Венгринович о. Степан-Омелян, Добродій Пласту

Степан Венгринович

Венгринович, о. Степан-Омелян, син о. Володимира і Альбіни-Софії Шафранської (7 квітня 1897, с. Хиринка Перемиського пов., тепер Польща — 19 червня 1954, с. Джонка Нанайського р-ну Хабаровського краю, Росія)

Провідник пластового гуртка в Перемишлі (від 1912), опікун Пласту у 3 окрузі (Дрогобич — Сянік), опікун 18 полку ім. І. Франка в Дрогобичі (1922—1925), зв’язковий 36 куреня ім. Людмили Старицької в Дрогобичі.

Іменований ВПК титулом «Добродій Пласту» з правом носити відзнаку «Свастика вдячности» (05.1929).

Закінчив Перемиську гімназію (1915), розпочав навчання в Львівській духовній семінарії. В УГА відбув старшинський курс артилерії в Станиславові (ступінь підхорунжого).

Закінчив семінарію в Перемишлі (1920), рукоположений 16.10.1921. Катехит гімназії і учительської семінарії в Дрогобичі (1921—1927). Катехит у Сяноці (1927—1939), заступник директора музею «Лемківщина» (1928—1939), член управи Народного дому.

Від 1939 організатор українського шкільництва на Сяноччині, учитель в торговельній школі (1941—1943). В’язень німецької тюрми (1941). Депортований до УРСР (1946). Працював у музеї «Бойківщина» в Самборі (1946—1950), підпільно душпастирював.

Заарештований 27 березня 1950, засланий на спецпоселення на Далекий Схід. Працював теслею на лісоповалі. Помер на засланні від серцевого нападу.

Джерела:

  1. Українська Галицька Армія: матеріяли до історії. — Т. 4. — Вінніпеґ, 1968. — С. 268—270;
  2. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1895—1995 / упор. Ігор Гнаткевич. — Дрогобич, 1995. — С. 117;
  3. Blazejowskyj Dmytro. Historical Šematism of the Eparchy of Peremyšl including The Apostolic Administration of Lemkivščyna (1828— 1939). — Lviv: Kamenyar, 1995. — С. 874;
  4. Пластовий мартиролог.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*