Юрій Юзич: Легенди і факти про Пластову Присягу

Пластова присяга

1. Перша Пластова Присяга цілком можливо могла бути ще в пластових гуртках Івана Чмоли. Це були таємні гуртки у Львові та в провінції. Навіть в Станиславові і Перемишлі, за деякими свідченнями, осередки діяли вже в 1911 році. А специфіка таємних мілітарних організацій якраз в тому, що все будується на присязі.

Однак, ні документів, ні письмових свідчень (спогадів), навіть факту такої присяги відшукати – наразі – не вдалось.

2. Першою відомою пластовою присягою була присяга гуртка Олександера Тисовського, який він організував/створив 21 квітня 1912 року – дата підтверджується чисельними документами. Далі був вишкіл і перша проба, яку – за одним архівним джерелом – завершили 18 червня того ж року, очевидно, присягою. За іншим – 16 листопада. Міфічна дата 12 квітня – як дата створення гуртка (!) зявилась спершу через опечатку, а далі поширилась в діаспорі через відсутність фактичних документів з краю.

Виказка Якова Булаєвича

3. Як виглядала ця перша пластова присяга? Дрот плутається у своїх діаспорних спогадах, але у всіх є одна схема: зібрались в класі, підписали Карту впису – бланк, привітали один одного і розійшлись. Жодного бланку з першої присяги не віднайдено, але зберігся текст бланку (він же «Пластовий Обіт»):

«Отсим даю “Пластове Слово Чести”, що:

1. Повнити му точно правила пластового уставу.
2. Беззглядно повинуватись му кождоразовій пластовій власти.
3. Правильно брати му участь в пластових вправах і забавах.
4. Оправдаю ся письменно, коли не зможу взяти участи в якій вправі чи забаві.
5. Правильно складати му до каси гуртка по _____ місячно.
6. Не буду пити алькогольних напитків анї курити тютюну.
7. В разї моєї провини, якою я заслужив би на виключенє з пласту, зверну пластову виказку на руки пл. власти.»

4. Слід звернути увагу, що про Бога і Україну чи добрі діла в цій першій присязі не було. Окрім того, гуртки Чмоли точно її не складали. Гуртки ініційовані Петром Франком, могли складати, бо текст присяги (карти впису) був опублікований додатком у посібнику «Пласт» за 1913 рік, який міг використовуватись по гімназіях.

Пластовий календарець, 1946

Пластовий календарець, 1946

5. Першу присягу на вірність Україні (без Бога) вихованці О. Тисовського склали 19 грудня 1916 року. Саме тоді вперше, окрім підписання Пластового Слова Честі, було виголошено Пластовий Обіт (Присягу), який – із діаспорними змінами 1961 року (підготовлені Іваном Манастирським і затверджені ГПБ) – ми зараз всі співаємо під час присяги. Напередодні другої світової війни саме ця дата 1916 року вважалась днем, коли вперше українські пластуни складали присягу. А дата 21 квітня 1912 року вважалась датою створення першого пластового гуртка.

6. Коли саме Юрій П’ясцецький написав музику до Обіту і відколи його почали виконувати співано – встановити ще не вдалось. У першому пластовому співаникому, виданому в 1928 році співаного обіту (присяги) немає. Тож не виключено, що музика могла з’явитись лиш в 40-х роках, і тут цей факт може допомогти встановити наша діаспора. У посібнику «Життя в Пласті» 1961 року, який редагував Ю. П’ясецький є лише такий запис: «Музику до пластового обіту склав на народний мотив пл. сен. Ю. Пясецький».

7. В історичній літературі, навіть в деяких працях кандидатів історичних наук, запущено ще один міф. Що покоління Бандери, Шухевича, яке пластувало у 1920-х роках, присягало на вірність Богові та Україні, а далі цитується текст сучасної присяги. Це – вигадана модель. Всі вони підписували Пластове Слово Честі (сотні документів збереглись в архівах) і, можливо, зачитували або співали Пластовий Обіт у варіанті до змін 1961 року. Однак, тему треба досліджувати далі, бо в квітні 1926 року Ювілейний комітет для відзначення 15-ліття Пласту звернувся до членства з таким зверненням (мабуть це і була перша спроба запровадити в Пласті класичний перший скавтський обов’язок):

День 30 мая 1926 р. година 12 точно лучить усіх українських пластунів і пластунок безоглядно в котрій місцевости вони находять могуче Пластове приречення: «Буду вірний Богові і Україні».

8. Коли з’явився текст теперішньої присяги? Після заборони Пласту в Галичині, центр пластового руху змістився до Праги, де був тісно переплетений із чеським «Юнаком» (співзасновником СОСР). Саме на ІV з’їзді СУПЕ – Союзу українських пластунів-емігрантів – 27 листопада 1932 року було затверджено текст Пластової присяги, в основі якої лежали звичні нам Три Головні Обов’язки. Згодом, вже в таборах переселенців, у другій половині 1940-х років, під впливом міжнародного скавтського руху, а і – можливо – пам’ятаючи/виконуючи це рішення СУПЕ 1932 року, пластові осередки просто почали друкувати тексти стандартної скаутської присяги в українському варіанті.

9. У 1999 році, із запровадження нової редакції першої частини Правильника УПЮ, в Пласті зникла на рівні КУПО остання ниточка, яка зв’язувала сьогоднішній Пласт із присягою 1912 року, яку щорічно святкуємо.

Додаток до Правильника із Картою Впису, яка загалом відтворювала первинний текст Дрота, був просто вилучений. Відомо, правда, що пластуни станиці Івано-Франківськ продовжують заповнювати Карту Впису під час присяги (треба уточнити чи було відповідне рішення загальних зборів станиці), чим єдині на ввесь великий Пласт продовжують традицію присяги 1912 року.

Пластова присяга

Пластова присяга

10. Що робити далі? Вже кілька років на розгляді в Крайовій Пластовій Раді України «висить» проект рішення і самого “Положення про церемонію складання пл. присяги”. Суть документу – відновити перервану традицію першої присяги, відновивши Карту Впису (для всіх заприсяжень, зокрема і для УСП та УПС).

Замість Пластового Слова Честі, яке – однозначно – має свою цінність, можна запропонувати вставити Три Головні Обовязки. Окрім відновлення традиції, документ може запровадити ще суто практичний елемент – кожна присяга фіксуватиметься на письмі, а також буде створено реєстр заприсяжених осіб.

пл.сен. Юрій Юзич, ОЗО


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*