Скавтм. Л. Бачинський: Що в наших силах?

Журнал "Пластун", жовтень 1930

Не в гнів нашим пластунам буде закид, що дотепер не спромоглися вони на організацію пластового музею. Чи в Ужгороді, чи у Львові чи на загальних шкільних виставах в Ужгороді і Пряшеві не бачив я такого музею, як урядили моравські пластуни на виставі в Берні, не згадуючи вже ще кращої, величавої вистави на Джамборі.

Які причини? Чому так сумно виглядає ся справа? Чи ми не здалі, нероби, чи просто панує у нас лінь?

Думаю, що ні. Причина криється тут в чому іншому. Кожний пластун, зокрема курінь уважає, що зроблена річ є лише власністю куреня, або тої особи, не хотять, аби зроблена річ помандрувала в інше місце. Друга справа є недовір’я до музею. Тії речі, що пошлемо, десь стратяться, хтось візьме, комусь подарують і т.д. говорять пластуни.

Третя – се брак ініціативи у нас провідників, аби дістати десь кімнату для організацій сталого музею. Думаю, що се не така вже тяжка річ. Коли б подолати сі головні три причини, то певно в наших центральних місцях були б сталі, спочатку малі, а там я великі гарні музеї. Особа, що буде вести музей, мусить бути добре ознайомлена з головними музейними правилами. Всі речі точно записувати, видавати посвідки і водповідати за цілість. Добуті речі нумерувати, записувати до інвентаря, дати напис: хто зробив, подарував, коли, яким курінем и т. д. Всі речі виставляти, аби могли ті речі оглядати пластуни і сторонні і переконатися, що ними подаровані речі є дійсно в музею. В газетах час від часу згадувати приріст музею і виказувати осіб. Так поволі музей буде рости. Як би не було окремої кімнати, то можна поки що примістити в шафах, але вже тії речі, що є, мусять бути переховані в найкращому стані, не накриті порохом і не понищені шкідниками.

Які речі можна виробляти до музею, я вже подав на сторінках “Пластуна” за рік 1928.

Зараз виписую ще кілька виробів, які особливо важні і легкі до виконання на Підкарпатю: так моделі дараб, човна приладів рибарських, орієнтаційні знаки, сонішний годинник, мапи на папері і з папємарше, ріжні роди мостів, умовні знаки на ріжних теренах і ріжними способами, дзвіниці, сліди з воску, лук, добувана огня тертям, вузли, ріжні типи шатер, ріжні підстави, зразки дерев, плетеня мап, лісовий домик, гачки, свічники, уживана пл. палиця в моделях, огні таборові, хлібна піч, перша поміч, пластові печатки, трембіта, сопілка, кобза і ліра, як не оригінальні, то моделі, табори з гіпсу, або на піску, випилюваня з дерева, роблені речі, діапозитиви, тотеми, альбомні фотографії.

Дуже багато можна ввібрати з ріжних пластових підручників, аби лише була охота.

Журнал "Пластун", жовтень 1930

Журнал “Пластун”, жовтень 1930

Журнал "Пластун", ч. 2, жовтень 1930

Журнал “Пластун”, ч. 2, жовтень 1930

Джерело: часопис пластової молодежі “Пластун – Skaut”, ч. 2, жовтень 1930


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *