Кандиба Олег, поет та політичний діяч

Олег Кандиба

Кандиба Олег, син Олександра і Віри Свадковської (пл. псевд. «Лелека», літ. псевд. «М. Запоточний», «Д. Кардаш», «К. Констянтин», «О. Невідомий», «О. Ольжич», «О. Світанок»; 8 липня 1907, м. Житомир — ніч з 9 на 10.06.1944, Заксенгавзен, Німеччина).

Член ІІІ Клюбу Олд-скавтів у Чехії, ІІІ куреня старших пластунів ім. Остапа Вахнянина (СУПЕ). Навчався у середній школі у Пущі-Водиці поблизу Києва (1917—1923), звідки разом з батьками еміґрував до Чехословаччини.

Завершував середню освіту на натуральних курсах Українського громадського комітету в Празі, які скінчив 09.1924 з відзначенням.

Вступив на історично-філологічний факультет Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, звідки перейшов на філософський факультет Карлового університету в Празі, де вивчав історію та археологію і здобув докторат. Асистент кафедри археології Українського Вільного Університету (1930—1931), деякий час працював у Гарвардському університеті.

Член ОУН від 1929, культурно-освітній референт Проводу Українських Націоналістів (від 1937), представник ПУН на Закарпатті (1938—1939). Заступник голови, голова ПУН на українських землях (1942—1944).

Заарештований німцями 25.05.1944 у Львові.

Закатований у концентраційному лагері, спалений у крематорії.

Джерела:

  1. Череватенко Л. «Я камінь з Божої пращі…» // Ольжич О. Незнаному воякові. — Київ, 1994. — С. 351—424;
  2. Шляхтиченко М. До біографії д-ра Олега Кандиби-Ольжича // Український історик. — 1978. — Ч. 1—3. — С. 119—127;
  3. Мартиролог українського Пласту


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*