До річниці жахливого знищення політичних в’язнів по тюрмах України

Степан Блаженко

(оновлено)

Матеріал підготувала: Ольга Свідзинська

На початку радянсько-німецької війни в тюрмах, лісах, шахтах Західної України загинуло більше 21 тисячі політичних в’язнів різних національностей і соціяльних станів. Точну кількість знищених “у зв’язку з початком війни” в усій Україні підрахувати неможливо.

Нижче пропонуємо для ознайомлення списки пластунів, які загинули або пропали безвісті впродовж «першої совєцької окупації» (1939 — 1941), а також, які під час відступу совєтських військ з України в червні 1941 року від рук НКВД загинули або пропали безвісті.

Будемо раді, якщо ви маєте інформації щодо загиблих чи пропалих безвісти пластунів з вашого осередку і зможете їх надіслати для блогу “100 кроків”.

Пластуни, які загинули або пропали безвісті впродовж «першої совєцької окупації» (1939 — 1941)

Львів

  1. БАЙТАЛА Володимир, с. Олександра (пл. псевд. «Залізна Острога»; псевд.
    «Франек»; 9.04.1910, м. Львів – між 24 і 28.06.1941, м. Львів). 1 курінь ім. П. Конашевича-Сагайдачного, гурток «Рись», курінний скарбник; 7 курінь ім. кн. Льва (Львів). Навчався у Філії Академічної гімназії у Львові. Бойовик Української Військової Організації (УВО), член ОУН. Заарештований большевиками 02. 1940. Розстріляний у тюрмі на Лонцького.
  2. БЕРЕЗОВСЬКИЙ Кость-Арпад, с. Амвросія та Марії Солґай (псевд. “Карий”, “Карпо”, “Кречет”; 14.02.1914, м. Львів – 1941). 51 курінь ім. Святослава Хороброго, гурток «Вовк» (Львів). Учасник табору на Соколі (1928). Член ОУН від 1932 р. Студент факультету права Львівського університету (1934-1935) та історичного факультету (1939-1940). Інструктор ОУН серед ремісників м. Львова, один з представників ОУН в Українському Спортовому Союзі, член редакції його друкованого органу – газети “Готові” (1934-1935). Редактор журналу “Студентський шлях” (1934), автор ряду ідеоло­гіч­них статей. В’язень польських тюрем (кін. 1932 – поч. 1933, кін. 1935-09.1939) та кон­центра­ційного табору у Березі Картузькій (осінь 1935). 7-19 червня 1937 за керівні дії в мережі ОУН засуджений до 8 років ув’язнення. Від 04.1940 референт пропаґанди Крайової Екзекутиви ОУН. Організатор пропа­ґан­дистської роботи серед інте­лі­ґенції Києва, Одеси та Харкова, з метою чого створено спеціальну групу у складі Миколи Вовка, Юрія Стефаника, Омеляна Пріцака та інших. Заарештований НКВД 25.07.1940. Засуджений до смертної кари 15-18.01.1941 на відомому т. зв. Процесі 59-ох. Своєю поведінкою він морально підтримував в’язнів, став на суді їх духовним провідником. Імовірно, знищений боль­ше­виками в кін. 06.1941 при тотальному мордуванні політичних в’язнів.
  3. ВАРЯ Славко (? – 1941, м. Львів). 7 курінь ім. кн.Льва (Львів). Лікар. Убитий большевиками.
  4. ГОШКО Володимир, с. Миколи (псевд. “Вовк”; 1919 – 3.03.1940, м. Львів). 10 курінь УСП “Чорноморці”. Студент механічного факультету Львівської політехніки. Повітовий провідник ОУН Брідщини (1939), працівник референтури розвідки Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель. Загинув у Львові в перестрілці з НКВД на вул. Каневських, 11. Його батько Микола, сотник УГА та колишній комендант м. Стрия, засуджений 15-18.01.1941 на відомому т. зв. Процесі 59-ох до смертної кари, розстріляний 14.04.1941 (за іншими відомостями – в кін. 06.1941 у Замарстинівській в’язниці м. Львова). 
  5. ДОЛИНСЬКИЙ Степан-Мар’ян, с Романа (псевд. “Комар”; 30.12.1909, Перемишль, тепер Польща; за іншими даними — м. Заліщики Тернопільської обл. – ?). 7 курінь ім. кн. Льва (Львів). Навчався в Тернопільській гімназії, відтак у Філії Академічної гімназії у Львові. Студент медицини в Ґраці (Австрія). Член УВО, командант боївки Юнацтва ОУН Академічної гімназії, керівник нападу на пошту в Городку (30.11.1932). Зв’язковий із Наддніпрянщиною. Політв’язень польських тюрем (до 09.1939). Заарештований НКВД 12.1939. Загинув у тюрмі.
  6. ЗАЧКЕВИЧ Ольга, д. Михайла (пл. псевд. “Гатум”; 1919, Львівщина – 27.06.1941, м. Львів). Учасниця пластових таборів на Соколі. членка проводу новацьких таборів на Осто-
    дорі. Закінчила гімназію сс. Василиянок, учителька. Інструкторка тіловиховання у Соколі-Батьку. Заарештована 16.12.1940 у Львові, засуджена на т. зв. Процесі 39-ти за членство в ОУН до 10 років позбавлення волі. Страчена в тюрмі «Бриґідки» у Львові.
  7. ЗУБИК РоманСтепан, с. Івана і Анни Літтман-Калемонович (14.01.1902, м. Львів – між 24 і 28.06.1941, м. Львів). 1 полк ім. П. Конашевича-Сагайдачного, 2-й гурток 1-ї чети 1-ї сотні (Львів), член гуртка пластунів-мандрівників «Тури», гетьманський пластун-скоб. Співредактор часопису «Пластова стежа» (1918). Старший пластун від 1923. Доброволець УГА, служив у військовій канцелярії «Окремого Залізного Загону», хворів на тиф. Закінчив Академічну гімназію у Львові (1920). Член Організації Вищих Кляс Українських Гімназій (ОВКУГ) – голова осередку Академічної гімназії у Львові (1925). Голова екзекутиви Студентської Громади у 1928. Студент правничого факультету Українського таємного університету у Львові (1921—1925), Львівського університету (1925—1931), який завершив докторською працею «Фінансове господарство Львова 1624—1635». Історик м. Львова, економіст, голова Союзу українських купців і промисловців, дійсний член НТШ (11.05.1932), секретар Статистичної комісії НТШ. Працював викладачем історії в Малій семінарії у Львові
