Клим Павло, інженер

Павло Клим

З нагоди річниці від дня народження Павла Клима, визначного члена ОУН і пластового організатора, подаємо тут публікацію газети “Свобода” за 1997 рік авторства Іванни Ґорчинської. 

Вже проминуло довгих чотирнадцять років від сумної дати 15-го липня 1983 року, коли спочила в Бозі душа св. п. друга Павла Клима (пластове псевдо «Кньоб»), члена куреня УПС “Червона Калина”, який втомлений трудами життєвої мандрівки відійшов до свого Творця по вічну нагороду.

Шість днів до тієї дати, 9 липня, ще святкував свій 73-ій рік народження, а в короткому часі не стало його між живими. Залишив у глибокому смутку дружину Олю, дочку Марійку, улюблених внуків Павла і Богдана та численних друзів і знайомих.

Життєва дорога інж. П. Клима була повна труду й жертви в ім’я найвищих ідеалів Бога й Батьківщини. Він від юнацьких років був задивлений в них, ішов шляхом посвяти і терпіння, щоб тільки причинитися до їх здійснення. Вірив у слушність своїх змагань і у важність свого післанництва, як сина поневоленого народу. Праця для здійснення великої ідеї — волі України — була змістом і ціллю його життя.

Як згадано вище, П. Клим народився 9-го липня 1910 року в селі Мізунь, недалеко Долини, Україна. Середню освіту здобув у Стрию, а вищі студії закінчив на політехніці у Львові.

В роках 1929-30 відбув артилерійський підстаршинський вишкіл у польському війську, а закінчивши його, продовжував студії. Весь час був активним членом спершу Української Військової Організації, а від 1929 року — Організації Українських Націоналістів, займаючи різні відповідальні пости. За приналежність до ОУН в 1935 році арештувала його польська поліція, і тоді своє ув’язнення відбув у сумної слави концентраційному таборі Береза Картузька.

Після виходу на волю св. п. П. Клим одружився з Олею Козак. Він постійно був на оці польської поліції й у 1937 році знову попав до Берези. Це ув’язнення було позначене знущаннями і побоями, які залишили його майже калікою на все життя, бо ушкоджений в концентраційному таборі хребет вже ніколи не можна було повністю вилікувати.

Павло Клим, Богдан Чехут, Степан Бандера, 1931

Павло Клим, Богдан Чехут, Степан Бандера, 1931

В парі з активною націоналістичною діяльністю друг Павло від юних літ був пластуном. Пластова Присяга, Пластовий Закон і Три Головні Обов’язки пластуна були його дороговказом. Усе це тісно було сплетене з напрямними й діяльністю ОУН, взаємно себе доповнювало й у висліді виховало шляхетну людину з залізною волею, завжди готову посвятити себе для добра батьківщини і слави рідного народу.

У 1939 році почався в житті друга Клима новий етап. На зміну польській окупації прийшла комуно-москоська навала й, щоб зберегтися при житті, ціллю якого була не особиста безпека, але загально-національна справа, друг Павло переїхав з родиною до Радимна над Сяном, що було граничною станцією між червоним і брунатним окупантами. І знову там, займаючи становище директора кооперативи, з нараженням власного життя і життя родини, допомагав він у перепровадженні членів ОУН і його проводу на большевицьку сторону.

Коли в 1941 році наступила зміна окупацій і 30-го червня проголошено акт незалежности України, друг Павло пережив великий удар, бо в перших місяцях нового режиму німці арештували і стратили в Болехові його молодшого брата Івана, а він сам з родиною мусів скриватися в Кракові.

Переїхавши в 1944 році до Австрії (Коринтія), а згодом до Інсбруку, друг Клим працював в Лізі Політичних В’язнів, був секретарем Центрального Представництва Українців в Австрії та Крайового Проводу ОУН.

У 1948 році інж. П. Клим з дружиною і донею еміґрували до Аргентини. Там, звільнившись з обов’язків активного члена ОУН, друг Павло всю свою увагу зосередив на молоді, організуючи в новій країні поселення молодечу організацію Пласт, яка зуміла охопити всю молодь. Їй віддав він свої сили, свій час і наснагу свого патріотичного українського серця. Фізично він був кволий, але його бадьорість і юний ентузіязм та патріотизм перемагали слабкість тіла, вливаючи творчі життєдайні соки в працю з молоддю. За це був він нагороджений найвищим відзначенням св. Юрія в золоті.

У своїй громадській і політично-ідеологічній праці друг Клим мав непересічний талант співпрацювати з різними середовищами, не антагонізуючи одних проти інших, а навпаки, доводити до об’єднуючої спільної дії.

У 1957 році родина Климів переселилася до Чикаго. Друг Павло був постійно під наглядом лікарів, які старалися облегшити його фізичні терпіння, але до покращання стану здоров’я не прийшло, а після важких комплікацій наступила передчасна смерть.

Проживаючи в Чикаго, інж. П. Клим був деякий час без праці, а потім отримав відповідальне становище в американській інженерській фірмі, де його дуже шанували, мали до нього беззастережне довір’я і хоч він майже не міг ходити, то проте працював до часу, коли вже недуга прикувала його до ліжка. Дружина Оля була його “янголом хоронителем” і в час, коли на початках перебування в Чикаго, друг Павло не міг працювати, вона якийсь час трудилась на двох роботах, щоб заробити “на хліб насущний”.

Виказка на ім'я Павла Клима, члена 5 куреня УСП "Червона Калина"

Виказка на ім’я Павла Клима, члена 5 куреня УСП “Червона Калина”

Чикагські пластуни також подивляли пластовий дух пл. сен. керівництва П. Клима, бо він, хоч особисто не мав змоги брати участи в житті cтаниці, то проте завжди цікавився її діяльністю та пересилав дружні привіти й побажання на збори, ювілейні зустрічі, крайові з’їзди тощо.

В липні, коли припадають дати народження і смерти св. п. П. Клима, в пошані згадуємо його і схиляємо чола перед його блаженною пам’яттю.

Джерело: Іванна Т. Ґорчинська. Світлій пам’яті П. Клима // Свобода. 1997. – Ч. 134. – С. 3.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*