Квітка Цісик: Золотий голос України в Америці

Пластовий ансамбль Соловейки виступає під час 20-ліття станиці Нью-Йорк. Квітка сидить крайня праворуч, 1969 р.

Про американську співачку українського походження Квітку Цісик останніми роками голосно заговорили в Україні. Виконавиця пісні до фільму «You Light Up My Life», за яку дали «Оскар», та номінантка на «Греммі» за україномовні пісні стала своєрідним відкриттям для українців на зламі нового століття, хоча свої два альбоми записала та видала ще у далеких 80-х роках.

У ЗМІ все частіше почали з’являтися статті про співачку, організувались концерти у різних містах в її пам’ять, засновано щорічний фестиваль її імені. У Львові її ім’ям назвали вулицю, на фасаді будинку, у якому проживала родина Цісиків, відкрили меморіяльну дошку, започаткували музей співачки.

Спробуємо подивитись на маловідомі юнацькі роки Квітки, які стали поштовхом у розвитку майбутньої зірки, та маловідомі факти вже з дорослого життя.

Родина Квітки

Родина Цісиків походить з Прикарпаття — з села Ліски, що в Коломийському районі. Цісики були надзвичайно талановиті та творчі, розвивали культурне життя села: були керівниками театральних та танцювальних гуртків, активними громадськими діячами, належали до Пласту і товариства «Просвіта». У 1914 році в Лісках народився майбутній батько Квітки — Володимир. В юнацькі роки він навчався у Вищому музичному інституті ім. Лисенка у Львові та був концертуючим скрипалем-віртуозом. Як згадував один з нащадків родини Олесь Цісик, «Володимир був прекрасний музикант, він у 30-х роках організував квартет “Веселий Львів”». У Лісках пам’ятають про Цісиків, там щороку органівовують фестиваль імені родини та планують відкрити пам’ятник Квітці.

У Львові Володимир познайомився з Іванною, яка походила з родини Левів, і вони побралися. Під час війни мешкали у її батьків аж до 1944 року. Та наприкінці війни разом з тисячами інших біженців, що не бажали знову опинитися під радянською окупацією, пара виїжджає зі Львова і врешті опиняється в Німеччині, у таборі біженців у місті Байройт. Саме там у подружжя в 1945 році народжується перша донька Марія. 1949 року сім’я вирушає до Америки і оселяється в Нью-Йорку. Тут у 1953 році народжується друга донька, яку називають іменем Квітка.

Квітка — пластунка

Своє єдине відео-інтерв’ю для українського телебачення, що його записав 1992 року в Нью-Йорку Олександр Горностай (оператор Іриней Юрчук), Квітка починає зі спогадів про перші кроки в музичній діяльності.

— Я все любила співати. Я співала малою дитиною ще в Пласті, в школі, у церковному хорі, — каже музикантка, — і за якийсь час я побачила, що я буду співачкою!

Квітка - новачка

Квітка – новачка

Про Пласт Квітка згадує не випадково, адже належала до нього змалечку, як і старша сестра Марія. Як писав про Квітку у 1969 році пластовий журнал «Юнак», юначка 30 куреня імені Софії Галечко організувала пластовий ансамбль «Соловейки» з 12 подруг, який провадить цілих 3 роки. Дівчата грають на гітарах і співають. З цим ансамблем Квітка виступає не тільки на пластових таборах та заходах, а й на різноманітних великих імпрезах української громади. Грали «Соловейки» на оселі «Вовча тропа», коли до них приїздив Верховний Архиєпископ Кардинал Йосип Сліпий. Один з найяскравіших виступів колективу відбувся на вечорі самодіяльности з нагоди 20-ліття пластової станиці Нью-Йорк, там публіка не відпускала ансамбль Квітки шаленими оплесками. Українські народні пісні з цього свята були записані на плівку, проте доля цих записів невідома.

Натомість відомо, що голос Квітки був записаний на рідкісній нині платівці під назвою «Irena Biskup Orchestra And Singers — Ivanku and other favorite songs of young ukrainians» (Оркестр та співаки під керівництвом Ірени Біскуп — «Іванку» та інші улюблені пісні молодих українців). На цій платівці вона виконала кілька народних і пластових пісень. Саме ці записи можна вважати одними з перших вокальних робіт майбутньої співачки. Що цікаво, на обкладинці альбому розмістили саме її юнацьке фото.

