків: до 45-ліття Пласту (1956), марки про Пласт і СУМ (1956), до 50-ліття скавтінґу (1957), до 50-ліття Пласту (1961 і 1963) і до Світового Джемборі в Айдаго (1967). Деякі з цих випусків не були оригінальними: для них використовували пластові марки попередніх років зі спеціяльними текстовими наддруками.

Пласт в Україні перейняв традицію випуску марок до ювілеїв. Зокрема, 1993 року в Тернополі видано серію незубкованих і неґумованих марок з нагоди 80-ліття Пласту. На Головпоштамті у Львові було організовано гашення цих марок спеціяльним і звичайним поштовим штемпелем.

Перша державна українська марка з пластовою тематикою вийшла до 100-ліття скавтінґу у видавництві «Марка України». Для її оформлення використано фотографії пластунів 1920-х років, надані журналом «Пластовий Шлях». Марки гасилися спеціяльним штемпелем із зображенням пластової хустини.

Багато колекційних, непоштових випусків, розробляють і друкують пластуни невеликими накладами. Такі випуски видає, зокрема, журнал «Пластовий Шлях».

Під час підготовки статті використано матеріяли з фонду 389 Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, серію публікацій Л. Онишкевича та В. Стебницького у журналі «Пластовий Шлях» та приватну збірку авторки.

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *