Інж. Григорій Афнер: Організації молоді у східній Франції

Самостійний гурток юначок "Жайворонки" в Ле Като, Франція, 1961

Мій обов’язок як ініціятора й керівника руху української молоді в департаментах Мозель і Мерте Мозель подати українському громадянству відомості про працю, яка провадилась серед молоді шкільного й старшого віку.

Спочатку було організовано українську дитячу школу в Кнютанжі (Кнютанж, Нільварж, Гаянж і Альґранж), а трохи пізніше була відкрита школа в Крюсні. У школі в Кнютанжі навчання провадив я і хорунжий Дмитро Яхневич, а в Крюсні тільки я. Шкільних підручників було досить, а до того ще регулярно отримували журнали для дітей і молоді позашкільного віку: “Дзвіночок”, “Вогні” й “На сліді“.

Один із перших активних і безкорисних співпрацівників був п. Борис Винницький. Борис Винницький зорганізував при школі у Кнютанжі дитячий хор. В 1937 році мною був заложений пластовий курінь імені полковника Євгена Коновальця. Куренем опікувалося Спортове Товариство, що складалося з осіб старшого віку. Хоч Спортове Товариство й мало свій статут, насправді воно підтримувалося Українським Національним Клюбом, на чолі якого був я.

На початку 1939 року в пластовому курені було вже біля 100 осіб і курінь мав три сотні — дві хлоп’ячі й одну дівочу. Пластуни мали однострій такий: темно-сині штани, зелена сорочка з кишеньками, пластовий пояс, жовта хусточка на шиї і на голові берет. У дівчат була темно-синя спідничка, а решта одягу — та ж сама. Шкарпетки були однакові для дівчат і хлопців: темно-сірі, а вгорі зелений поясок.

Командантом куреня був Микола Антончак, а сотенними — Євген Юрчак, Володимир Масляк і Марія Манюк. Катерина Бутинська була помічником команданта куреня, а пізніше й Володимир Масляк. Сотню Масляка прийняв Андрій Насінний. Крім самого Кнютанжу та його найближчих околиць найбільші осередки були: в Тукіньє (Мерт-е-Мозель) біля 16 осіб, старша — Марія Манюк, і в Гаґоданжі (Мозель) біля 10 осіб, старша — Емілія Гранат.

Пластовий курінь дав великі концерти в таких місцевостях: в Тукіньє, де брали участь пластуни й пластунки, разом біля 50 осіб, в Омекурі — виступало на сцені 66 пластунів і пластунок, в Монделянжі — 65 пластунів і пластунок. Кілька концертів та святочна академія дані в Кнютанжі.

Пластуни мали свій великий, добре організований і гарно вишколений хор, яким керував п. Борис Винницький, і струнну оркестру, яку провадив сл. п. Микола Івасенко, що тільки в 1938 році погодився її організувати.

Джерела:

  1. Альманах 100-ліття Пласту
  2. Українське Слово. — 4.585. — 25.1.1953 р.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *