Тисовський Олександр

Олександр Тисовський

Олександер Тисовський народився 9 серпня 1886 р. у Львові в родині Василя і Матильди з Балабанів Тисовських. Батько був вчителем математики і фізики у чоловічій учительській семінарії у Львові.

Олександр Тисовський одержав початкову освіту у польській приватній школі м. Львова, звідки перейшов до німецької державної гімназії. Від третього класу навчався в Українській державній академічній гімназії у Львові, яку закінчив з відзнакою.

Вступив на філософський факультет Львівського університету, де обрав спеціальність природознавство. Працюючи в галузі порівняльної анатомії, здобув титул доктора філософії.

У 1911 р. склав учительський державний іспит і став суплентом (заступником учителя), а згодом учителем природознавства в Українській державній академічній гімназії у Львові, в якій пропрацював до 1939 р. У 1920-1924 рр. викладав ботаніку та порівняльну анатомію в Українському таємному університеті. Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Олександр Тисовський був педагогом за покликанням. Любив молодь, особливо юнацтво. В дітях бачив особистостей, що мають природні і набуті здібності, які варто розвивати і доповнювати новими знаннями. Бачив, що школа дає знання, але не виховує. Не маючи змоги вплинути на запровадження бажаної ним реформи у школу у найближчому майбутньому, сам взявся реалізовувати свої погляди на виховання, створивши позашкільну організацію молоді у формі Пласту. Пласт мав дати шкільній молоді те, чого їй не давала школа, і він цю мету осягнув у дуже короткому часі.

Рукопис автобіографії Олександра Тисовського

Рукопис автобіографії Олександра Тисовського

Саме тому у 1911 році д-р О. Тисовський організував пластовий гурток у Академічній гімназії, члени якого були урочисто прийняті до Пласту 12 квітня 1912 року. Про свою пластову працю написав звіт, що був опублікований в шкільному звіті за 1912/13 р. Згодом було написано підручник «Життя в Пласті» (1921 р.). Уклав Пластовий Закон, написав текст і музику до Пластового Обіту.

Вибух війни у червні 1914 р. перервав пластову діяльність. Тисовський змушений покинути Львів і евакуюватися до Відня. Працював викладачем «гімназійних курсів», організованих для української молоді. Незабаром був покликаний до війська, де служив у 30 Львівському полку піхоти в канцелярії шефа санітарної служби полку. З поверненням австрійської армії до Львова 1916 року звільнений з армії для праці у шкільництві.

1923 р. Олександр Тисовський одружився з Іриною Студинською, дочкою професора університету д-ра Кирила Студинського, опікункою дівочого пл. полку ім. Марти Борецької.

Тисовський з пластовим гуртком на прогулянці в Корчині, 1924

Тисовський з пластовим гуртком на прогулянці в Корчині, 1924

Після світової війни був Головою Верховної Пластової Ради (ВПР), від 1926 р. заступником Верховного Отамана і референтом діяльності. Після розв’язання Пласту в1930 р. на доручення підпільного Пластового Центру був провідником «Доросту Рідної Школи», співробітником журналу «Вогні», кооперативи «Пласт», членом проводу Виховних Спільнот Української Молоді — організацій, в яких продовжувалась пластова праця.

У 1939 р., коли Західну Україну окупували радянські війська, д-ра О. Тисовського призначено професором зоології Українського державного університету ім. І. Франка у Львові, згодом — деканом факультету (1939-1941).

У 1944 році Тисовський виїхав з дружиною на еміґрацію до Відня, де й помер 29 березня 1968 р.

Тисовський — послідовний інтелектуальний діяч організації. Він зробив велику підготовчу теоретичну працю. Продумав схему організації, опрацював до деталей методичну систему, розробив вимоги до ступенів, визначивши передусім увесь зміст і форму.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*