Степан Гайдучок: Читаю і згадую

Пластуни у Станиславові перед 1914. Таборування

У звіті Сокола-Батька за 1912 р.¹ читаю: Введено також Пласт, до якого вписалося 44 учеників. До липня вів їх товариш Гайдучок, по вакаціях від 15 вересня обійняв провід Петро Франко.

Ці рядки пригадують не одно з початків нашого Пласту, а особливо тих його відділів, які творилися по сокільських гніздах, чи що їх творили сокільські діячі.

Тому радо поділюся споминами з того часу, бо вже двадцять п’ять літ минуло від на родин пластового руху на нашій землі.

Вічно темнаве подвіря будинку “Дністра” у Львові при вул. Руській ч. 20 нас не відстрашувало. Навпаки, притягало в свої лябірннти і катакомби. Нас машина домівка Сокола-Батька з її крученими сходами й в р. 1911. ми вже були старими соколами. За нами була вже підготовча праця до першого краєвого здвигу.

Притягали нас щовечора особи Івана Боберського, Сеня Горука, які кували пляни, ділилися з нами думками й наших думок не нехтували.

Ще сьогодні виразно горить спомин про один з останніх вечорів десь у листопаді 1911. р. Проф. Боберський стоїть біля бюрка Горука, а Петро Франко, що прозвав себе Ред бойом (в противенстві до Блю бойа), став “вертітн діру” в мізку проф. Боберського, щоб цей винайшов назву на “Skouting”. Треба знати, що проф. Боберський мав велику пристрасть винаходити власні вислови на чужинні. (Цілком доцільне, бо послугуватися чужими словами, свідчить, про убожество рідної мови).

Так само як тепер, так само і в тодішніх часах сокільство держало руку на живчику новин у фізичному вихованні в Європі, щоб доцільні новості пристосувати для добра українського народу.

Між нами падали пробні назви на “Skouting”. В одних викликували сміх, у других аргументи оборони. І в розгарі балачки пригадав собі Петро Франко, що в школі стрічався з відповідною назвою. Ясна річ, що перекрутив її та вже другого дня прийшов з назвою “Пласт”. Чи знайшов її в книжці, чи радився свойого Батька — не знаю.

Вій став серйозно студіювати пластове питання, а мені довелося в Соколі-Батьку робити першу спробу організації Пласту. Десь у місяці квітні 1912. — я тоді начальникував у С-Б — звернулися до мене учасники з пляном згуртувати Пласт. Всі вони були з філії акад. гімназії. Перші сходини відбувалися в одягальці Сокола-Батька. Пам’ятаю з ініціяторів: Леницького Стаха, Панаса Михайла з села Дідилова, Чіха Михайла, Московською Євгена². Поділив я їх на гуртки, назначив провідників і вони взялися до роботи над собою. Про впоряд і однострій тяжко було. От так зразу придбали на гурток по дві пластові палиці, щоби на випадок можна було заімпровізувати носилки. Стали читати топографічну карту, пішла наука орієнтації в поземеллі і т. д. А треба признати, що відразу мали ми скристалізовану думку про цілі Пласту, ту саму, яку так гарно оформив проф. Боберський у ствоїй статейці в сокільському календарі на рік 1914.³:

…назбирай ріща, запали вогонь, звари кашу, заміси і спечи хліб, з’їдж, щось наварив… Життя індивіда в преріях, життя в таборі, далеко від домашніх вигод… Пласт має виобразувати громадян і оборонців батьківщини… Молодь заздалегідь збирає досвід і силу, щоби прийти в поміч ближньому й батьківщині…

Загальні збори Сокола-Ватька, що відбулися 4. 5. 1912, присвятили місце також Пластові. У звіті з перебігу зборів в “Ділі” з 6.5.1912. читаємо: “На зборах впала гадка, щоби в справі Пласту, який завели в себе англійці й німці, скликати осібну анкету. Анкета має рішити про форму організації, для того нового напряму тілесного виховання”.

Пласт з Винник, біля Львова, 1913 на площі С-Б

Пласт з Винник, біля Львова, 1913 на площі С-Б

Тим часом відділ пластунів при С-Б працював над собою. Самостійність у праці виявляли особливо Леницький і Панас. Леницького 1 пластовий зїзд в 1913. р. вибрав членом інформаційною комітету. Я не мав змоги брати участи у вправах гуртків, тільки давав їм вказівки на сходинах усіх гуртків. Як начальник С-Б, мав я тоді доводі обов’язків. Ми бо готовилися до виїзду в Прагу на Всесловянський Здвиг. Пригадую собі, що одною разу в червні 1912 р. дав я гурткам затяжке завдання, так що повернулися з вправ аж пізнім вечором.

Мали йти на Зубрю, звідтам на Солонку, Нагоряли й повернутися назад до місця виходу, себто площу С-Б. Всі завдання сповнили по дорозі, лиш не змогли спекти хліба. Опіка над пластунами мусіла перейти по феріях в 1912. р. на другою й ним був Петро Франко. Мої ферії на університеті тривали довше від шкільних. Годі було приїздити з села місяць скорше. Франко мешкав постійно у Львові. Він вів Пласт дальше, як де можна провірити у звіті акад. гімназії у Львові за р. 1912-13.

Я дальше інтересувався Пластом та діяльної участи не брав. Почався стрілецький рух восени 1912. р. і мені приходилося йому присвячувати дещо часу, так у вправах, як і засіданнях.

Пласт в 1913 р. Вправи в білогорському лісі проводить Осип Яримович

Пласт в 1913 р. Вправи в білогорському лісі проводить Осип Яримович

А що ж робило сокільство для Пласту? На це відповідають видання Сокола-Батька, протоколи засідань та й звіти стрілецького куріня.

Коли Др. Тисовський написав свій перший підручник “Пласт”, то видає його проф. Боберський, як окреме сокільське видання в липні 1913 р. накладом “Вістей з Запорожа” (а дійсно накладом Сокола-Батька).

Видається мені більш як певним, що заходом і співпрацею Боберського виходить того ж року “Пластова виказка”. У цій виказці знаходимо першу українську пробу справности. Петро Франко посвячується цілою душею пластовому рухові. Перероблює з англійського пластові гри й забави й у 1913. р. (десь у вересні) видає їх своїм коштом. Ті три видання були великою поміччю для нашою молоденького руху, що став ширитися в сокільських гніздах. Сокільський композитор Ярославенко (що на своїх підприємствах ніколи не доробився маєтку) отворив перше пластове постачання при своїм висилковім домі “Оркан”. Це зробив він з початком вересня 1913. р. Я оглядав його висилковнй дім, що містився в його приватному помешканні, мав він там для пластунів капелюхи, палиці, пояси, ножі, свиставки, їдунки й т. ін.

Вже 8.10.1913 р. бачимо на площі С-Б пластунів-новиків з Винник, що їх згуртував з тамошніх школярів ст. прав Крайник. Їхній пластовий виряд: скромний пластовий капелюх і пластовий ніж. Гуртувалися вони при винницькім Соколі. А в протоколі засідань Старшини Сокола-Батька в дні 20.8.1913 р. читаємо: …потім розвинулася дискусія над пластовим одностроєм. І так, щодо штанів пропонує т. Дума (Зиновій) закриті коліна. Такі штани є дуже легкі, будуть можливі в літі, а потрібні вони тим більше, що коліна можна собі легко скалічити. Т. Єзерський (Кость) заявляється за тим внесенням.

Пластуни в поході на здвизі 1914 у Львові

Пластуни в поході на здвизі 1914 у Львові

Щодо торністри, евентуально наплечника, пропонує т. Ґорук наплечник, бо торністер з одної строни погано виглядає, з другої сторони є рішуче завеликий для малих хлопців… По дискусії ухвалено таке: краску hecht-grau, коліна криті, наплечник, фляшка в торбі… Цей проект придав український Пласт. В такому однострою виступали пластуни на Здвизі в 1914 р.

І в цім часі, в листопаді 1913 р., організується “Пластовий Курінь”, а властиво курінь новиків при Соколі-III. У Львові на городецькому передмісті. Його діяльність описав в часоп. “Молоде Життя” (Львів) ч. 7-8 за листопад-грудень, 1923 р. б. справник С-Б Мирон Федусевич. Вони то дістали прапор, що по війні
1914-1920 р. став першим пластовим прапором в Галичині. Як я вже згадував, то проф. Боберський пізніше в календарі сокільськім на 1914 р. статтю “Пласт”, де ядерно з’ясовує суть, пласту й заохочує сокільські гнізда до організації Пласту серед молоді, яка ще з огляду на вік, не може бути членами сокільських товариств. Мушу згадати, що львівські пластові курені І, ІІ, III, беруть участь в полєвпх вправах сокільськото стрітецького куріня восени 1913 р.

