Раковський Мирослав-“Вуна”, організатор Пласту в США

Мирослав Раковський

Раковський Мирослав, син Івана і Софії Грушкевич, народився 15 червня 1907 р. в Коломиї. Пластові псевда Лезак, Вуна. Член 1 полку ім. П. Сагайдачного, гурток “Одуд” (4 гурток 1 чоти 1 сотні), потім “Олень” (1 чоти 2 сотні).

Провідник гуртка, четар 3 чети. Прийнятий до Пласту 5 березня 1918, 1 іспит склав 6листопада 1920, Присягу склав 7 листопада 1920, 2 іспит — 27 листопада 1921. Впорядчик гуртка “Вуж” від 8 вересня 1921; полковий прокуратор, писар, полковник (вересень 1923); відзначений 3 і 2 пластовим відзначеннями.

Закінчив Львівську Академічну гімназію 1925 року. Студент політехніки в Данціґу, зв’язковий з німецькими скавтами. Член морського гуртка УУСП в Данціґу, згодом 3 куреня УУСП “Лісові Чорти“.

Професійна діяльність

Голова, потім містоголова Товариства Українських Студентів Політехніки “Основа” в Данціґу, 1928-1929. Співучасник творення українського промислу під Польщею, а саме організатор і співвласник першої української вирібні радіоприймачів “Ерґон”, пізніше “Селєктон”, Львів, 1935-1939. Містоголова Товариства Українських Інженерів Америки, Нью-Йорк, 1962.

Праця в пластовій ділянці

Член станичної старшини Зальцбург, Австрія, 1946-1948. Організатор і перший станичний станиці Нью-Йорк, 1949-1950. Організатор першої пластової зустрічі в ЗСА, на Українському Селі, Баунд Брук, НЙ, 1-3 вересня 1949.

Містоголова КПС 1952-1953; на цьому пості підготував централізацію розкиненої досі в терені КПСтаршини в округу Нью-Йорк-Філядельфія. Голова КПС 1953-1955; наладнав нормальну дію КПС з канцелярією в Нью-Норку.

Ініціятор “Лісової Школи” і її референт на ЗСА з рамени ГПБ, 1964-1974; “Лісову Школу” пройшло за перших 10 років 290 пластунів, багато з них стало булавними, а то й комендантами таборів. Створення “Лісової Школи” дало теж поштовх до створення “Школи Булавних” два роки пізніше.

Референт Вишколів Скобиного Круга при ГПБ, 1974. На цьому пості випрацював нові рамові програми для вишколів впорядників УПЮ та зв’язкових , проголошені в “Пластових Вістях” ГПБ ч. 1/38/ 1975, випрацював і видав друком “Матеріали для вишколу впорядників/-ць УПЮ” (179 с.) та “Матеріали для вишколу зв’язкових” (78 с.), які вийшли як “Записки Українського Пластуна” ч. 35 і 36; зорганізував вишколи зв’язкових в ЗСА (1976, 1978), в Канаді (1976, 1979) та в Австралії (1979).

Ступінь пл. сен. керівництва отримав 1953 р. Член ГПР 1962-1966, член комісії для вибору Начального Пластуна 1972 і 1979.

Пластові відзначення:

  1. Друге пл. відзначення “Срібний Юрій” 1969
  2. Перше пл. відзначення “Золотий Юрій” 1976.

Помер у Вейдінг Ривер, Н.Й., 1 лютого 1998 р.

Джерело:


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*