    (1930—1939), у Державному архіві давніх актів (1936—1939). Під час першої радянської
    окупації — в.о. заступника директора з наукової частини Львівського обласного історичного архіву (13.01—25.03.1940). На Надзвичайних зборах НТШ 16.01.1940 виступив проти
    самоліквідації товариства, внаслідок чого був заарештований НКВД 23.03.1940. Розстріляний у тюрмі “Бриґідки”. 
  8. КОСТЕЛЬНИК Богдан, с. Гавриїла і Елеонори Зарицької (1921 – 26.06.1941, м. Львів). Юнак підпільного Пласту (Львів), учасник табору в Плаюці 1938 р. 10 курінь УСП “Чорноморці”. Навчався в Українській академічній гімназії у Львові (1934—1940). Заарештований 21.02.1941, засуджений до розстрілу. Загинув у Замарстинівській тюрмі.
  9. ПАШКЕВИЧ Олександер, с. Віктора (пл. псевд. «Червоний Олень», «Крутивус», “Ґіз”, псевд. “Том”; 5.04.1908, м. Тернопільміж 24 і 28.06.1941, м. Львів). Пластун розвідчик 1 куреня ім. П. Конашевича-Сагайдачного, гурток «Олень» (Львів); 4 самостійний гурток УУСП «Битви під Крутами», 3 курінь УУСП «Лісові чорти». Закінчив Українську академічну гімназію та Львівську політехніку. Член УВО, ОУН. Референт розвідки Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель (1933—06.1934). Політв’язень польських тюрем (1934—поч.1937). Заарештований НКВД, розстріляний у в’язниці «Бриґідки» під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни. За іншою версією — загинув у большевицькому концлагері 1945 р.
  10. САБАТ Юліян-Євген, с. Володимира (7.05.1905, м. Золочів Львівської обл. – між 26 і 30.06.1941, там само). 1 курінь УСП ім. Ф. Черника (Львів; до того, ймовірно, член 11 куреня ім. І. Мазепи в Станиславові). Закінчив Станиславівську гімназію (1924). Студент права Львівського університету. Організатор кооперації на Золочівщині. Замордований большевиками в тюрмі у Золо­чівському замку.
  11. СЕНІВ Ярослав, с. Михайла (пл. псевд. “Вудвуд”; 14.04.1916 – між 24 і 28.06.1941, м. Львів). 51 курінь ім. Святослава Завойовника, гурток «Медвідь» (Львів). Навчався у Академічній гімназії, відтак у Львівській політехніці (відділення агрономії). Заарештований НКВД 21.12.1940, розстріляний у в’язниці “Бриґідки” у Львові.
  12. СКРЕНТОВИЧ Богдан, с. Йосипа і Марії (1907, м. Львів — 26.06.1941, там само). Член 1 полку (куреня) ім. П. Конашевича-Сагайдачного, гурток «Одуд», відтак 7 куреня ім. кн. Льва (Львів). Арештований большевиками 20.12.1940 р. Розстріляний у Замарстинівській тюрмі у Львові під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  13. СТРУК Євстахій (Остап), с. Данила і Теодосії (пл. псевд. “Станько”; 22.09.1909, с. Верхнє Синьо­видне Сколівського р-ну Львівської обл. – між 24 і 28.06.1941, м. Львів). 3 курінь УСП “Лісові чорти”, 10 курінь УСП “Чорноморці”, член підпільного Пласту і організатор Доросту “Рідної Школи”. Адміністратор Львівського медінституту. Член ОУН. Звільнив арештованих студентів медінституту, які утримувалися в гуртожитку, за що закатований НКВД у львівській в’язниці на вул. Лонцького, 3.07.1941 похований на Личаківському цвинтарі у Львові як одна з небагатьох розпізнаних жертв мордів НКВД.
  14. ХАМУЛА Богдан (18.01.1915, м. Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл. – кін. 06.1941, м. Львів). Обозний табору в Плаюці 1938 р.; 10 курінь УСП “Чорноморці”. Вояк “Карпатської Січі”, один з керівників підпільного Пласту у Львові. Закінчив Академічну гімназію у Львові (06.1933). Активний спортовець-легкоатлет. Вояк «Карпатської Січі». Заарештований большевиками 25.06.1941, правдоподібно, знищений у тюрмі. 
  15. ШУХЕВИЧ Юрій, с. Осипа-Зиновія і Євгенії Стоцької (пл. псевд. «Галайда», «Покаї-му»; 3.08.1910, смт Краковець Яворівського р-ну Львівської обл. — 27.06.1941, м. Львів). Пластун розвідчик 1 куреня ім. П. Конашевича-Сагайдачного (Львів), гурток «Бобр», курінний писар (1925), член кошового спортивного гуртка у Львові (1926); 10 курінь УУСП «Чорноморці» (від 1929), курінний фотограф. Учасник водного табору в Монастирку 1928 р., таборовий фотограф. Член підпільного Пласту. Закінчив Академічну гімназію у Львові. Спортсмен, співак-тенор. Заареш­тований большевиками, закатований у тюрмі на Лонцького. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові як одна з небагатьох розпізнаних жертв мордів НКВД.
  16. ЮРКЕВИЧ Роман, с. Івана і Степанії (4.06.1916 – 26.06.1941, м. Львів). Пластун розвідчик 7 куреня ім. кн. Льва (Львів). Учасник табору на Соколі (1930). Навчався в Академічній гімназії. Заарештований НКВД 20.12.1940, розстріляний у Замарстинівській в’язниці у Львові.

 

Станиславів

  1. БІЛОБРАМ Надія, д. Корнила і Ольги Любович (24.07.1910, м. Старий Самбір Львівської обл. – ?). Пластунка розвідчиця 12 куреня ім. княгині Романової, гурток «Пчілка» (Станиславів), курінна скарбниця; 1 курінь УСП “Ті, що греблі рвуть”. Закінчила Станиславівську гімназію, працювала плановиком лісотресту у Станиславові (1940). Керівник зв’язку Станиславівського обласного проводу ОУН. Заарештована НКВД 10.09.1940, засуджена 31.03.1941 до розстрілу, який замінено на 10 років позбавлення волі. Загинула. 
  2. БЛАЖЕНКО Степан, с. Миколи і Осипи Пивоварів (1.01.1907, м. Івано-Франківськ – ?). Пластун розвідчик 16 куреня ім. Короля Данила, гурток «Ворон» (Станиславів), курінний скарбник, бібліотекар, суддя; організатор і зв’язковий 4 зв’язку новиків. Освіта середня. Бухгалтер обласного управління місцевої промисловості. Заарештований НКВД 22.06.1941 як член ОУН. Подальша доля невідома, імовірно, розстріляний у тюрмі в кін. 06.1941.
  3. ГАВРИЛЮК Мирослав (пл. псевд. “Цюк”; 23.11.1910 – 22.06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи (Станиславів); 10 курінь УУСП «Чорноморці». Інженер-будівельник. Член Українського Студентського Спортового Клюбу. Член ОУН. Заарештований большевиками. Замордований у тюрмі.
  4. ГАНУШЕВСЬКИЙ Теофіль, с. о. Михайла та Ірини Горникевич (псевд. “Філько”; 1.03.1908, с. Лецівка Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 1941, Івано-Франківськ). 1 полк ім. П. Конашевича-Сагайдачного (Львів). Закінчив Торговельну школу в Станиславові, служив у польському війську. Працював у повітовому союзі кооператив книговодом (бухгалтером), мешкав у с. Угорники (тепер у складі м. Івано-Франківськ). Військовий референт Станиславівського окружного проводу ОУН (1940). Заарештований НКВД 28.10.1940. Засуджений до розстрілу 31.03.1941. Страчений, імовірно, наприкінці 06.1941, місце поховання невідоме. У березні 1943, після відкриття спільної могили жертв большевизму на подвір’ї Станиславівської тюрми, родичі знайшли в ямі деякі речі Теофіля.
  5. ДОСКОЧ Вільгельм, с. Григорія (18.02.1907 (1911), м. Хоростків Гусятинського р-ну Тернопільської обл. – 21.07.1941, м. Умань Черкаської обл.). 16 курінь ім. Короля Данила (Станиславів). Учень столяра. Заарештований НКВД 22.02.1941, етапований пішки з Чорткова до Умані, де розстріляний.
  6. ДУДА Матвій, с. Ілька (11.05.1910, с. Верхнє Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – ?). Пластун учасник 11 куреня ім. І. Мазепи, гурток «Лис» (Станиславів). Ймовірно, закінчив Станиславівську гімназію. Керівник міського проводу ОУН м. Станиславова. Працював бухгалтером в м. Станиславові. Заарештований НКВД 28.11.1940 як районний провідник ОУН. 31.03.1941 засуджений до розстрілу. Імовірно, страчений в кін. 06.1941, під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  7. КАМІНСЬКИЙ Теодозій (Тадей) (28.09.1913 – 22.06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи (Станиславів). Учасник табору на Соколі (1930). Закінчив правничий факультет Львівського університету, маґістр права. Заарештований НКВД і знищений большевиками у тюрмі.
  8. МАСЛЯК Микола, с. Миколи і Ганни Антоняк (16.11.1911, с. Бринь Галицького р-ну Івано-Франківської обл. – ?). 16 курінь ім. Короля Данила, гурток «Лис» (Станиславів). Член ОУН від 1929 р., просвітянський організатор у рідному селі. Заарештований НКВД 21.04.1941 як військовик районного проводу ОУН. Подальша доля невідома, імовірно, знищений в кін. 06.1941. 
  9. МИЩІЙ Євген, с. Григорія (16.09.1913, с. Чорнокінці Малі Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 1941?). 61 курінь ім. Ф. Черника (Станиславів). Заарештований НКВД, імовірно, загинув під час тотального знищення політичних в’язнів на початку радянсько-німецької війни.
  10. ПАШНИЦЬКИЙ Василь, с. Михайла і Терези Турчак (пл. псевд. “Базьо”; 5.06.1903, с. Вовчинці, тепер част. м. Івано-Франківська – 06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи, гурток «Пугач» (Станиславів). Заступник полковника (1923—1924), полковник (1924—1925). 5 курінь УУСП «Довбушівці» (Станиславів). Вояк УГА від 1919, поранений під Новою Ушицею на Поділлі. Закінчив Станиславівську гімназію (1926), навчався на гуманістичному факультеті Львівського університету; маґістр слов’янської філології (1932), доктор філософії (1934). Вчитель української приватної жіночої гімназії «Рідної школи» в Станиславові (1935—1939), викладач польської мови. Засновник і перший директор Станиславівської обласної державної бібліотеки (19.01—08.1940), звільнений з посади органами НКВД через зібрання у бібліотеці «неприйнятних» книг. Старший викладач
    учительського інституту (1.03.1940—06.1941). Заарештований НКВД 22.06.1941 за «антирадянську аґітацію». Замордований большевиками у тюрмі. Реабілітований 14.04.1991.
  11. ПЕТРИНА Богдан (1912 – кін. 06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи (Станиславів). Знищений большевиками у в’язниці.
  12. СЕНЬКІВ Михайло (1.10.1911 – кін. 06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун учасник 11 куреня ім. І. Мазепи (Станиславів). Учасник табору на Соколі 1930 р. Заарештований НКВД 09.1940, засуджений на кару смерти 04.1941. Страчений у тюрмі під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  13. СЕНЬКІВ Теодор (1913 — 06.1941, м. Івано-Франківськ). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи (Станиславів). Лікар в Старому Самборі. Арештований большевиками у вересні 1940,
    засуджений до смертної кари в квітні 1941. Загинув у в’язниці під час тотального знищення
    політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  14. ХОМИН Михайло-Володимир (26.07.1904 – кін. 06.1941, м. Самбір Львівської обл.). Пластун розвідчик 11 куреня ім. І. Мазепи, гурток «Крук» (Станиславів), курінний бібліотекар, курінний; 1 курінь УУСП ім. Ф. Черника (зв’язковий цього куреня до ВПК), співзасновник 10 куреня УУСП «Чорноморці». Закінчив гімназію у Станиславові (1924). Вивчав медицину у Львівському університеті (диплом лікаря 1932). Від 1935 вів приватну практику в Самборі. Активний у філіях товариств «Рідна школа», «Сільський господар», «Бесіда» та інших. Від осені 1939 працював у Самбірській міській поліклініці. Заарештований большевиками 10.1940, замордований у тюрмі (за деякими даними — 1940 р. в Старому Самборі).
  15. ШЛЕМКО Володимир, с. Андрія (1 або 10.08.1913, с. Семенівка Горо­денківського р-ну Івано-Франківської обл. – 1941, м. Івано-Франківськ). 11 курінь ім. гетьмана І. Мазепи (Станиславів). Закінчив Станиславівську гімназію (1935). Студент факультету права Львівського університету, член студентської корпорації «Запороже», маґістр права. Від 1936 р. в Калуші. Соліст хору «Боян» (1937—1939). Практикував у конторі І. Сохацького (1939). Після
    початку Другої світової війни працював завідувачем гуртожитку сш №4 в Калуші. Провідник міського проводу ОУН (1940). Заарештований 2(6).01.1941, засуджений 20.05.1941
    до розстрілу. Замучений у Станиславівській тюрмі.

 

Косів

  1. ГОРБОВИЙ Михайло, с. Івана (9.09.1894, м. Косів Івано-Франківської обл. – після 7.06.1941). Засновник Пласту в Косові (1922), зв’язковий 25 і 26 куренів (згодом переформовані в 25 курінь ім. М. Павлика), скавтмастер (22.05.1924), окружний зв’язковий 5-ї (Гуцульської) пластової округи, член-засновник 1 куреня УПС ім. С. Тисовського (1930). Після розв’язання Пласту — фундатор і голова управи Союзу української поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі» (1933—1938). Доброволець Українських Січових Стрільців, стрілець Гуцульської сотні УСС. Двічі поранений у боях (21.10.1914 в Стрию і 14.09.1915 в Соколові). Активний учасник встановлення української влади в Косівському повіті (1918). Разом з групою гуцулів арештований польською армією 29.04.1920 р. в рамках «каральної експедиції» на Гуцульщину, обвинувачений в «большевизмі» і підготовці повстання проти поляків, політв’язень польських тюрем (1920—1921). Згодом постійно переслідуваний поляками за національну діяльність, в тому числі й за діяльність у Пласті в Косові (1925, 1930). Співорганізатор Союзу промисловців Гуцульщини (1930) та кооперативу «Гуцульщина» (1930), різьбар, ткач-килимар. Голова артілі «Гуцульщина» (1940). Заарештований НКВД 10(11).02.1941 за членство в ОУН і просвітницьку діяльність. Подальша доля невідома, ймовірно, розстріляний під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.

 

Загвіздя

  1. СТАСЮК Онуфрій, с. Миколи і Олени Кубчак (20.09.1910, с. Загвіздя Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. — ?). 91 курінь ім. Д. Вітовського (Загвіздя), провідник гуртка «Тур», провідник конструкційно-технічного гуртка. Арештований НКВД 22.06.1941, ув’язнений в тюрмі в Івано-Франківську. Ймовірно, страчений під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.

 

Стрий

  1. ГАСИН Володимир, с. Василя і Марії (псевд. “Тріска”, “Зелений”; 16.08.1916, с. Конюхів Стрийського р-ну – кін. 06.1941). Двоюрідний брат Олекси Гасина. Пласт на Стрийщині — ймовірно, 40 курінь ім. полк. І. Черняти (Конюхів). Провідник ОУН у Стрийській гімназії, яку закінчив у 06.1936, окружний провідник ОУН Стрийщини (1938—1939). Студент юридичного факультету Львівського університету від 11.1938. Заступник крайового провідника ОУН Володимира Тимчія (осінь 1939—02.1940). Заарештований НКВД при переході кордону
    12.02.1940. Засуджений 12—13.05.1941 до розстрілу, страчений, імовірно, під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  2. ЗАЯЦЬ Ярослав, с. Василя і Євдокії Липки (17.12.1911, м. Стрий Львівської обл. – кін. 06.1941, там само). Пласт у Стрийській гімназії. Закінчив політехніку у м. Брно (Чехія) у 1930 р. Науковий працівник краєзнавчого музею “Верховина” в Стрию. Заарештований 26.06.1941 і закатований у Стрийській тюрмі. За однією версією – розстріляний на прис. Пила с. Станків Стрийського р-ну, де й похований у братській могилі. 
  3. КУХАР Григорій, с. Матвія (16.09.1911, с. Лися­тичі Стрийського р-ну Львівської обл. – кін. 06.1941, м. Львів). Пластун розвідчик 5 куреня ім. кн. Ярослава Осмомисла, курінний 46 куреня ім. кн. Буй-Тура Всеволода, кошовий Стрийського коша. 2 курінь УУСП Загін «Червона Калина» (Стрий), останній курінний 9 куреня УУСП (Краків). Зв’язковий 5 зв’язку новиків ім. Д. Вітовського у Стрию. Закінчив Стрийську гімназію (1929), факультет права
    Ягеллонського університету (Краків), маґістр права. Член ОУН. Головний бухгалтер Львівського медінституту. Загинув від рук большевиків у львівській тюрмі. 2.07.1941 похований на Личаківському цвинтарі як одна з небагатьох розпізнаних жертв мордів НКВД.
  4. МАРКУС Євстахій (Остап), с. Івана і Юстини Луців (1909, м. Стрий Львівської обл. – між 24 і 28.06.1941, м. Львів). 5 курінь ім. Ярослава Осмомисла (Стрий). Активний член ОУН в період польської окупації. Заарештований НКВД 24.10.1940 за націоналістичну діяльність, закатований у в’язниці на Лонцького.
  5. МИКИТКА Євстахій (Остап), с. Йосифа і Анни Білецької (псевд. “Мица”; 17.04.1903, м. Івано-Франківськ – 06.1941, м. Стрий Львівської обл.). Пласт у Стрию — гурток «Пугачі». Стрийська окрема сотня пластунів УГА — Телефонна сотня ІІІ Галицького Корпусу УГА, старший вістун. Член УВО, в ОУН від 1929. Закінчив Стрийську гімназію (1921), політехніку в Данціґу (1931). Засновник власного інсталяційного підприємства (світло і газ), працівник залізничної ремонтної контори в Стрию. Заарештований НКВД 05.1941, закатований у тюрмі.
  6. МУЗИЧКА Євген, с. Ілька і Анастасії (1910, м. Стрий – 1941, с. Голобутів Стрийського району Львівської обл.). Пласт у Стрийській гімназії. Член ОУН (з 1930). Заарештований 1940 за націоналістичну працю і розстріляний. Похований у братській могилі в лісі біля села Голобутів.
  7. ПАВЛЮК Богдан (пл. псевд. “Мєнчак”; 10.01.1912, м. Стрий Львівської обл. – 04.1941, біля Перемишля). 5 курінь ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий), 3 курінь УСП “Лісові чорти”, активний у підпільному Пласті. Голова підпільного Пластового Центру (1940-1941). Загинув, мабуть, замордований НКВД.
  8. САВЧИНСЬКИЙ Петро, с. Лева і Ольги Мар­ке­вич (пл. псевд. “Старший брат (церковний)”, «Провізор»; 3.02.1910, с. Романів Житомирського р-ну Жито­мирської обл. – кін. 06.1941, м. Стрий Львівської обл.). Пластун скоб, курінний 5 куреня ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий); 2 курінь УУСП Загін «Червона Калина», кошовий Пласту в Стрию (1928), зв’язковий підготовчого куреня в Перемишлянах (1929—1930). Учасник водного табору в Монастирку 1928 р. Член Українського Студентського Спортового Клюбу. Член ОУН. Відслужив 2 роки в польському війську у важкій артилерії. Неодноразово заарештовуваний поляками, переважно напередодні річниці 1 листопада та під час масових арештів українців в 1939 році, однак через брак доказів ніколи не був засуджений. У 1931 році арештований в Перемишлянах за організацію таємного Пласту в місцевій гімназії. Власник підприємства “Аква” у Стрию. Заарештований НКВД 26.06.1941, замордований у Стрийській тюрмі.
  9. САВЧИНСЬКИЙ Ярема, с. Лева і Ольги Маркевич (14.05.1912, с. Дро­здо­вичі, тепер Старосамбірського р-ну Львівської обл. – кін. 06.1941, м. Стрий Львівської обл.). Пластун розвідувач 2 куреня УУСП Загін «Червона Калина». Навчався у Стрийській гімназії, закінчив державну рільничу школу в Бережниці, інструктор товариства «Сільський господар». Член ОУН, політв’язень польських тюрем (1927, 1932—1934, 1938), зокрема засуджений 8.09.1932 за кольпортаж нелеґальної літератури до 2 років ув’язнення в Тарнові. Відбув військовий вишкіл у рільничій школі у військовій підготовці, в таборі Загону «Червона Калина» (1930, с. Крушельниця) та в ОУН. Заарештований НКВД 26.06.1941, страчений у Стрийській тюрмі.
  10. СМИК Олександр, с. Михайла і Магдалини (1905 – 1940, м. Стрий Львівської обл.). Пласт у Стрию. Навчався у Стрийській гімназії. Член ОУН. Працював у залізничній конторі у м. Стрию. Заарештований 26.06.1941 і закатований у Стрийській в’язниці.
  11. ЧЕХУТ Степан (Теодозій), с. о. Павла (1911(1918), с. Іванівці Жидачівського р-ну Львівської обл. – 06.1941, м. Львів). 2 УСП Загін “Червона Калина”. Член ОУН. Заарештований НКВД 28.12.40. Загинув від рук большевиків у в’язниці.
  12. ЯЦКЕВИЧ Богдан, с. Антона і Магдалини Микитки (пл. псевд. “Гацьо”; 1910, м. Стрий Львівської обл. – 06.1941, там само). 17 курінь УСП “Запорожці” (Стрий). Навчався в Стрийській гімназії, маляр. Згодом навчався у Варшаві на художника. Член ОУН. Працював вчителем креслення в одній із шкіл м. Стрия. Заарештований НКВД 06.1941, замордований у Стрийській тюрмі. Похований у братській могилі на цвинтарі м. Стрий.

