In memoriam: Блаженніший Любомир Гузар

Міжнародна конференція до 100-ліття Пласту

Блаженніший Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року у Львові в родині Ярослава Гузаря та Ростислави Демчук – це був союз двох священичих родів. Один з представників чернівецької гілки Гузарів Любомир-Євген в 1930-их рр. відновлював в Чернівцях діяльність Пласту.

У Львові Любомир почав навчатися в народній школі, а потім в українській гімназії. Лихі воєнні роки вигнали його родину з рідної землі, і навчання він продовжив вже в українській гімназії в Зальцбургу, а в 1949 році, після переїзду до США, вступив до коледжу св. Василія Великого в Стемфорді. Науки він продовжив в Католицькому Університеті (Вашингтон). 1958 отримав священичі свячення.

У 1950 році, будучи студентом, вступив до 23-го куреня УСП «Червона Калина», де отримав псевдо Мамай.

На першій Літургії, яку правив отець Любомир, співав “калиняцький” хор, а євхаристійну чашу йому також подарував його курінь. Отець Любомир був душпастирем на оселі УНСоюзу в Кергонксоні, Оселі Спілки Української Молоді в Еленвіл та водночас працював учителем та префектом, а згодом і віце-ректором духовної семінарії св. Василія у Стемфорді. У 1965 р. стає настоятелем новоствореної парохії Пресвятої Тройці в Кергонксоні. У 1969 переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив докторатом богослов’я в 1972 (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»).

У 1972 вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферраті в Італії. У 1973—1984 Любомир Гузар викладав у Папському Місійному університеті «Урбаніанум» в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосипа. 2 квітня 1977 в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима висвячений Верховним Архиєпископом Йосипом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 не діяв як єпископ). У 1993 з усією монастирською спільнотою з Ґроттаферрати повернувся до України. Єпископ Гузар після повернення з довготривалої еміграції зі США, мешкав у передмісті Львова — селі Зимна Вода на вул. Сірка. 2 квітня 1996 призначений на Екзарха Києво-Вишгородського екзархату з титулярним престолом Ніси Ликійської. 14 жовтня 1996, у зв’язку з поганим станом здоров’я Кардинала Любачівського, Синод Єпископів УГКЦ обрав Блаженнішого Любомира Єпископом-Помічником Глави Української греко-католицької Церкви з делегованими правами. З 14 грудня 2000 (день смерті блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського) виконував обов’язки Апостольського адміністратора УГКЦ.

25 січня 2001 на надзвичайному Синоді Єпископів Української греко-католицької Церкви обраний Архиєпископом Львівським та Главою Української греко-католицької церкви. 26 січня 2001 Папа Римський Іван-Павло II затвердив цей вибір. 21 лютого того ж року Любомир Гузар став Кардиналом Католицької церкви з титулом святої Софії на Віа Боччеа.

У 2002 прийняв українське громадянство. 1 серпня 2005 офіційно змінив свій титул на «Верховний Архиєпископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва. 10 лютого 2011 року на прес-конференції у Києві Блаженніший Любомир повідомив про те, що цього дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа Української греко-католицької Церкви. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.

Відійшов на Вічну Ватру 31 травня 2017 року, похований у Патріаршому Соборі в Києві.

Блаженніший Любомир і Пласт

Про Пласт він не забував ніколи: він освятив новобудови на «Соколі» в Карпатах, у 2002 р. брав участь в ЮМПЗ у Свіржі, з нагоди 100-ліття Пласту брав активну участь у святкуваннях в Києві, де виголосив звернення до пластової молоді.

100-ліття Пласту в Києві, Любомир Гузар та ст.пл. Михайло Дворак, ЦМ

100-ліття Пласту в Києві, Любомир Гузар та ст. пл. Михайло Дворак, ЦМ

Він також був присутній на святкуваннях ЮМПЗ 2012 року в УКУ у Львові, виголосив промову на 19 зборах КУПО.

На святкуванні 80-річчя у Любомира Гузара запитали, чи правда, що він бачив в дитинстві владику Андрея Шептицького і чи вплинуло це на його світогляд і життєвий шлях, на що він з властивим йому гумором відповів:

“Ви дуже гарно говорите, але то не було так, як ви розповідаєте. Я ще був маленький хлопчик. Може тато мені і казав, що там в авто сидить владика Андрей, але мене більше цікавило, як хлопці-пластуни робили спортові фігури”.

Фото від племінниці Любомира Гузаря п. Марії Рипан:

*

Матеріал: ст. пл. Олександр Гоменюк, ЦМ, Станиця Київ


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*