Як згадує тодішній пластун, а нині єпископ Гліб Борис Лончина, співачка таборувала з ним ще у 1968 році на оселі «Новий Сокіл», і чомусь серед 240 учасників табору запам’яталася саме вона.

Також ділиться споминами станична Нью-Йорку Таля Даниш:

«Ми разом пластували в одному курені з Квіткою. Коли всі підросли до старшопластунського віку, то більшість дівчат пішли до куреня “Спартанки”, Квітка ж через свою постійну музичну зайнятість потрохи відійшла від Пласту».

Про пластову юність нашої героїні розповіла журналу «Країна» двоюрідна сестра Квітки, теж пластунка Христина Лев: «Які б заробітки не мала українська родина, справою чести було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах. Жили ми в шатрах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українських пісень».

Згодом, у 80-х, коли вже як відома американська співачка Квітка записуватиме другий україномовний альбом «Два кольори», до нього увійде пісня під назвою «При ватрі», яку створили Юрій Старосольський та Юрій П’ясецький. Саме співаючи цю пісню біля вогню, пластуни завершують свій день в таборах та мандрівках.

А 2007 року у Львові з’явився пластовий підготовчий курінь, який узяв собі Квітку за патронку.

Пластовий ансамбль Соловейки виступає під час 20-ліття станиці Нью-Йорк. Квітка сидить крайня праворуч, 1969 р.

Пластовий ансамбль Соловейки виступає під час 20-ліття станиці Нью-Йорк. Квітка сидить крайня праворуч, 1969 р.

Квітка — музикантка

4-річною на одній з дитячих костюмівок (маскарад) Квіточка співала пісню «Мамалига». А вже коли мала 9 років, то співала партію Лисички в опері «Коза-дереза». Режисером цієї музичної події була драматична акторка Олена Добровольська, а основним організатором — Квітчин батько.

З сестрою та батьком Квітка виступає на різноманітних українських творчих вечорах. У 1967 році українська преса пише так про один з концертів сестер, що був присвячений пам’яті Івана Франка: «Дует сестер Цісик — п. Марійка — фортепіяно, п. Квітка — скрипка, був на високому рівні. Про Марійку, відому піяністку, розповідати не треба. Її самостійний концерт, який відбувся 2 квітня в Інституті Америки, скаже про неї краще і більше. Панну Квітку ми почули в дуеті вперше і радіємо її великим всестороннім обдаруванням».

Грала Квітка постійно в струнному оркестрі, до організації якого теж прилучився її тато. Оркестр існував доти, поки учні вчилися у школі. Квітка постійно співала в церковному хорі.

В тогочасних інтерв’ю Квітка завжди підкреслює, що своїми успіхами завдячує в першу чергу батькам. Адже самих здібностей, без рутинної щоденної праці над собою, недостатньо для такого результату. Часто казали: «Тато і дочки грають, а мама ноти носить». Мама, хоч і не музикант, постійно допомагала організувати музичне життя, створювала сприятливу атмосферу для своєї сім’ї.

Квітка — балерина

Окрім музики, Квітка захоплюється й балетом. Як учениця української балетної школи Роми Прийми-Богачевської, юначка виконала головну роль у постановці «Попелюшка», в якій брало участь понад 60 дітей. Вистава в Нью-Йорку проходить настільки успішно, що її повторюють кілька разів для охочих, що не вмістилися з першого разу в залі. Газета «Свобода» у 1968 році пише: «Вистава “Попелюшка” в залі Фешн Інституту пройшла знову з великим успіхом, дарма що вже втретє тут показано ту прегарну балетну казку в трьох діях. З цілого балету перше місце, очевидно, займала Квітка Цісик в ролі Попелюшки…». Великий фоторепортаж та статтю про цю виставу опублікувало діяспорне видання «Екран».

Квітка — студентка

У 1970 році Квітка завершує навчання у вищій школі музики і мистецтв (High School of Music and Arts) у Нью-Йорку і вступає до коледжу у Бінгемтоні, що призначений для винятково талановитих. Тут дівчина студіює скрипку і спів. Цікаво, що в цьому навчальному закладі викладала її рідна сестра Марія, яка і навчала Квітку гри на фортепіяно. Якщо смичковий інструмент знала змалку від батька, то зі співом на професійному рівні тут стикається вперше.