 

Верхнє Синьовидне

  1. КЛЕПУЦ Михайло, с. Федора і Февронії (15.09.1910, с. Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну Львівської обл. – ?). 57 курінь ім. І. Мазепи (Верхнє Синьовидне). Закінчив Стрийську гімназію, студент факультету права Львівського університету. Заарештований 22.02.1941. Замордований, імовірно, при масовому знищенні українських політв’язнів у 06.1941.
  2. МАСНИЙ Степан, с. Федора (1922, с. Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну Львівської обл. – кін. 06.1941, м. Львів). Член підпільного Пласту – 158 куреня Доросту “Рідної школи”, в який трансформувався 57 курінь ім. С. Петлюри (Верхнє Синьовидне). 10 курінь УСП “Чорноморці”. Студент медицини. Загинув від рук большевиків у львівській тюрмі. 3.07.1941 похований на Личаківському цвинтарі як одна з небагатьох розпізнаних жертв мордів НКВД.
  3. МИЦИК Іван, с. Данила і Марії Юра (пл. псевд. “Ванька”, псевд. “Аскольд”; 14.01.1912, с. Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну Львівської обл. – 1941). 7 курінь ім. кн. Льва (Львів), курінний 57 куреня ім. С. Петлюри (Верхнє Синьовидне). Закінчив гімназію у Львові (1930). Член УВО, ОУН. Політв’язень польських тюрем (05.1931—09.1939). Організаційний референт Крайової Екзекутиви ОУН-м в Кракові (11.11.1940—05.1941). Заарештований НКВД
    незадовго до початку німецько-російської війни, ймовірно, розстріляний.
  4. МИЦИК Михайло (14.11.1915, с. Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну Львів­ської обл. — 06.1941, с. Кам’янка Сколівського р-ну Львівської обл.). Член Пласту. Симпатик ОУН. Мобілізований до Червоної армії, застрелений большевицьким комісаром на дорозі, що веде через с. Кам’янку на Сукіль. Батьки перевезли тіло вбитого в рідне село і поховали на цвинтарі.
  5. СТРУК Микола, с. Данила і Теодосії (1.12.1911, с. Верхнє Синьовидне Сколівського р-ну Львівської обл. – ?). 57 курінь ім. І. Мазепи (Верхнє Синьовидне). Студент ветеринарії. У 1940 р. мобілізований большевиками до Червоної армії, пропав безвісті.

 

Золочів

  1. БУРКО Дмитро (1892, с. Татари, тепер Залужани Самбірського р-ну Львівської обл. —
    06.1941?, м. Дрогобич Львівської обл.). Зв’язковий 26 куреня ім. О. Кобилянської (Золочів). Закінчив Самбірську гімназію (1912), вступив до Львівського університету. Старшина артилерії. Від 1921 р. вчителював у гімназіях «Рідної школи» в Яворові, Золочеві, Дрогобичі, викладав українську, польську, німецьку мови. Заарештований 22.06.1941, замордований большевиками під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  2. ГУПАЛОВСЬКИЙ Михайло (?, м. Золочів – між 26 і 30.06.1941, там само). 15 полк ім. П. Орлика, гурток «Перепелиця», згодом 22 курінь ім. І. Богуна (Золочів). Працював водієм. Замордований большевиками у тюрмі у Золочівському замку.
  3. ДЕМЧУК Зиновій, с. Федора (13.11.1911 – між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). 15 курінь ім. П. Орлика (Золочів). Навчався у Золочівській гімназії. Заарештований НКВД, розстріляний у в’язниці у Золочівському замку.
  4. КОРОПЕЦЬКИЙ Іван (7.07.1905, с. Вороняки Золочівського р-ну Львівської обл. – між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). Пластун розвідчик 15 куреня ім. П. Орлика (Золочів), засновник пластового гуртка в Почаєві. Учень Золочівської гімназії. Навчався у Львівській політехніці, агроном. Заарештований польською поліцією 25.12.1932, звільнений за кілька місяців. Заарештований НКВД, розстріляний у в’язниці у Золочівському замку.
  5. МУДРИЙ Михайло (25.03.1912, с. Заріччя, тепер у складі м. Золочева Львівської обл. – між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). 22 курінь ім. І. Богуна, гурток «Крук» (Золочів). Член ОУН, засуджений 1933 за приналежність до ОУН і поширення нелеґальної літератури до 1,5 року ув’язнення. Розстріляний большевиками у тюрмі у Золочівському замку.
  6. ПАЛАМАР Василь (29.05.1911, с. Підлипці Золочівського р-ну Львівської обл.. – між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). 22 курінь ім. І. Богуна, гурток «Крук» (Золочів). Розстріляний большевиками у в’язниці в Золочівському замку.
  7. САДОВСЬКИЙ Богдан (пл. псевд. “Веспучіо Оттіссі”; 21.05.1910, с. Ценів Козівського р-ну Тернопільської обл. – 06.1941, м. Золочів Львівської обл.). Пластун розвідчик 22 куреня ім. І. Богуна, провідник гуртка «Тур» (Золочів), курінний. Учасник пластового табору в Уневі (1930), за що переслідувався польською поліцією. Студент права. Страчений у в’язниці в Золочівському замку під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  8. СОБАШЕК Ілярій, с. Йосипа (псевд. «Байда», «Скет», «Тур»; 1917, с. Яблунівка Буського р-ну Львівської обл. — 06.1941). 22 курінь ім. І. Богуна, гурток «Вовк» (Золочів). Навчався у Золочівській гімназії; закінчив Академічну гімназію у Львові 1935 р. Інструктор Юнацтва ОУН у Львові (1937—1939), керівник Юнацтва ОУН у Львові (03.1939). Референт розвідки Крайової Екзекутиви ОУН (від 10.1939). Студент 1 курсу української філології Львівського університету
    (1939—1940). Арештований НКВД 12.02.1940 при переході кордону на територію, окуповану німцями. Засуджений 12—13.05.1941 до розстрілу, страчений, імовірно, у Львові під час тотального знищення політичних в’язнів.
  9. СОБАШЕК Ярослав, с. Йосипа (16.03.1914, с. Яблунівка Буського р-ну Львівської обл. – між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). 22 курінь ім. І. Богуна, гурток «Олень» (Золочів). Організатор громадсько-політичного життя. Арештований 21.02.1941. Страчений
    большевиками у тюрмі в Золочівському замку.
  10. СТРОЧАН Іван (11.12.1911, м. Золочів Львівської обл. – кін. 06.1941, там само). 22 курінь ім. І. Богуна (Золочів). Студент. Знищений большевиками у тюрмі у Золочівському замку.
  11. ШАНДРО Володимир (4.10.1909, м. Золочів Львівської обл. – 06.1941, там само). 22 курінь ім. І. Богуна, гурток «Тур» (Золочів), курінний писар. Політв’язень польських тюрем (1932—1933). Розстріляний большевиками у в’язниці.

