Мурський Володимир, ЛЧ

Відзнака куреня Лісові Чорти

Мурський Володимир – пл.сен. куреня «Лісові Чорти», був присутній на заприсяженні перших мурлик у липні 1991 р. на Соколі, Мурмурандо-І (1991). Пластове псевдо «Мурлика».

Народився 7 серпня 1898 р. у Львові. Належав до підпільного пластового гуртка Івана Чмоли. Під час Першої світової війни воював на італійському фронті у складі австро-угорської армії. У 1919-21 рр. навчався у Львові в Українській коедукаційній учительській семінарії, де став одним з засновників 4-го полку ім. Богдана Хмельницького, пластун скоб. Один з засновників ЛЧ (1922, число в реєстрі – 6, іменований Лісовим Архидідьком в 1926 р.).

Лісові Чорти

“Лісові Чорти”, організатори табору, на своїй Великій Племінній Раді. 1 ряд: Андрій Охрімович, Володимир Мурський, Юрій П’ясецький; 2 ряд: Тарас Грушкевич, Юліан Воробкевич, Роман Шухевич, Ярко Веселовський, Юрій Студинський, Богдан Стернюк, Юрій Цегельський, Марко Бачинський, Юрій Старосольський; 3 ряд: Іван Губенко, Петро Пясецький, Мирослав Чаковський, Роман Барановський; вгорі, на деревах: ?, Степан Щуровський, Степан Коржинський, Роман Мацюрак, Богдан Кравців, Василь Кархут. В 1965 році «Шуха» занесено в реєстр почесних членів «Лісових Чотрів».

Учасник численних мандрівок в Карпатах, член булави водно-мандрівного табору 50-го (ремісничого) куреня УПЮ на Волинь в 1929 p., учасник водної мандрівки Лісових Чортів на Полісся в 1930 р. На кожній мандрівці мав із собою мандоліну “Магдусю”, все знаючи, коли і яку коломийку заграти. Особливо активний в пластовому табірництві, член булави всіх інструкторських таборів на Соколі від 1926 р., відомий як добрий організатор веселих ватер, в 1930 р. відзначений Верховною Пластовою Командою за непересічну пластову діяльність.

Герой жартівливої пісні Тараса-Чачі Крушельницького, ЛЧ, «Казав мені в лісі сатана» (1929), якій ЦМ завдячують своєю назвою. Оскільки «Мурлика» був затятим холостяком і не виявляв щодо прекрасної статі ніяких серйозних намірів, то в Пласті жартували, що він в «целібаті» (обітниця безшлюбності священиків католицького обряду). Тому й народилася ця пісня зі словами:

Ти, чортятко бідний, не журись,
В целібат Мурлики запишись,
Жий-жий, поживай
Пластунок не зачіпай!

У 1927 р. заснував Пласт у Бродах (у той час працював учителем народної школи в Гаях, що тоді звалися Гаї Старобрідські). Був зв’язковим 85-го куреня ім. Богдана Хмельницького у Бродах. За свою працю з молоддю був покараний польською шкільною владою переведенням на роботу до центральної Польщі, де відтак проживав до кінця життя. Спочив у Бозі 29 січня 1998 р. у місцевості Свідніца Валбжиського воєводства в Польщі.

Лісові Чорти з прапором, 1930

Лісові Чорти з прапором, 1930

Четверта мандрівка ЛЧ - Маківка-Підлюте, серпень 1925

Четверта мандрівка ЛЧ – Маківка-Підлюте, серпень 1925

[Ремарка з пластової преси початку 1990-х] Коли В.Окуневський («Кульбас») спитав В. Мурського («Мурмурандо») на Соколі в липні 1991 року про враження від повернення пластунів на Сокіл, відповідь була: «Я зворушений, як жовнірський сінник».

Джерело:

  • 20 котячих кроків: Альманах до 20-річчя куреня «Целібат Мурлики» / упор. І. Гоменюк. – 2011. – 208 с.+ 8 с. іл.
  • Музей-архів пластового руху у Львові

*

4 Responses to Мурський Володимир, ЛЧ

  1. Богдан Печеняк сказав:

    Ось він – нерозривний зв’язок між Чортами і Мурликами. ;))

  2. […] Автор пісень «Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя», «Казав мені в лісі сатана». 1929 року брав участь у мандрівці «Лісових чортів» […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *