Радзикевич Юліян, лікар, письменник

Юліян Радзикевич

Юліян Радзикевич народився 4 липня 1900 року в с. Вишенька Мала Равського повіту (зараз село не існує, його поглинула територія Яворівського полігону) в родині о. Петра Радзикевича і Володимири з роду П’ясецьких.

Під час навчання у Львівській Академічній гімназії у 1916 році належав до 1 полку ім. Петра Конашевича-Сагайдачного (2 гурток).

Зголосився до УГА, воював як старшина артилерії. Потрапив до польського полону. Матуру склав восени 1920 року.

Після звільнення з табору для інтернованих вояків студіював в Українському (таємному) університеті у Львові. 1927 року закінчив медичний факультет Карлового університету в Празі. Вів лікарську практику в Копичинцях коло Тернополя, в Судовій Вишні. 1944 року виїхав до Німеччини, від 1949 мешкав у США, де був директором туберкульозного відділу одного зі шпиталів Меріленду.

Був одружений з Антоніною Лебедович, виховав трьох синів.

Автор історичних повістей: «Полковник Данило Нечай» (І-ІІ, 1961), «Полум’я» (1963), «Золото і кров» (1967), «Лупулові скарби» (1975).

Помер 4 лютого 1968 року.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*