Ґела Степан, інженер, філателіст

Яро Гладкий, Степан Ґела, Антін Івахнюк, 1952

Степан Ґела, син о. Іларіона, народився 15 липня 1906 р. в Спасові Сокальського повіту.

Навчався в Перемиській гімназії (матура 1927 р.), де вступив до 6 полку ім. Івана Богуна. Під час вакацій, перебуваючи на парохії батька в с. Лабова на Західній Лемківщині, вів листування з Верховною Пластовою Командою про дозвіл на заснування в селі пластової частини (ймовірно, не вдалося через переїзд родини з Лабови).

Під час навчання у Львові включився в діяльність 10 куреня УУСП «Чорноморці», 1928 року виконував обов’язки курінного писаря.

Закінчив Львівську політехніку, інженер мірництва.

Лист Степана Ґели з Лабови, 7 липня 1923 року

Лист Степана Ґели з Лабови, 7 липня 1923 року

Переслідуваний польською поліцією, зокрема, за свідченням Зенона Книша, заарештований в ніч з 1 на 2 листопада 1928 року у Львові після української маніфестації в соборі св. Юра з нагоди 10-ї річниці Листопадового зриву. Був в’язнем Берези Картузької.

У 1937—38 рр. разом з проф. Ярославом Пастернаком брав участь в археологічних розкопках в княжому Галичі (Крилосі), відповідав за обміри архітектурних пам’яток, подавав до преси інформацію про хід розкопок. Зокрема, в газеті «Свобода» за 1 липня 1938 він пише:

Старанна обрібка тесаних камінних бльоків, дивно сильна мулярська заправа, масив фундаментів, а передовсім дуже добре їх збереження прямо приковують очі глядача. Мимоволі насувається думка про високо розвинену архітектуру Княжої Галицької, а опісля Галицько-Волинської Держави. Осмомислова Катедра справді була жемчугом галицької архітектури.

Еміґрував на захід, після війни оселився в Торонто. Колекціонер, займався філателією та виданням плас­тових марок. Належав до управи Пласто­вої Кооперативи «Плай», добродій Пластового Дому в Торонто. Член Великої Ради Скобиного Круга. Жертводавець пластового табору-музею «Сокіл».

Публікував науково-популярні розвідки з історії, археології в пресі української діяспори. Як член Патронату НТШ-Сарсель спричинився до видання «Енциклопедії Українознавства»; фундатор-меценат Енциклопедії. Сприяв виданню історичних праць проф. Ярослава Пастернака, о. Теофіля Коструби.

Член Об’єднання Надбужанців.

Помер в Торонто 25 жовтня 1997 року, похований на цвинтарі Парк-Ловн.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*