Квітка (зліва) під час таборування біля шатра

Квітка (зліва) під час таборування біля шатра

Після коледжу вступає до Нью-Йоркської консерваторії. Там бере собі псевдонім Кейсі, від своїх ініціялів «KC» (англійською). Не відчуває жодних труднощів з різними музичними стилями. Її почали запрошувати до співпраці відомі американські джазові, поп- та рок-зірки: Роберт Флек, Боб Джеймс, Майкл Болтон, Девід Санборн, Лінда Ронстад, Карлі Саймон, Мікіо Масуо, а також Квінсі Джонс — відомий продюсер-аранжувальник Америки, що був відкрив феномен Майкла Джексона. До речі, з Джексоном Кейсі співала в одному хорі.

Квітка — оперна співачка

Влітку 1971 року вона отримала стипендію для навчання вокалу в «The Mannes College of Music» в місті Гент (Бельгія). Там вона співає складну оперу «Ріголетто». Співом Квітки зацікавився Віліям Левіс з Метрополітен Опери, який підтверджує, що її голос надається на колоратуру. Квітці віддають окремі партії у різних операх, з якими вона справляється бездоганно. В кінцевому результаті професор переконує Квітку вибрати спів як основний навчальний профіль. Вона продовжує розвивати оперні вокальні здібності. Але смерть батька у 1971 році позбавила сім’ю засобів для існування.

Квітка — голос реклами у США

Потрібно було заробляти. Квітка розвиває кар’єру сесійної співачки у поп-музиці, починає співати в клубах, де її помічають бізнесмени і рекламні агентства. Широкого успіху співачка досягає як виконавиця коротких рекламних пісеньок (джинглів), які постійно звучать на радіо та телебаченні. Одною з найуспішніших співпраць було виконання рекламних роликів для «Ford Motor Company». Саме голос Кейсі став частиною іміджу цієї компанії. Для цих виробників автомобілів Квітка працювала 17 років. За підрахунками продюсерів, її вокальні партії в численних ефірах пролунали 22 мільярди разів!

Талант Квітки визнавали настільки, що її послуги могли замовляти різні компанії, що конкурували між собою. Так, вона заспівала фразу «Ви заслуговуєте перерви сьогодні» для «McDonalds», а паралельно створювала джингли для «Burger King». Окрім «Ford Motor Company» вона співала для «General Motors» і «Toyota».

Кейсі виконала рекламу для трьох національних телевізійних мереж в 1980-х (ABC, NBC і CBS), озвучувала ролики чотирьох великих авіякомпаній («American», «Delta», «Air East » та «TWA»), двох національних компаній роздрібної торгівлі «Sears» і «JC Penney». Рекламувала співом два найпопулярніших виробники напоїв: «Coca-Cola» і «Pepsi». Робочий день студійних записів у неї починався о 9 ранку, а завершувався о 3 ночі. У 1990 році Квітка стала головним героєм одного з номерів глянцевого журналу «Ford Times», її портрет був розміщений на обкладинці видання.

Квітка та кіноіндустрія

Кейсі періодично запрошували виконувати пісні до американських фільмів. Вона записала пісні до стрічок «The One and Only» («Один і тільки») та «Circle of Two» («Коло для двох»). Також виступила як бек-вокалістка для пісні Карлі Сімона, що використовувалася у фільмі «Working Girl» («Дівчина-працівниця»).

Проте найбільшого розголосу набула праця співачки у фільмі «You Light Up My Life» («Ти освічуєш моє життя»). У 1977 році на пропозицію продюсера Джо Брукса Квітка виконала та записала 5 пісень до цього фільму, а також знялася у невеликій епізодичній ролі. Основна композиція мала таку ж назву, як і стрічка. Головна акторка Діді Кон в одному з фрагментів співає цю пісню голосом Квітки у супроводі оркестру. Ця пісня отримала найпрестижнішу нагороду в кіномистецтві — «Оскар», як кращий саунд-трек. Втім, перемогу святкувала не Цісик. Один з відомих музичних продюсерів викупив у Джо Брукса право на виконання головної композиції фільму й організував студійний запис для своєї доньки — Деббі Бун. Співачка відверто наслідувала спів Квітки. Наново записана пісня «You Light Up My Life» добралася до вершин відомого хіт-параду Billboard і була визнана кращою піснею у 1977 році. А на церемонії вручення «Оскара» ця нікому раніше не відома співачка вже виконувала її на сцені. Згодом пісня отримала нагороду «Греммі» у номінації «Пісня року» та «Золотий глобус».

Квітка стверджувала, що їй не заплатили за ці студійні записи, а її ім’я не фігурує в титрах фільму як тої, що приклалася до музичного оформлення стрічки. Коли вийшла платівка з піснями до фільму, ім’я Кейсі було вказано не як основної співачки, а лише як додаткової. Альбом тільки у США розійшовся накладом близько 5 мільйонів копій. Про цей неприємний випадок в одному з інтерв’ю згадав чоловік Квітки Ед Раковіч: «Це неправильно і нечесно, але так погані люди чинять у шоу-бізнесі. Вона вибачила їм, не подавала до суду. Це б порушило її внутрішню гармонію. Квітка сказала: “Забудемо це, я працюватиму далі…”»

Згодом пісню «You Light Up My Life» як дуже популярний хіт почало співати безліч американських співаків, серед яких і Вітні Г’юстон, проте першою її виконала саме Квітка.

Квітка та два українські альбоми

«Я своїм друзям тут постійно говорила, що український нарід є дуже співучий і має гарні пісні. І мені казали у відповідь: покажи, заспівай, заграй мені щось. Хоч тоді було багато українських записів, але я відчула, що немає жодної плити, яка би була на високому технічному рівні. Тому що це забирає багато часу, зусиль і коштів», — згадує в інтерв’ю Квітка.

Обкладинка альбому Квітки Цісик

Обкладинка альбому Квітки Цісик

Для Квітки такі записи були дарунком усім українцям. І у 1980 році вона записує свій перший альбом «Kvitka», або «Songs of Ukraine» («Пісні України»), який присвячує своєму покійному батькові. Цей диск завойовує найвищу нагороду Music Awards у 1988 році. Співачці допомагає записувати пісні її чоловік, композитор-аранжувальник Джек Корнер. Проте згодом вона розходиться з ним і одружується з іншим музикантом, інженером звукозапису Едом Раковічем. Обидва музиканти, незважаючи на особисте, продовжують допомагати Квітці у записі наступних композицій. Квітка їм перекладає слова українських пісень, щоб вони могли вникнути в дух українства, разом вони вибирають кращі українські народні та авторські пісні для запису.

Уже в 1989 році виходить другий диск «Two Colors» («Два кольори»). Співачка дуже хотіла добитись ідеального, професійного звучання. Тому на запис обох альбомів витратила особистих 200 тис. доларів. Для запису альбомів вона зібрала 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка. Залучила до справи і рідну сестру Марію, яка грала на роялі. Згодом ці диски зібрали безліч нагород, а в 1990-му році були номіновані на премію «Греммі» в категорії contemporary folk.

Починала працювати над третім альбомом, ймовірно, це мали бути колискові та дитячі пісні. Цікаво, чи ці напрацювання збереглися?

Квітка — особисте

Квітка постійно хотіла побувати на рідних землях. Разом з мамою у 1983 році співачка таки відвідала Батьківщину на одному зі з’їздів українців світу. Співачка мріяла повернутися сюди з виступами. Як згадує в інтерв’ю газеті «Високий замок» родичка Квітки Марта Качмар, «батько розповідав, що одного разу композитор Ігор Білозір їздив в Америку і подарував Квітці одну зі своїх пісень, яка ввійшла у платівку “Два кольори”. Білозір був захоплений її талантом і обіцяв, що привезе Квітку до України з концертом».

У 1990 році Квітка народжує сина, якого називають подвійним ім’ям Едвард-Володимир. Згодом він теж стане музикантом, гратиме на фортепіяно і вступить до музичного коледжу.

Повернутись в Україну співачці так і не судилося. У березні 1998 року в своєму будинку в Мангеттені за 5 днів до 45-ліття вона відійшла у вічність від раку молочної залози. Від цієї ж хвороби померла її мати, а згодом і сестра. Коли Квітці у 1991-му встановили діягноз, лікарі пророкували лише кілька місяців життя, але вона витримала цілих сім років. Чоловік Едбачив страждання дружини і всіляко підтримував її. Він розіслав повідомлення близьким людям з проханням, щоб вони писали їй слова підтримки. Це прохання потрапило і до української радіопрограми у Вінніпегу, після чого листи та листівки на ім’я співачки приходили від численних звичайних слухачів, що були шанувальниками її творчости.

Квітку і її таланти пам’ятають, на її честь організовують концерти, фестивалі, пишуть вірші, дають назви зіркам, готують до відкриття пам’ятники в честь героїні, яка прожила таке яскраве життя. Саме цього, 2013 року, Квітці виповнилось би шістдесят…

Джерело: ст. пл. Тарас Зень, ЧоК, Пластовий Шлях ч. 1—2 (173—174) 2013


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*