Самотулка Теодосій, Старий Орел

Теодосій Самотулка

Теодосій Самотулка — лікар-психолог у штаті Нью-Джерсі (США). Народився 18 березня 1915 р. в Україні (с. Баня-Березів поблизу Коломиї на Івано-Франківщині) у священичій родині Володимира й Софії Самотулок.

Після закінчення української гімназії в Станіславові (нині Івано-Франківськ) почав студіювати медицину в Познанському університеті, продовжив у Львові, закінчив 1958 р. в університеті у Цюріху (Швайцарія). 1958 р. еміґрував у США. Там спеціялізувався і працював психіятром у шпиталях штату. В останні роки виконував функції психіятричного консультанта в Норт Прінстон Девелопментал Центрі. Його зацікавлення в ділянці психіятрії — автистичні діти, адолесценти та дорослі, для яких опрацював спеціяльну програму лікування. 1971 р. одержав почесну грамоту «Award for Outstanding Performance» від штату Нью-Джерсі. Член Американської психіятричної асоціяції, УЛТ у Нью-Йорку, інших американських наукових товариств.

Під час медичних студій належав до товариства «Відродження», проводу корпорації «Чорноморе» і Української студентської громади в Познані. Все своє життя присвятив справі виховання молоді («Сокіл»), зокрема, вихованню дітей у Пласті. У 1943 р. очолив «Плем’я новаків», в еміґрації та поселенні розробив і здійснював виховну програму вишколів виховників для Уладу Пластунів Новаків. Був довголітнім головним булавним та провів десятки новацьких таборів і вишколів.

Очолював підготовку до II Пластового Конґресу (1967 — 69) та УПС (1974 — 77). Автор публікацій: «Шлях пластового новака» (1946); «Отрок» (історичні ігри, 1951); «25-річчя новацького руху» (1955), «Історія України в іграх» (в 2 томах), а також численних статей на виховні та загальнопластові теми. Видано також книгу «Новацьким шляхом (Літопис УПН)» 2008 року.

За визначну працю в Пласті відзначений орденом св. Юрія у золоті. В останні роки став розвивати питання біологічного та культурного самозбереження, виступивши 1984 р. на науковій конференції Українського Лікарського Товариства Північної Америки в Торонті з доповіддю для громадянства на тему «Біологічне та культурне самозбереження української спільноти на поселенні». Одружений з Дарією Слиж. У родині троє дітей.

Відійшов на Вічну Ватру 31 жовтня 2001 року Божого у США, на 87 році життя.

Джерело: «Українські лікарі», книга 2. Львів — Чікаґо, 1996 (з доповненнями)

*