Крушельницький Тарас, поет “Лісових Чортів”

КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Тарас, син Антона і Марії Слободи (пластове псевдо «Чача», літературний псевдонім «Карпо Летючий»; 14 березня 1909, м. Коломия Івано-Франківської обл. — 17 грудня 1934, м. Київ)

Член 20 куреня ім. П. Орлика (Рогатин) від 1926 року, Присягу склав 1927. Згодом, у Львові вступив до 3 куреня УУСП «Лісові чорти». Автор пісень «Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя», «Казав мені в лісі сатана». 1929 року брав участь у мандрівці «Лісових чортів» по Волині (р. Рата — р. Західний Буг — Сокаль – р. Луга — Володимир-Волинський і далі по Волині, про що написав книгу «На тих водах (хроніка першого водного мандрівного пластового табору на Волині)».

Закінчив Рогатинську гімназію. Навчався на філософському факультеті Львівського університету (германістика) та у класі скрипки у Вищому музичному інституті. Дириґував хорами на Клепарові та Знесінні (на той час околиці Львова).

Член УВО. Затриманий польською поліцією у зв’язку з відзначенням 10-ліття проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (1928); заарештований 09.1929 у зв’язку з невдалою акцією на «Східних торгах», засуджений до 3 років ув’язнення, яке відбував у тюрмі «Бриґідки» (Львів). Звільнився 10.1932. Одружився зі Стефанією Шушкевич (членкою куреня «Ластівки»). Вже після загибелі Тараса у Стефи народилася донька Марія, згодом відома піаністка.

Виїхав з родиною до СССР 07.1934. Заарештований НКВД 6.11.1934. 13—15.12.1934 виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СССР під головуванням В. Ульріха на підставі постанови ЦВК СРСР, яку власноручно підписав Сталін одразу ж після вбивства С. Кірова 1 грудня 1934, «про посилення боротьби з терористами», засуджений як «шпигун і терорист» до смертної кари. Разом з Тарасом засуджені брат Іван і ще 26 осіб. Розстріляний в застінках т.зв. Жовтневого палацу (на той час — будинок НКВД). Похований в одній з братських могил, що були вириті на головній і бічній алеях Лук’янівського цвинтаря, а потім зрівняні й утоптані. Реабілітований 14.01.1958.

Джерела:

  • Мартиролог Українського Пласту
  • Крушельницька Л. Рубали ліс… (Спогади галичанки). Третє, доповнене видання. — Львів: Астролябія, 2008

*