Бойчук Осип Ермиль – “Яйко”, пластовий провідник

Осип Бойчук

Осипа Бойчука знали особисто пластуни багатьох поколінь – від 1920-х до 1980-х, бо практично все своє життя він віддав Пластові. Народився 26 січня 1907 року у Львові, але пластування розпочав у Станиславові, де навчався у гімназії, – в 11 курені ім. Івана Мазепи, куди прийнятий 9.10.1921. Після закінчення гімназії став членом 5 куреня УУСП “Довбушівці” (15.09.1923)

Пластову Присягу склав 25.02.1922; згодом осягнув ступінь розвідчика (28.10.1923), скоба (18.09.1925) і гетьманського скоба (19.11.1926). Під час навчання у Львові — секретар Верховної Пластової Команди (18.11.1925—4.03.1927), кошовий отаман Львівського коша (21.11.1926—03.1927). Разом з тим не полишає пластової праці у Станиславові: кошовий писар (літо 1926), окружний зв’язковий 4 Станиславівського округа (1928), зв’язковий ремісничого 16 куреня ім. Короля Данила (1928—1930), скавтмастер (14.03.1930).

Після розв’язання Пласту активний у Просвіті і “Рідній школі”, працював з сільською молоддю.

Закінчив правничі студії (маґістр прав) і відбув адвокатську практику. 1951 року в Українському Вільному Університеті здобув ступінь доктора права.

Пластова виказка Осипа Бойчука

Пластова виказка Осипа Бойчука

Пластова виказка Осипа Бойчука

Пластова виказка Осипа Бойчука

Від початку Другої світової війни перебував разом з дружиною Одаркою Скочдополь Бойчук у Стрижеві коло Кросна, а згодом у повоєнній Німеччині, де активно включився у відновлення пластової діяльности, увійшовши до складу 3 куреня УПС “Лісові Чорти“. 6—7 жовтня 1945 р. в Карлсфельді під час Першого Загального З’їзду СУПЕ обраний членом Головної Пластової Старшини (голова — Атанас Фіґоль); після зміни статуту — член Крайової Пластової Ради СУП, діловод організації (1947—1952). Після переїзду до США у квітні 1952 р. оселився в Дітройті. Голова Головної Пластової Старшини (1952—1954), голова Головної Пластової Ради (1954—1958; 1962—1966), голова Головної Пластової Булави (1958—1962). Член редакційної колегії журналу “Пластовий шлях” (1966—1973), редактор курінного видання ЛЧ “Листи до братів-фаміліянтів”. Двічі нагороджений орденом св. Юрія в золоті, в УПС отримав найвищий ступінь пластуна сеньйора керівництва. В останні роки життя займався написанням історії Пласту, і цю справу, на превеликий жаль, не зміг завершити.

В американській громаді був активний у шкільництві, довголітній член Управи Централі Опікунів Шкіл Українознавства.

Помер у Дітройті 21 серпня 1981 року. Похований на кладовищі Христового Воскресіння у Монт Клеменс, Мишиган.

2 збори КУПО, Сірий Лев та Осип Бойчук

2 збори КУПО, Сірий Лев та Осип Бойчук

Ольга Кузьмович:

Осип Бойчук не був типом ідеолога, що виголошує палкі промови й захоплює ерудицією, — але спокійним, послідовним та наскрізь реалістичним пластовим практиком. Саме так він беріг на ділі чисту форму Пласту, від малих деталів до великих задумів. Не раз він видавався нам у своїх заввагах чи вимогах дрібничковим, але після деякого часу, об’єктивно судячи, ми завжди бачили причину та правильність його погляду на ту чи іншу справу. Тому довгими роками Осип Бойчук був тим беззастережним авторитетом, коли йшлося про яку-небудь пластову проблему.

Джерело: Музей-архів пластового руху у Львові

*