Петро Франко дав почин до першого з’їзду впорядників українського пласту і цей з’їзд відбувся в дні 6.4.1913. На з’їзді був відпоручник Сокола-Батька, начальник Іван Кришицький. Тоді вибрано інформаційній комітет, що мав проводити й помагати пластовому рухові. Сам же Франко дав почин до видавання “Пластового Табору”. Цей часопис став появлятися літографованою відбиткою за допомогою учениць учительського семинара у Львові, де П. Франко учителював. Навіть вінєту до часопису рисувала учениця 4. р. семинара О. Ситниківна. Вже в лютім 1914 р. часопис “Пластовий Табір” появляється, як додаток до сокільського часопису “Вісти з Запорожа”, на двох сторінках. Очевидно, що кошт друку й паперу покривав Сокіл-Батько. До Вибуху світової війни появилося 7 чисел при “Вістях з Запор.”. В 2 числі “Пластового Табору” за березень 1914. р. поданий лист начальника “Сокола« в Станиславові Генриха Будзиновськопо з Єгипту про Пласт в Єгипті. Сам же Г. Будзиновський був першим організатором Пласту при станиславівському Соколі.

Пластуни у Станиславові перед 1914. Таборування

Пластуни у Станиславові перед 1914. Таборування

І знову вернуся до спогадів.

В днях 1 і 2 лютого 1914 відбувався II. пластовий з’їзд. Я був на ньому приявний. Рано радив він в “Повітовій Січі” при вул. Коперника ч. 5., а пополудні в “Академічній Громаді” при вул. Осолінських 11. Дивним дивом, на з’їзді брали участь особи, що не мали нічого спільного з Пластом. Дуже несмачне вражіння викликала промова Василя Даниловича в дискусії. Сам він незвичайно здібна людина, виступив проти Пласту, як проти чогось, що для української молоді не лише непотрібне, а прямо шкідливе. З’їздом проводив у тім часі проф. Бабин з Ротатина. Сам Данилович мабуть був інспірований кимсь, з діячів так званих “тайних кружків самообразуваніня”, які видавали часопис “Життя” й накидувалися в ньому на наш, тоді ще молоденький, спортовий рух.

Пластуни разам з тіловиховними організаціями приготовлювалися до Шевченківського здвигу. Не менше однак заправлялися в і полевих вправах з соколами й науці стріляння в рухівці Сокола-Батька.

Мої спогади закінчу виписом з протоколу засідання Старшини Сокола-Батька, яке відбулося 13 червня 1914 р. На засіданню були, крім членів Старшини С-Б, приявні: Др. Тисовський і Петро Франко, як відпоручники Пласту. В протоколі читаємо: “Перед приступленням до денного порядку нарад, реферує Др. Тисовський справу засновання осереднього пластового комітету, який після його проекту мавби існувати при СБ, як властями признаному репрезентантові українського Пласту. В склад цього комітету входив би відпоручник С-Б та Шкільної Краєвої Ради. В дискусії над цею справою забирає голос кількох бесідників, які в засаді не противилися засідованню цього комітету при Соколі. Тому однак, що відпоручники пластунів не мали уповажнення до перерактування в цій справі з Соколом, піддав тов. голова Боберський гадку скликати нараду, на яку належить запросити С-Б, Січ та визнатніших людей, з яких засновано б осібне товариство. На цю пропозицію пристали члени Старшини.

Переглядаючи звіти наших середніх шкіл до війни, замітив я, що сокільські діячі, чи вихованки “Сокола” у Львові давали в багатьох з тих шкіл почин і провід Пластові. Вихованок “Сокола-Батька” Гр. Кичун в р. 1913 організує в станиславівській укр. гімназії 8 гуртків пластунів, а в праці користується П. Франка “Пластовими грами”. В Рогатині М. Бабин, голова сокільської скрути Рогатин займається пластом у тамошній укр. гімназії УПТ. В Коломиї займається Пластом Книш, начальник “Сокола” в Коломиї і Т. Поліха, бувший начальник “Сокола-Батька”. Коли ж послідній переходить до Перемишля, то в тамошній укр. гімназії веде в 1913-14 шк. р. Пласт. У звіті укр. гімназії в Перемишлі за 1912-13 р. читаємо між іншим в урядовій частині, що товчок до розвитку спортів і Пласту давав частинно “Сокіл” зі Львова, головно ж його керманнч І. Боберський. Перед Поліхою в перемиській укр. гімназії займався пластом проф. Евген Любович, також вийшов із львівського “Сокола” й був начальником “Сокола” в Перемишлі.

Стільки від мене матеріалу з нагоди 25-ліття українського Пласту. Наступила війна, а з цим перерва в записках і спогадах особистої участи. Все ж можна ствердити, що українське сокільство багато зробило для поширення пластового руху серед нашої молоді. Варто б однак переглянути записки сокільських гнізд по містах. Може неодне цікаве можна б знайти.

4.12.1936.

Примітки:

  1. Вісти з Запорожа, орган сокільства, ч. 77-78 з 1913 р., ст. 4.
  2. Всі 4 служили в УГА
  3. гл. “Календар вістей з Запорожа” на рік 1914, стаття “Пласт”

Джерела:

  1. Сокільські вісті, січень 1937
  2. Музей-архів пластового руху