Дулин Григорій — “Всеволод”, “Максим”, підпільник

Григорій Дулин

Григорій Дулин народився 12 лютого 1913 р. у Синевідську Вижньому (тепер смт Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області) в родині Андрія і Теодозії. Початкову освіту здобув у рідному селі, після чого навчався у Стрийській гімназії. Належав до Пласту — 57 куреня у Синевідську Вижньому.

У 1931 р. закінчив шостий клас гімназії, після чого був виключений за націоналістичну діяльність. Згодом, наприкінці 1930 — на початку 1940-х рр., навчався у Вищій школі політичних наук при Українському техніко-господарському інституті заочного навчання в Подєбрадах (Чехія). За деякими відомостями, Г. Дулин вступив в ОУН ще у 1930 р. і з гімназії був виключений саме за приналежність до організації.

Під час першої радянської окупації Г. Дулин, як і багато інших членів ОУН, які тимчасово залишили територію СССР, працював на українських етнічних землях Закерзоння, був вчителем у селі Матяшівка на Підляшші. Звідси і вирушив разом з учасниками Похідних груп ОУН в центральну Україну у 1941 р., певний час діяв у підпіллі на Вінниччині.

Григорій Дулин

Григорій Дулин

Згодом повернувся в Галичину, в 1943 р. працював легально в товаристві «Сільський господар» Стрийської округи (крайс-гауптманшафту) як референт Хліборобського вишколу молоді. Це давало можливість приховано вести серед молоді активну політичну і навіть військову вишкільну працю. У розпорядженні Г. Дулина було близько 20 інструкторів, багато з яких також були членами ОУН (Іван та Михайло Барани, Василь Когут та інші). У цей час Г. Дулин тісно співпрацював із колишнім членом Центральної Ради і майбутнім Президентом Української Головної Визвольної Ради (УГВР) Кирилом Осьмаком. Одночасно виконував обов’язки у підпіллі на посту окружного референта пропаганди ОУН Стрийщини. В цей час, імовірно, займався також редагуванням двотижневика «За державу», який видавала Стрийська округа ОУН від грудня 1943 р.

Із творенням УПА у 1944 р., за деякими відомостями, став політвиховником куреня УПА «Бойки» імені Богдана Хмельницького. Від весни 1945 до літа 1947 р. Г. Дулин-«Всеволод» був політвиховником Дрогобицького тактичного відтинка УПА «Маківка», який охоплював південну частину сучасної Львівської області. На цьому посту у 1945 р. організував низку вишколів для політвиховників відділів УПА, зокрема готував їх до рейду у Словаччину. Цей рейд відбувся у серпні—вересні 1945 р., і Г. Дулин теж брав у ньому участь. Був також інструктором кількох вишколів для пропагандистів Дрогобицького, Самбірського та Стрийського надрайонів ОУН.

У грудні 1945 р. призначений організаційним референтом Стрийського надрайону, не залишаючи при цьому праці в команді ТВ «Маківка». Влітку 1947 р. із реорганізацією мережі підпілля і створення нового, четвертого надрайону — Турківського — Г. Дулина призначають його провідником. У складі надрайону — тодішні Турківський, Боринський, Славський райони, а також прилегла частина Закарпаття, яка становила окремий район у структурі ОУН. Функції надрайонного провідника Г. Дулин-«Максим» виконував аж до смерті.

Загинув у криївці в бою з облавою внутрішніх військ МҐБ 19 лютого 1950 р. в урочищі Панасівка біля с. Козьова Сколівського району Львівської області. Тоді ж загинули районний провідник тодішнього Славського району Мирон Щур-«Морозенко», заступник районного провідника Василь Мецевич-«Пора», повстанці Василь Леневич-«Веселий» і Федір Гоїнець-«Верба». Усі полеглі поховані у Славську в урочищі Млака під Голицею поряд із майже трьомастами іншими повстанцями і їх симпатиками, тіла яких тут закопували представники радянських каральних органів. Зараз на цьому місці стоїть пантеон борцям за волю України.

Джерело: Володимир Мороз. Шлях перемоги, 2009. – Ч. 29. – 22 липня. – С. 7.

*