 

Броди

  1. МАТВІЙЧУК Микола, с. Михайла і Катерини (псевд. “Лук”; 15.04.1909, с. Глушин Бродівського р-ну Львівської обл. – 1941). Пластун учасник 85 куреня ім. Б. Хмельницького (Броди). Під час табору на Соколі 1930 р. склав II пластовий іспит, але не іменований, бо ще не був заприсяжений. Навчався у Львівській політехніці (1931—1940, з перервами), асистент кафедри годівлі у Львівському ветеринарному інституті (1940—1941). Політичний в’язень польських тюрем (1934). Референт розвідки Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель (1940). Заарештований 10.09.1940, засуджений на т. зв. Процесі 59-ох (15—18.01.1941) до розстрілу, страчений.

 

Буськ

  1. ВАНЬО Роман, с. Омеляна (27.03.1908 – 06.1941, м. Золочів Львівської обл.). Курінь ім. Йосифа Боцяна, гурток «Лев» (Буськ). Розстріляний большевиками у тюрмі. 

 

Сокаль

  1. КОЛІДА, о. Софрон, с. Івана і Софії Максимів (20.09.1904, с. Опільсько Сокальського р-ну Львівської обл. – 06.1941). 9 полк (курінь) ім. П. Дорошенка, гурток «Журавель» (Сокаль), 14 курінь УУСП «Крилаті», писар 13 куреня ім. св. Володимира Великого у Львівській Богословській Академії. Закінчив Сокальську гімназію (1926) і Львівську
    духовну семінарію (1930). Священичі свячення отримав 10.05.1931 р. Служив в с. Поздяч
    (1931—1934), с. Лютовиська на Лемківщині. (1934—1936); парох с. Михновець, Західна Бойківщина (1936—1940). Активний у роботі читальні «Просвіти», дириґент хору. Заарештований НКВД 09.1940, загинув у Самбірській тюрмі під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.

 

Дрогобич

  1. ДРОГОБИЦЬКИЙ Михайло (9.12.1894, с. Нагуєвичі Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 26.06.1941, там само). Член Пласту в Дрогобичі (відділ «Пласт-Лев ім. Б. Хмельницкого»). Закінчив Дрогобицьку гімназію восени 1915 р., навчався у Львівському університеті. 1916 р. брав участь у похороні І. Франка, ніс труну з тілом поета. Член «Просвіти». Директор Нагуєвицької середньої школи (1939—1941). Арештований 22.06.1941, закатований вночі з 25 на 26.06 в ур. Остислав’я на околицях рідного села з групою в’язнів з Підбужа і Нагуєвичів.
  2. ІВАНИЦЬКИЙ Володимир (? – ?). 53 курінь ім. Дмитра Вітовського (Дрогобич). Загинув за першої большевицької окупації (1939-1941).
  3. КОЛОДРУБЕЦЬ Мирослав Іван (20.01.1909, м. Борислав Дрогобицької обл. – ?). 53 курінь ім. Д. Вітовського, 1 гурток (Дрогобич), 6 курінь УУСП (Дрогобич). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1928), навчався у Львівському університеті. Загинув під час першої большевицької окупації (правдоподібно, 1941 року в Дрогобичі).

 

Самбір

  1. МАНЬКО Михайло (1910, с. Кружики Самбірського р-ну Львівської обл. – кін. 06.1941, м. Самбір Львівської обл.). Пласт у Самборі. Активний член “Січі”, “Сокола”, ОУН. Заарештований НКВД і розстріляний у тюрмі.

 

Тустановичі і Борислав

  1. КОРОЛИК Степан, с. Михайла (1914, с. Тустановичі, тепер част. м. Борислав Львівської обл. — 1941, м. Борислав Львівської обл.). Новик; 49 курінь ім. І. Богуна (Тустановичі). Арештований 22.06.1941, загинув під час масового знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.
  2. КРИСЬКО Іван, с. Василя і Юлії Левицької (5.08.1908, с. Тустановичі, тепер част. м. Борислава Львівської обл. – 04 або 05.1940). 49 курінь ім. І. Богуна (Тустановичі), курінний писар (1927—1928); курінний підготовчого куреня (Трускавець). Коваль. Політв’язень концлагеру в Березі Картузькій (07—12.1934). Арештований у вересні 1939. Загинув у тюрмі.
  3. МАКСИМОВИЧ Антін (30.01.1882, м. Рудки Самбірського р-ну Львівської обл. – 06.1941). Опікун 58 куреня ім. Т. Шевченка (Борислав), інструтор 3 округу. Закінчив Самбірську гімназію (1902), згодом студіював право. Організатор Українських Січових Стрільців у Тустановичах. Мобілізований 1914 до австро-угорської армії, потрапив у російський полон, який відбув у Башкирії. Працював у державному апараті Української Народної Республіки. Голова УНДО в м. Борислав, посол до польського сейму (1928—1930). Від 1933 працював у Народному домі «Просвіти» в Дрогобичі. Голова «Сокола» (1935), секретар Дрогобицької філії «Просвіти» (1936), голова філії Українського товариства допомоги воєнним інвалідам. Заарештований НКВД 22.06.1941, імовірно, страчений у в’язниці в Дрогобичі.
  4. НІКЛЕВИЧ Степан, с. Теодора і Параскевії (псевд. “Вірко”, “Вірчин Степан”; 3.10.1912, м. Борислав Львівської обл. – 06.1941). Член 18 куреня ім. І. Франка (Дрогобич), пластун розвідчик 58 куреня ім. Т. Шевченка (гурток «Тигр», згодом «Медведі»), курінний
    писар, бібліотекар (Борислав). Учасник табору на Соколі 1930 р. Закінчив гімназію в Дрогобичі. Член ОУН з початку 1930-х, референт Юнацтва повітового проводу Дрогобиччини. Активний у громадському житті, зокрема, керував “Соколом” у Бориславі. Член редакцій робітничих газет “Гомін басейну” та “Гомін краю”, один з керівників Товариства українських робітників “Сила”. Від 1936 – керівник Юнацтва у м. Львові, з 1937 – студент гума­ніс­тич­ного факультету Львівського університету. Політ­в’язень польських тюрем: 1934, літо 1938 (при ліквідації Товариства “Сила”), 03.1939 – 09.1939 (за участь у Конґресі Союзу українських студентських організацій під Польщею (СУСОП) як голова Союзу студентів філософії). Від 10.1940 референт Юнацтва Крайової Екзекутиви ОУН Західних Українських Земель (ЗУЗ). На поч. 03.1940 при­значений організаційним референтом Крайової Екзекутиви ОУН ЗУЗ. Заарештований у Львові 30.03.1940, засуджений 29.10.1940 до розстрілу, замордований енкаведиствами при тотальному знищенні українських в’язнів.

 

Яворів

  1. КУЛИНИЧ Мирон, с. Олександра і Марії Тимкевич (пл. псевд. «Петро Орел»; 15.10.1911, с. Вишня Мостиського р-ну Львівської обл. — ?). 17 курінь ім. М. Драгоманова, гурток «Тигр» (Яворів). Закінчив Яворівську гімназію (1932). Член ОУН. Інструктор фізичного виховання в «Соколі». В’язень концлагеру в Березі Картузькій (30.06—16.10.1935). Пропав за першої большевицької окупації (1939—1941).
  2. МАКСИМІВ Іван-Богдан, с. Андрія (пл. псевд. “Петро Оріх”, псевд. “Богдан Бард”, “Вечірній”, “Ромб”; 14.05.1913, с. Дрогомишль Яворівського р­ну – 1941). 17 курінь ім. М. Драгоманова, гурток «Орел» (Яворів). Учень Яворівської гімназії у 1927-1933. Середню освіту здобув у Львові у 1936, закінчивши Малу семінарію. Студент Студіюм суспільної праці (1937-1939). Член ОУН з 1935, керівник Юнацтва ОУН у Малій семінарії (1936-1937), у чоловічих гімназіях м. Льво­ва (1937-1939). Політв’язень польських тюрем (06.1933-02.1934, 06.1934-10.1934, 03-09.1939). Після розвалу Польщі до 01.1940 перебував за кордоном, після повернення до Львова – інструктор, від 03.1940 – референт Юнацтва Крайової Екзекутиви ОУН. У 08.1940 перебрав від Л. Зацного обов’язки організаційного референта Крайової Екзекутиви ОУН, став заступником крайового провідника Д. Мирона. Заарештований у Львові 3.09.1940 з частиною організаційних документів, під час слідства не витримав тортур і виявив значну частину організаційних таємниць, засуджений 15-18.01.1941 на т. зв. Процесі 59-ох до сметрної кари, розстріляний, імовірно, 14.04.1941.
  3. ЧМОЛА Іван-Олександр, с. Симеона і Каролини Бунцель (пл. псевд. “Чмоль”; 6.03.1892, смт. Со­лот­вин Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. – ?). Один із засновників Пласту, зв’язковий 17 куреня ім. М. Драгоманова (Яворів), комендант таборів на Кам’янці (1924), в Гринькові (1925) та на Соколі (1926, 1929), засновник і курінний 1 куреня УПС ім. С. Тисовського, скавтмастер (22.05.1924), відзначений пластовим хрестом заслуги (16.02.1924). Закінчив Перемиську гімназію (1911), студент філософського факультету Львівського університету, закінчив Краківський університет, маґістр природничих наук. Організатор січово-стрілецьких організацій в Галичині. Четар Українських Січових Стрільців (від 08.1914), командант чоти і сотні. Потрапив в російський полон коло Соколова 14.09.1915. Один з організаторів київського формування Січових Стрільців. Командир 2 сотні Галицько-Буко­винського куреня Січових Стрільців, 2 сотні 1 куреня Січових Стрільців, 2 пішого куреня 1 полку Січових Стрільців, начальник коша Січових Стрільців. Полковник Армії УНР, член Стрілецької Ради. Член Української Військової Організації. Інтернований у Польщі (1920-1922). Політв’язень польських тюрем (1930-1932). Викладач Яворівської (1922-1930) та Дрогобицької (1932-1939) гімназій. Заарештований НКВД. Знищений, за однією з версій, 27.06.1941 у м. Дрогобичі Львівської обл.

 

Калуш

  1. ІВАНИЦЬКИЙ Гілярій, с. Івана (22.03.1915 (або 1914) — 04 або 05.1940). 35 курінь ім. С. Тисовського (Калуш). Розстріляний большевиками в одній з тюрем Західної України.
  2. МАНДРИК Євстахій, с. Гаврила і Меланії (25.11.1913, м. Калуш Івано-Франківської обл. – 1941?). 35 курінь ім. С. Тисовського, гурток «Олень» (Калуш). Освіта початкова. Заарештований НКВД 24.06.1941 як керівник звена ОУН, перебував у Станиславівській в’язниці. Доля невідома, імовірно, замордований у тюрмі.

 

Тернопіль

  1. ЛУГОВИЙ Артем, с. Максима і Марії (2.11.1909, м. Тернопіль – 29.06.1941, там само). 28 курінь ім. Д. Байди-Вишневецького (Тернопіль). Навчався у Тернопільській державній гімназії (1921—1929), Ягеллонському університеті в Кракові (1930—1936). Працював помічником адвоката в канцелярії Степана Бриковича (1936—1939), рахівником (касиром) Поточинської МТС (1939—1941). Член ОУН, політв’язень польських тюрем (1929, 1930, 1933). Був інструктором гімнастики у товаристві «Сокіл» і членом старшини товариства, організував осередки «Сокола» на Тернопільщині. Член театральної секції товариства «Молода Громада», засновник оркестру, автор віршів та пісень. Заарештований НКВД 6.05.1941, розстріляний в тюрмі під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни. Реабілітований посмертно 28.04.1993.
  2. ЮСЬКЕВИЧ Зиновія, д. Сидора (1913 – 28.06.1941, м. Тернопіль). 32 курінь ім. Олени Пчілки (Тернопіль). Заарештована НКВД 1941 р., розстріляна у тюрмі.

 

Чортків, Білобожниця

  1. МАНЕВСЬКИЙ Роман, с. Івана (24.01.1913 – 21.07.1941, м. Умань Черкаської обл.). 21 курінь ім. Тараса Шевченка (Чортків), курінний суддя. Навчався у Чортківській гімназії. Заарештований НКВД 25.06.1941, етапований пішки з Чорткова до Умані, де розстріляний.
  2. МАРКОВСЬКИЙ Михайло, с. Остапа (1895, м. Чортків Тернопільської обл. – 21.07.1941, м. Умань Черкаської обл.). Опікун 21 куреня ім. Т. Шевченка (Чортків). Викладач Чортківської гімназії. Заарештований НКВД 24.06.1941, етапований пішки з Чорткова до Умані, де розстріляний.
  3. СТОРОЖУК Льонгин (1912, Білобожниця Чортківського р-ну Тернопільської обл. – кін. 06.1941, м. Львів). Пластун учасник, заступник курінного, курінний 42 куреня ім. кн. Ярослава Осмомисла (Білобожниця), учасник табору на Соколі (1928); курінний 21 куреня ім. І. Богуна (Чортків). Студент теології, урядовець. Фотограф, член Українського фотографічного товариства. Заарештований НКВД, розстріляний у в’язниці на Лонцького. 2.07.1941 похований на 55 полі Янівського цвинтаря як одна з небагатьох розпізнаних жертв мордів НКВД.

 

Бережани

  1. НЕДІЛЬСЬКИЙ Іван, с. Катерини (7.11.1907, с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл. – між 26 і 28.06.1941, м. Бережани Тернопільської обл.). Пластун учасник 24 куреня ім. П. Полуботка (Бережани). Навчався у Бережанській гімназії. Розстріляний НКВД у в’язниці.
  2. СТАВНИЧИЙ Михайло (пл. псевд. «Великий Змій», псевд. «Місько»; 27.09.1907 — 06.1941?). Пластун розвідчик 24 куреня ім. П. Полуботка (Бережани), курінний, згодом
    зв’язковий цього ж куреня; учасник пластової оркестри; курінний суддя 8 куреня УУСП
    ім. Дорошенка (Бережани), містокошовий в Бережанах. Учасник таборів на Соколі і на Лисоні. Закінчив Бережанську гімназію (1928), згодом мешкав у Кракові. Член ОУН. В’язень польських тюрем (1929). Загинув, правдоподібно, під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.

 

Рогатин

  1. РОМАНІВ Іван, с. Григорія (2.12.1910, с. Добринів Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. — 06.1941, м. Перемишляни Львівської обл.). Пластун розвідчик 20 куреня ім. П. Орлика (Рогатин), учасник таборів на Лисоні і на Соколі 1928 р. Заарештований НКВД, закатований в Перемишлянській тюрмі під час тотального знищення політичних в’язнів на початку радянсько-німецької війни.

 

Перемишль

  1. МИСЯК Володимир, с. Івана (23.12.1907, м. Львів – кін. 06.1941, м. Львів). Пластун розвідчик 6 куреня ім. І. Богуна, гурток «Пугач» (Перемишль), 21 Волинський курінь УУСП «Січові Стрільці». Закінчив Перемиську гімназію (1926), маґістр права, працював адвокатом у Любачеві. Заарештований НКВД за проти­боль­шевицьку діяльність 30.04.1941, розстріляний у Замарстинівській тюрмі. 

 

Унів

  1. БАРАН Володимир, с. Степана (пл. псевд. «Хитрий»; 4.11.1914, с. Унів Перемишлянського р-ну Львівської обл. — між 26 і 30.06.1941, м. Золочів Львівської обл.). Член Пласту в Уневі. Заарештований НКВД, розстріляний у в’язниці у Золочівському замку.

 

Волинь

  1. ДЗЮМУК (ДЗЮМА) Іван, с. Пантелеймона і Оксани Саюк (1909, с. Милуші Луцького р-ну Волинської обл. – 04 або 05.1940). Організатор гуртка пластунів у с. Милуші. Закінчив Луцьку гімназію. Один із чільних діячів ОУН на Луччині. В’язень концлагеру у Березі Картузькій (07.1934-03.1935). Розстріляний большевиками в одній з тюрем Західної України.
  2. КУЦ Олександр, с. Івана та Уляни (Юлії) (2.01.1913, Луцьк – 1941). Один з організаторів Пласту в Луцькій гімназії. Повітовий провідник ОУН Луччини (1934), політв’язень польських тюрем (02.1935-7.09.1939) і табору у Березі Картузькій (07.1934-02.1935), заступник організаційного референта Крайової Екзекутиви ОУН­м в Кракові. У травні 1941 перейшов на Волинь, де заарештований і знищений НКВД.
  3. ПИВОВАРЧУК Роман, с. Михайла (1908, с. Великі Межирічі Корецького р-ну Рівненської обл. — 28.06.1941, там само). Пласт у Межирічах – імовірно, курінь ім. С. Петлюри. Закатований НКВД у тюрмі.
  4. СЕМЕНЮК Степан, с. Федора і Анастасії (17.05.1899, с. Шпанів Рівненського р-ну Рівненської обл. – 04 або 05.1940). 61 курінь ім. І. Богуна (Олександрія), 10 курінь УСП “Чорноморці”, скавтмастер, зв’язковий 68 куреня ім. Д. Байди Вишневецького в Рівному, голова 8 Окружної Пластової Команди. Комендант водного табору в Монастирку 1929 р. Секретар Рівненського повітового комітету Української соціяльно-радикальної партії, інструктор товариства «Просвіта» в Рівному. Член УВО і ОУН, повітовий провідник ОУН Рівненщини, політв’язень польських тюрем (04.1930—1936), концлагеру в Березі Картузькій (1939). Заарештований НКВД 1940, розстріляний в одній з тюрем Західної України.

Буковина

  1. НИКОРОВИЧ (дів. ГНІДЕВИЧ) Леся (1913 – 29.06.1941, м. Чернівці). Орга­ні­заторка Пласту на Буковині, провідниця дівочого гуртка куреня в Чернівцях. Розстріляна большевиками у тюрмі. Згідно з іншою версією, загинула, прикриваючи відхід своїх товаришів з ОУН під час збройних сутичок українських підпільників з радянськими військовими в Чернівцях. За свідченням Антона Балюка, тодішнього директора Чернівецького цвинтаря, її закривавлене, загорнуте в ковдру тіло було скинуте ворогами в братську могилу на Руському цвинтарі в Чернівцях разом з тілами інших жертв початку війни.

 

Не забуваймо про злочин комуністичної Москви влітку 1941, коли в тюрмах тільки Галичини і Волині закатовано 21 тисячу осіб, частину етаповано в схидному напрямку і знищено в Умані, Києві та інших містах.

Справжнє число вбитих по всій Україні «у зв’язку з початком війни» встановити навряд чи вдасться, адже розстріли, спалювання живцем, топлення в морі були повсюдні і неконтрольовані.

Живі, памятаймо! Енкаведисти з садизмом, вишуканими тортурами вбивали еліту української нації!

В ямах, за­ли­тих вап­ном,
Віч­ним спо­чи­ли сном
На­ші бать­ки і бра­ти.
В царс­тві зви­тяж­но­го зла
На­віть не­си­ла бу­ла
Пам­’ять про них бе­рег­ти.
Як же лю­би­ли во­ни
Мі­сяч­ні си­ні сни!
Як їм хо­ті­ло­ся жить!
Ни­ні в пус­тих че­ре­пах,
Як скон­ден­со­ва­ний жах,
Кус­ник свин­цю ле­жить.
Ігор Качуровський

*

Мартиролог Українського Пласту

*

6 Responses to До річниці жахливого знищення політичних в’язнів по тюрмах України

  1. […] У вівторок рано (24-ого) зібралося пару знакомих у мешканню у п-а Федецьких. У них то винаймав кімнату мій тогочасний чоловік Богдан Хамула. Я мешкала „офіцийно” у моїх батьків, бо вінчалися ми лиш секретно у церкві і не були після закону реєстровані у ЗАКС-і. Було це з двох причин: Данко (Богдан) як син „капіталістів” (знана тоді добре килимарня у Глинянах) був приготований на репресії. Друга важніша причина була: Данко із групою бувших пластунів, знаних пізніше як „вогнівці” залишилися в Галичині як члени Пластового Центру. Їх звязковим чи привідником (як я розумію) на заході був  а звязкові що переходили границю затримувалися в Данка кімнаті. Хто, як часто, як довго я не знаю. Здібність НКВД видобути зізнання фізичним чи ментальним террором навчила нас секретного діяння. Списки пластунів, які загинули або пропали безвісті вп… […]

  2. […] інтрнет-публікації був поданий матеріал про загиблих Пластунів у 1941 р. Я […]

  3. […] Матеріал, фото: ст.пл. Ольга Свідзинська Раніше історичний пластовий блог “100 кроків” публікував інформації про розстріляних та пропалих бе…. […]

  4. […] час у станиславівській тюрмі загинув син о. Михайла Теофіль Ганушевський. Сам о. Михайло був багато разів арештований різними […]

  5. Зень Тарас сказав:

    Варто додати ще як мінімум двох пластунів з с. Павелче (нині Павлівка) Пастушенка(Пастух)Федората і Тачинского Степана (обоє з 45 куреня ім. С. Завойовника,речі першого були розпізнані одні з небагатьох під час розкопок у Демяновому Лазі. Також слід додати пластунів з с.Ямниця Каравановича Володимира та Якимечка Романа, яких було розстріляно у 1941 році у Станиславівській тюрмі. Ще були заарештовані та пропали безвісти у 1941 році опікуни Пласту в Надвірній: Банах Валерій та Николайчук Микола. Всіх 6х жертв є фото у Олі. Тому гайда робити правки до тексту! 😉

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *