Голінатий Лев, пластун з гуртка Івана Чмоли

Лев Голінатий

Лев Голінатий, доктор прав, визначний громадський діяч, сотник. Народився у Надорожній Товмацького повіту 10 березня 1897 року у священичій родині о. Миколи і Марії з Ганкевичів.

У 1907—1915 роках навчався в Академічній гімназії у Львові; матуру склав 9 вересня 1915 року. Вступив у таємну пластову організацію під проводом Івана Чмоли. Про це згадує, зокрема, Олена Степанів у книзі «На передодні великих подій»:

В 1911 році дісталася я і до другої тайної орга­нізації, як — не знаю. Це була мішана (хлопячо-дівоча) пластова організація. Нас дівчат було тут більше: Савина Сидорович, Гандзя Дмитерко, Марія Якимович, Дика, я і ще кілька — всі семінаристи У. П. Т.; хлопці: Чмола Іван, Сушко Роман, Чиж Ярослав, Дувало Степан, Яцків, Квас Осип, Голінатий Лев і другі.

Був учасником перших пластових вправ в Карпатах, організованих Іваном Чмолою.

Перші пластові вправи на Говерлі, липень 1912 (або 1913) року. Іван Чмола, командант табору, Володимир Галан, заст. команд., Роман Сушко, Іреней Чмола, під шатром - невідома, Михайлишин, Лев Голінатий і Василь Дувало

Перші пластові вправи на Говерлі, липень 1912 (або 1913) року. Зліва окремо від інших Козак; біля вогню Іван Чмола, командант табору, Володимир Галан, заст. команданта, Роман Сушко, Іреней Чмола, під шатром – невідома, Михайлишин, Лев Голінатий і Василь Дувало

Вивчав право у Кракові, а докторат захистив у Львові. Був нотарем у Новому Селі Збаразького повіту (в нотаріальній канцелярії п. Михайла Савчинського), Підволочиськах, Станиславові, Львові й Відні.

Під час Визвольних Змагань служив в УГА, згодом в Київському Корпусі Січових Стрільців. Був свідком проголошення соборности України 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Цікавився спортом, а особливо любив копаний м’яч, а в тридцятих роках був членом управи спортового Товариства «Пролом» в Станиславові.

В ніч з 25 на 26 вересня 1930 року, під час пацифікації в Новому Селі, постраждав від польських поліцаїв. Ось як про це писала газета «Діло» 2 жовтня 1930 року:

Збаращина. В четвер 25 м. м. вирушила карна поліційна експедиція в збараський повіт. Початок зроблено в Новім Селі в ночі з 25. на 26. м. м. В першій годині вночі прийшов експедиційний відділ до адвокатської канцелярії д-ра Івана Калина, де тоді почував адв. кандидат Василь Грицина. Дня 25. м. м. був в Новім Селі соборчик духовенства новоселецького деканату і адвокат д-р Калин перед вечором виїхав разом зі своїм зятем о. Северином Савчаком до його парохії в сусідних Шельпаках. Перед від’їздом попросив він свого конципієнта Вас. Грицину, щоби заночував у нього в канцелярії, бо не хотів її лишати без догляду. В першій год. вночі прийшов більший відділ. Приступлено сейчас до ревізії. Побито Вас. Грицину так, що він зімлів з болю. Скінчилося тим, що розбито на кусні дві нові машини до писання і понищено канцелярійне урядження. Рівночасно інший відділ урядував у нотаріяльного субститута д-ра Льва Голінатого. Його вночі виведено в город і побито. Так само побито в часі ревізії лікаря д-ра Андрія Кокодинського і агронома інж. Андрія Туринського. Побитий також адвокат д-р Данило Сеник і дуже богато селян, котрим в додатку знищили майно. Так тревало цілу ніч до пізних годин ранку в пятницю 26. м. м. Експедиція по короткому відпочинку пішла до Шельпак, а опісля до Сухівців.
 Емігрував до США 1952 року, мешкав у Нюарку, де належав до комбатанської організації (ОбВУА) і був її головою. В Америці змушений змінити професію і працював у ділянці фізичної терапії, а згодом у продажі реальностей.

Був глибоко релігійною людиною і великим любителем церковного співу.

У шлюбі з Лідією з Ходоровських виховав трьох дітей: Графію Марію, Таїсу і Миколу.

Помер 4 грудня 1984 року помер у шпиталі Мавнтенсайд, Монтклер, Н. Дж. Похований на українському православному цвинтарі св. Андрія в Бавнд Бруку.

Джерела:

  • Свобода. — ч. 233. — 1984. — 7 грудня
  • Діло. — ч. 57. — 1932. — 15 березня.
  • Діло. — ч. 218. — 1930. — 2 жовтня.
  • Музей-архів Пластового руху

*