Зарицький Олекса, блаженний священномученик

бл. свмч. Олексій Зарицький

Зарицький, бл. свщмч. Олекса, син Василя та Марії Ісої, народився 17 жовтня 1912 року в с. Більче Мединицького повіту, тепер Миколаївського р-ну Львівської обл. Батько був дяком у місцевій церкві. У родині було шестеро дітей.

Пластун розвідчик 5 куреня ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий). Учасник табору на Соколі 1930 р.

Навчався у Стрийській гімназії (1922—1931), закінчив Львівську богословську семінарію (1934). Висвячений на священика Митрополитом Андреєм Шептицьким 7 червня 1936 року.

Душпастирював у с. Нижня і Верхня Стинава, згодом у с. Струтин біля Золочева (1937—1946). Після ліквідації Української греко-католицької Церкви був підпільним парохом у с. Рясна-Руська коло Львова, обслуговуючи також парафію у с. Рясна-Польська, тепер львівський мікрорайон Рясне (1946—1947). Заарештований 10 жовтня 1947 року, ув’язнений у тюрмі на Лонцького у Львові. 29 травня 1948 року «Особым Совещанием при МВД СССР» засуджений до 8 років ув’язнення.

Фільм про бл. свмч. Олексія Зарицького

Ув’язнення відбував у Тайшетлагу коло Іркутська, згодом у Дубравлагу в Мордовії і Омлагу поблизу Омська.

Після звільнення 31.12.1954 р. душпастирював на засланні в Караганді. Провадив місійну діяльність у Самарі, Оренбурзі, Казахстані. Служив в обох обрядах: у східному і латинському (для поляків і німців). Під час місійних подорожей у Красноярському краї зустрівся з Митрополитом Йосипом Сліпим, який призначив отця адміністратором Ка­захстану з осідком у Караганді.

Органи влади позбавили його постійного місця проживання (прописки), тому доводилося бути скитальцем.

9 травня 1962 р. заарештований у Караганді, а 30.06. засуджений за «волокитство», тобто життя без прописки, насправді ж — за служіння в підпільній УГКЦ.

Помер 30 жовтня 1963 року у в’язничній лікарні поселення Долинка Карагандинської обл., Казахстан. Стараннями громади місцевих католиків, а також родичів та його колишніх парафіян із Західної України, двічі перепохований. 30 квітня 1990 р. останки блаженного перенесені в с. Рясна-Руська.

Урочисто проголошений блаженним священномучеником під час Апостольського візиту в Україну Івана-Павла ІІ 27 червня 2001 р.

*


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *