Рошко Іван-Ірлявський, 75 років з дня розстрілу

Іван Ірлявський, 1935

Рошко Іван, с. Івана (псевд. «Ірлявський»; 17 січня 1919, с. Ірлява Ужгородського р-ну Закарпатської обл. — 21 лютого 1942, м. Київ).

Пласт на Закарпатті. Закінчив Мукачівську торговельну академію (1937), працював банківським службовцем.

Як літератор Іван Ірлявський брав активну участь в боротьбі за утвердження Карпатської України. Після окупації Закарпаття Угорщиною, змушений емігрувати. Виїхав до Руського Керестура в Югославію, згодом перебрався до Праги. Був одним з лідерів «празької групи» українських поетів. Працював складачем і коректором в українській друкарні, редагував журнал «Пробоєм».

Редактор журналу «Пробоєм», коректор і складач в українській друкарні (Прага, 1941). Секретар Спілки українських письменників у Києві, співредактор «Литаврів» — літературного додатку до «Українського Слова». Автор чотирьох поетичних збірок: «Голос Срібної землі» (1938), «Моя весна» (1940), «Вересень» (1941) та «Брості» (1942).

Іван Ірлявський з братом Василем (справа) та приятелем. Кошіце, 1935 р.

Заарештований німцями 9.02.1942 у Києві, розстріляний 21 лютого 1942.

Дж. і літ.: Дорожинський П. Українські націоналісти в боротьбі за Карпато-українську державу // Самостійна Україна. — 1995. — Ч. 4 — С. 10—20; Лащенко О. Брості. Пам’яті Івана Рошка-Ірлявського // На зов Києва. — Київ, 1993. — С. 261—266. Пагиря В. На поклик Срібної Землі // Скрипторій історичної прози — Т. 14 — С. 285.

Джерело: Пластовий мартиролог

*