Василь Кархут: Праця зв’язкових в курені

Василь Кархут. Друга і третя проба пластуна, 1929

Роля зв’язкового у нашому Уладі дещо відмінна від ролі таких самих пластових діловодчиків по інших пластових уладах. Там являється він більше провідником Куріня, нераз опікуном, коли у нас зазначується виразно подвійний характер його завдань в Куріні; як зв’язкового Верховної Пластової Команди для Куріня — і як творчого, ініціятивного чинника внутрі в Куріні.

Чисто виконним чинником в Куріні є курінний і Курінна Команда. Заявковий, це рід пластового комісара.

Отцей подвійний характер зв’язкового, ставить його вище від таких самих діловодчиків в інших уладах, даючи йому більшу свободу руху, але спонукуючи одночасно серіозніше та пильніше дбати про свій пластовий вишкіл, що в сумі робить його працю видайнішою, з другої сторони дозволяє курінним і членам Курінних Команд вишколюватися у провідництві при зв’язковім, підготовлятися до ролі зв’язкових.

Такий гармонійний розділ завдань і поділ праці, як у нашім Уладі, труднішим є до подумання тоді, коли обов’язки курінного й зв’язкового сповняє одна людина, або його обов’язки зводяться до ролі опікуна, як це є в інших пластових уладах. Вислід: високий позем нашого Уладу.

З огляду на цей подвійний характер зв’язкового у куріні, не від речі було би обговорити як представляється праця зв’язкового.

Пічнім з ролі “як зв’язкового Верховної Пластової Команди”. Праця на мою гадку досить шабльонова, хоч не менше відвічальна. Треба знати пластові приписи й розпорядки, припильнувати усе прислання на час до ОПК. як слід виготовленого чвертьрічного звіту Куріня, перепитувати пластові проби (І. частинно ІІ.), зорити за чистотою пластової ідеї в Куріні (судейство), пильнувати, щоби Курінь не мав довгів в ВПК провадити один Гурток прихильників до І. проби або викладати деякі точки II. ІІІ проби, улаштовувати гутірки — отце було би майже все.

Але наскільки воно не вистарчаюче! Навіть тоді якщо мається в Куріні енерґійного курінного, що буде переводити впоряд, звіти Гуртків — тримати як кажемо Курінь, а йому до помочі добру Курінну Команду, що буде провадити точний реєстр членів та пильнувати, щоби котрий не “вийшов з форми”.

Бракувати ме тут духа, тої індивідуальности, що при усьому змаганні до уодностайнення виріжнювати ме Курінь “а” від Куріня “б”, тогож самого Коша.

Надання індивідуального обличча Куріневі, це завдання в першу чергу зв’язкового, що усвідомив собі докладно своє друге завдання в Куріні: бути творчим духом ініціятиви, показувати пластунам чимраз нові блиски мінливого многогранного діяманту пластування.

Сказав один з знаних польських пластових провідників, що зв’язковий, котрий не уладить раз в рік табору для членів свойого Куріня — є жадним зв’язковим.

Слова ці підчеркують зрозуміння ваги таборування, але наскільки вони ще показуються за загальними! Скільки недоговорення у “дрібничках”!

Вислати до таборів ВПК. як найбільше пластунів з Куріня, а перед тим зорґанізувати для піднесення пластово-таборного вишколу й товариського зжиття членів Куріня: курінний табор (тижневий) — безперечно одно з завдань зв’язкового. Але це далеко не усе!

Зв’язковий повинен бути душею Куріня, тим вогнем, що запалює й надихує прагнінням діла: Курінь.

Зв’язковий — це той, що зроджену в його умі думку — шкіц дає до дотворення Курінній Команді, а через неї пластунам, щоби вийшло: діло.

Безперечно мусить це бути пластун, як кажемо повновартний, людина з ініціятивою, віддана всеціло орґанізації, але при тому мусить мати дар з’єднування собі довір’я пластунів.

Зовсім правильним уважаю висказ, що курінного повинні пластуни “боятися”, зв’язкового любити, бо тільки тоді зможе навязатися між пластунами — а звязковим той внутрішний союз, що піпхне кождого пластуна зокрема й всіх разом, сягнути за метою, яку поставить їм перед очі їх зв’язковий.

Симбіоз зв’язкового з курінним є конечним, дає ту силу Куріня на зовні й на внутрі, свідому своїх завдань, амбітну своєю міццю, а при тому не допустить до надужиття влади прим. курінного.

По сьому, що я сказав, мабуть не трудно буде відповісти на одно питання: чи зв’язковий є тільки діловодчиком.

Кождий думаю відповість “ні”. Зв’язковий є окрім того учителем і виховником!

В’яжеться це тісно з питанням пластового вишколу зв’язкових. Курінний і члени Курінної Команди повинні мати інструкторський табор — скількиж більше від них мусить мати зв’язковий!

У нас досі не було інструкторського табору кляси “А”. Зв’язкові мусять вдоволятися інструкторським кляси “Б”, але наші звязкові, це переважно люди, котрі читають по німецьки, декотрі по француськи, анґлійськи. Пластова література цих народів богата, навіть польська богатша від нашої. Треба читати й по відкиненні полови сіяти чисте зерно на рідному ґрунті.

Праця оплатиться. Нагородою буде внутрішнє вдовілля, котре наповнить серце зв’язкових більшою радістю, як ріжні нагороди чіпляні зв’язковим за працю, при нагоді удачного виступу їхнього Куріня.

Замітка. Містимо радо повищу статтю одного з досвідних наших провідників Пласту, одначе ми з означенням відносин до зв’язкового й курінного не вповні погоджуємося. Любов для одного а страх для другого — се видається нам надто неясним. Боїмося, щоби курінні йдучи за сею радою не могли погодитися так, щоби їх треба було боятися й в критичних випадках звертатися до “щиро – люблячої неньки – зв’язкового”. Вщіплювання т. з. внутрішньої карности від перших років пластування повинно виробити пошану й послух курінного без викликування почуття страху.

Ред.

Джерело: скавтм. Кархут Василь, ЛЧ, Праця зв’язкових в курені. Реферат на нараді зв’язкових X. Округа// Пластовий шлях. Рік 1. Число III. Львів, листопад 1930 р. С. 12-14.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*