Артимович Антін, четар УСС

Антін Артимович народився 24 лютого 1894 року в с. Старе Брусно Чесанівського повіту (Надсяння).

Під час навчання в Перемиській гімназії вступив до таємного гуртка Івана Чмоли (Іван Чмола, випускник Перемиської гімназії, створив таємні гуртки у Львові та в Перемишлі, де на той час навчався його молодший брат).

В 1911/12 шк. р. колишній учень перемиської гімназії Іван Чмола основує тайний пластово-бойовий гурток, до якого належали середньошкільники вищих кляс (Крутій Панько, Лапчук Іван, Артимович Антін та ін.). В гуртку переробляють точки пластово­го закону та докладно займаються наукою військо­вих вправ, які відбувалися в неділі і свята в околицях Брилинець, Рікшич, Вільшан і Красічина.

Вже наступного року Пласт почав розвиватися легально в гімназії. Антін Артимович став провідником гуртка.

Впродовж шкільного року вступило до Пласту 51 учнів, та не всі могли і відповісти тяжким вимогам пластового уставу так, що з кінцем 1913/14 року Пластова Чета (так наз­вано на взір військової організації відділ пластунів) числила 4 прихильників, 3 учасників і 15 розвідчиків. Творили вони 3 гуртки під проводом А. Артимовича, Т. Балка і П. Микити. Четарем був Іриней Чмола.

З початком Першої світової війни зголосився до УСС. Матуру склав 1915 року у Відні.

Пластуна Артимовича назначено про­відником перемиських УСС, заступниками його пла­стунів Волошина й Хронов’ята. В організаційному відділі працював пластун Іриней Чмола. (..) В УСС перемиські пластуни вславилися великою хоробрістю. За геройські подви­ги в боях здобули відзначення пластуни: четар УСС Артимович, Тиранський, Волошин і Чмола.

Брав участь у боях на г. Ключ (1914) та г. Маківка. 1 і 2 травня 1915 року сотня Артимовича разом із сотнею Дудинського утримувала північно-західне узбіччя. 29 травня 1915 року у с. Лисовичі потрапив до російського полону.

Антін Артимович, січовий стрілець, 1915

Після звільнення з полону — в УГА. Врешті опинився в Чехословаччині, закінчив Високу технічну школу в Празі. Повернувся до Перемишля, був директором «Української щадниці». Також брав активну участь у житті громади. Належав до товариства «Рідна школа».

У роки Другої світової війни займався організацією добровольців дивізії «Галичина» в Перемиському повіті як представник Військової Управи.

Після еміграції до США оселився в Чікаґо. Тут став одним із засновників Українсько-Американської Федеральної Кредитової Спілки «Самопоміч». Був активний у Пласті та в комбатантських організаціях (станиця Братства УСС, Вільне козацтво).

Помер в Чікаґо 6 листопада 1973 р. Похований на цвинтарі св. Миколая.

Джерела:

  • Музей-архів Пластового руху
  • Святослав Липовецький. Обличчя звитяги
  • Шах С. Де срібнолентий Сян пливе. Історичний нарис Державної української гімназії в Перемишлі
  • Де срібнолентий Сян пливе: Пропам’ятна книга ювілею 50-ліття української державної гімназії в Перемишлі. 1888–1938

*