Юліян Каменецький: До 70-ліття Курінного Леоніда Бачинського

Скаутмайстер Леонід Бачинський

Леонід Бачинський народився 28 лютого 1896 р. у м. Катеринославі (нині Дніпро), помер 25 червня 1989 року у місті Денвері (США).

ЖИТТЯ І ПРАЦЯ В ПЛАСТІ

Минуло ц.р. 45 літ, як наш Курінний почав працювати в Пласті. А почалось воно ось як: літом 1920 р. переїхав Він із Урядом УНР до Тарнова в Польщі. Там вкоротці повстала українська гімназія для дітей урядовців і службовиків УНР. Проф. Л. Бачинський почав в ній учити природознавства. Тут Він восени ц.р. організує перший пластовий гурток і видає газетку “Життя в природі”.

Появилось її п’ять чисел. На її зміст складались матеріали на пластові та різні инші теми, що їх писали самі учні. Між співробітниками стрічаємо такі прізвища: Евген та М. Приходько, Анатоль і Юрій Огієнко, Дора і Стефа Дмоховські, Л. Іваненко та инші.

Літом 1921 переїзджає до Перемишля. Заходами др. Ст. Дмоховського і ред. Д. Ґреґолинського Українське Педагогічне Товариство у Львові призначує його управителем гімназії в місцевості Лука коло Самбора. При цій гімназії організує Пластовий Курінь, якого є сталим зв’язковим, аж до розв’язання гімназії польською владою в 1923 році. Від цієї пори Він тісно пов’язує своє життя і працю з Українським Пластом, якому віддає свої здібності, увесь свій хист та свій письменницький талан.

В 1923 р. Він переїзджає до Ужгороду в Карпатську Україну, де стає учителем гімназії. Тут Він на протязі кількох літ свойого перебування увесь свій вільний час віддає Пластові, якому надає організаційні форми та зміст і стає не тільки його організатором, але і духовим провідником. Видає пластову газету “Пластун“, книжку “Сліди“, порадник для новаків, матеріяли для пластових іспитів. Щорічно організує пластові табори для юнаків та новаків в різних місцевостях, а найбільше в Карпатах, і є їх Командантом. Всю свою працю провадить в порозумінні з Верховною Пластовою Командою у Львові, яку вже тоді очолював Сірий Лев. Що Пласт в Карпатській Україні набрав великої популярности і розмаху, треба це в великій мірі приписати в заслуги сквтм. Л. Бачинськошу.

В 1929 р. був наш Курінний приневолений покинути Карпатську Україну на домагання чеської влади. Не подобався її бувший розвиток Пласту в чисто українському дусі та й те що наш Ювілянт скрізь і всюди замість назви офіційної “Підкарпатська Русь” вживав в письмі і слові назви Карпатська Україна.

Сірий Лев в особистому листі до Нього підчеркує великі Його заслуги для розвитку українського Пласту в Срібній Землі та висказує свій глибокий жаль що лишив його сиротою. Правда рівночасно і висловлює свою радість, що Пласт в Західній Україні одержить в його особі випробуваного і загартованого провідника.

Із Карпатської України вертає до Перемишля де осідає жити на стало в 1929 р. Тут стає Управителем Інституту для дівчат при українській гімназії, який провадить зразково; заводить і обробляє яринний город, плекає домашню птицю, розводить садівництво. В тому часі разом із Др. Ст. Дмоховським, відомим дентистом в Перемишлі видає сільсько-господарську газету яка мала широке поширення в Східній Україні.

Скаутмайстер Леонід Бачинський на відвідинах СУПЕ у Ржевницях, 1927

Скаутмайстер Леонід Бачинський на відвідинах СУПЕ у Ржевницях, 1927

Побіч тих усіх занять втягається знову в організаційну працю в Пласті. Верховна Пластова Команда призначує Його Командантом Пограничної Округи Перемишль. На цьому пості розвиває Він широку діяльність,особливо вже в перійоді підпіля. В 1930 р. весною бере участь в організації нового сеніорського Уладу. В вересні ц.р. польська влада вчасі т.з. пацифікації розвязує Пластову Організацію, а поважне число його провідників в краю арештує.

Офіційно розв’язаний Пласт не перестає існувати.имВін переходить в підпілля і дальше веде свою працю над вихованням пластової молоді. Для цієї ціли творить Пласт нові організаційні форми, при помочі яких розвиває свою діяльність.

Повстає вже в осени ц.р. Комітет Виховних Осель Молоді т.з.в скороченні КВОМ. Він поклав свої завдання організувати літні табори із чисто пластовою програмою. Знову ж для організації пластових зустрічей в Карпатах т.з. Пластовий Центр ввійшов в порозуміння з туристичним Т-вом “Плай”. Під його фірмою такі пластові зустрічі були часто організовані.

Ці нові організаційні форми вповні використовує скавтм. Л. Бачинський, в першу чергу, для виховання новацтва. Вже літом, рік по пацифікації і розвязанні Пласту, організує новацькі пластові табори в митрополичих добрах в Карпатах, в Остодорі, де Митрополит для цієї ціли побудував великий деревляний будинок.Тут кожного року аж до другої світової війни в літних місяцях були одномісячні табори для новаків і новачок.

В 1931 і 1932 командантом був скавтм. Л. Бачинський.

Новички на Остодорі під час гутірки

Новички на Остодорі під час гутірки

Читати: Літаком на дівочим табором на Остодорі

В 1933 р. тому що на Остодорі було мало вже місця на приміщення всього новацтва наш Курінний організує нову оселю в Старяві коло Хирова на Лемківщині. Тут в коротці з фондів дир. банку Ізидора Білинського будує окрему палатку для новацтва і організує щороку аж до 1938 новацькі табори, яких переважно був Командантом.

Часи другої світової війни були дуже несприятливі для ведення пластової роботи, ні під більшовицькою, ні під німецькою окупацією. В тому часі в 1939 – 1944- р. скавтм. Л. Бачинський покидає Перемишль і переїзджає до Ярослава, де стає директором Торговельної Школи. Відси літом покидає рідні землі і виїзджає на Захід і осідає в Гайденаві де організує Пласт.

Українська гуманістична гімназія в Гайденаві, 27.07.1947

Українська гуманістична гімназія в Гайденаві, 27.07.1947

По закінчені другої світової війни прийшли знову часи, коли можна було відновити пластову працю. І цю можливість використує вповні наш ювілят в бритийській зоні, де стає Краєвим Комендантом. В тому часі збирає музейні експонати та архівні матеріали пластові і загально громадські. Вони стають пізнійше по переїзді до Америки основою для організації Музею в Клівленді.

До З’єдинених Держав приїзджає в 1950 р. Перших два роки перебуває на сході. До Клівленду приїзджає щойно в 1952.

Осівши тут розвиває широку діяльність пластову, громадську, видавничу, виховну.

Та найбільше часу і праці присвячує Пластові. В першу чергу свойому Матірному Куреневі ім. Ст. Тисовського. Був в ньому спершу суддею, потім Канцлером, а від смерти Сірого Лева в 1961 р. Курінним.

Своїми стятями на пластові теми допомагає редагувати Л.Д.З. Очолює як Голова Допомоговий Фонд Куреня і створює можливість помочі потребуючим членам: із власної ініціативи створює видавничий фонд і видає чотири книжочки сен. Лесі Храпливої і Ніни Мриц та 18 карток-почтівок з різних нагод; дає ініціативу до введення відзначень для членів Куреня, до Курінної відзнаки та проекту Курінного прапора; впорядковує зразково Архів Куреня “Пропамятну Книгу”; для тіснійшого зв’язку із членами Куреня видає щомісяця Вісті Курінної Старшини; при Пластовім Музею зорганізував кімнату памяті Сірого Лева, в якім зберігаються також матеріали про життя і працю членів нашого Куреня. З поміж членів Куреня в Клівленді зорганізував Стежу “Срібна Земля”. В 1964 р. у 25 ліття Державности Карпатської України видає одноднівку присвяченій цій події; організує також академію з нагоди 25-ліття, в якій беруть участь Ю. Ревай, б. премієр Ст. Росоха, провідник карпатськрї Січи та проф. Августин Штефан, голова Сойму Карпатської України.

Але праця в Курені не вичерпує Його пластових заінтересовань. Бере Він активну участь в загально пластовому житті, а в новацтві в першій мірі. В різних роках був Він викладачем, на курсах виховання кадри новацьких провідників на таборах Новий Сокіл, Зелена Діброва недалеко Дітройту, та в таборі “Канада”; є постійним інструктором Ради Орлиного Круга Новацьких Виховників та її членом; є сталим співробітником новацького виховного журналу “Вогонь Орлиної Ради”, що досі від 1948 р. вийшов в 26 числах. Вкоротці має появитися окрема збірка Його оповідань для новацтва.

В круг Його заінтересовань входять Пластові З’їзди, Конференції , Краєві Станичні Збори, Ювілейні З’їзди та участь в міжнароднім Джемборі в Англії 1929 та Франції в 1947 рр.

Крім того находить час щоб очолювати инші пластові організації на терені Клівленду. Очолює Пластову Станицю Клівленд, потім його Контрольну Комісію та ОП УПСеніорів, і викладає через 6 літ на курсах українознавства.

Багато своєю ініціятивою та хистом як голова Комітету в останніх роках набуття Пластового Дому до його купна в 1958 р. та сплати морґечу в 1964 р. в висоті $ 18.000. Пластовий Дім, який тепер розбудовує і поширює, став не тільки осередком для Пластової Молоді, але і для багатьох культурних установ міста Клівленду.

Та найбільш цінними і тривалими установами яким Він нетільки що дав початок, але розвинув в поважні Культурні Станиці, це Пластовий Музей та Український Музей і Архів.

Пластовий Музей міститься в Пластовім Домі, де займає три кімнати. З них одна присвячена пам’яті Начального Пластуна, а дві експонатам із Пластового життя. Вже тепер вони так переповнені, що немає місця на розложення все нових напливаючих матеріялів.

Прапори, відзнаки куренів, пластові відзначки

Прапори, відзнаки куренів, пластові відзначки

Не менше значіння має і Український Музей-Архів з поважною українською бібліотекою та з експонатами української культури.

Обі ці установи вимагають вже окремого будинку, де їх можна би розмістити і дати їм можливість їх дальшого розвитку. Можна сподіватись, що наш Курінний виявить в тім напрямі свою ініціативу і при допомозі громадянства завершить це велике культурне діло,яке розпочав.

При цій своїй різноманітній праці пластовій і громадській не забуває й про своє легке перо. Тільки в одному 1955 році написав 70 статей до 18 газет і журналів; з того на пластові теми 14, оповідання 22, бібліографічних довідок 9,споминів 5, з природознавства 17, до календарів – 3. В 1956 р. 5 статей на пластові і непластові теми.

В Його бібліографічній довідці з 1955 р., виданій на циклостилі, є виказаних 359 позицій що їх написав та що появились друком в різні роки. Сірий Лев в Л.Д.З. в 1955 р. пише: де не подивися в українські періодики, найдеш Його спомини, статі про Пласт, або щось із світа його фаху біольогії.

Та найбільше часу забирають йому бібліографічні довідки, їх треба вишукувати в сотках різних журналів та часописів.

От хоч би такі довідки бібліографічні які Він видав про Клівленд: Українська Преса в Клівленді, Перші Українські Поселенці в Клівленді, книжкова продукція в Клівленді за 40 літ; Перша газета українською в Клівленді “Робітник”. Це незвичайно цінний матеріал, до тепер ніким неопрацьований, який розказує про минуле українське життя цього міста. А таких довідок про своє минуле не мають досі більші скупчення українців по великих містах,таких як Ню-Йорк, Чікаґо, Філядельфія чи Дітройт.

Особливе зацікавлення виявляє наш Ювілят до бібліографії Т. Шевченка на терені Америки і Канади. В рр. 1962 і 1964 появились друком такі бібліографічні довідки про Т. Шевченка: Шевченкіяда в США і Канаді показник видань Шевчекових творів 1961 і 1962 рр. Нові видання, поезій Т. Шевченка друкованих у США і Канаді. Він мабуть одинокий в Америці має майже повну збірку Кобзарів, що появились друком в 19 і 20 ст.

За свою визначну працю в Пласті одержав найвищі відзначення так Курінні,як і загально пластові. Згадаю тільки важнійші: в 1921 р. бронзова свастика, 1927 р. срібна свастика, 1929 р. золотий хрест заслуги, 1949 свастику заслуги, 1963 р. Орден св. Юрія в сріблі, а за працю в новацтві найвище відзначення, кличку “Сірий Орел”.

Особисті речі Леоніда Бачинського - нагороди, пластові відзнаки, документація, листування, книги тощо

Особисті речі Леоніда Бачинського – нагороди, пластові відзнаки, документація, листування, книги тощо

Наш Ювілят в инших, догіднійших умовах мав всі дані вибитися на науковця у своїй спеціяльности, біольогії. Він вже в Камянець-Подільському Університеті в 1919 р. провадить практичні вправи при Катедрі Ентомольоґії; рік пізнійше займає пост асистента при катедрі зоольогії, в 1923 р. Він є членом фізіольогічної Комісії при НТШ у Львові; в тому ж році проф. Андре запрошує Його до Женеви в Швайцарії до праці в Кабінеті паразитольогії; в 1924-5 р. Міністерство Освіти в Празі іменує Його доцентом на Курсах Учителів Середніх Шкіл.

Та Його жива вдача, відчуття потреби виховувати українську молодь на ідейних і характерних українських громадян, перекинула Його на инші житєві рейки і на цьому новому шляху, який Він свідомо вибрав, поклав Він неоцінені заслуги. За це Йому вдячні і Пласт і Українська Громада. І тому в день Його 70-ліття бажає Йому прожити в здоров’ї ще довгі, довгі літа для Добра Пластової Молоді і Української Культури і Української Громади.

Джерело: Листки Дружнього Зв’язку, ч. 59-60, 1966.

*