У пам’ять про пл.сен. Богдана Гаврилишина, ЛЧ

Якщо охарактеризувати стрічку кількома словами, то це 53-хвилинний портрет людини, яка з дитинства усвідомила потребу постійно вчитися і завжди говорити правду, а ще — необхідність відчувати свободу.

Життєвий приклад Богдана Дмитровича, який розпочинав свою кар’єру, працюючи лісорубом та офіціантом у Канаді, і став науковцем зі світовим іменем — доктором економіки університету Женеви, почесним доктором у п’яти університетах Канади та України, — надихне молоде покоління глибше пізнавати себе і займатися самоосвітою.

24 жовтня у 90-річному віці пішов із життя видатний українсько-канадсько-швейцарський економіст, професор, благодійник та громадський діяч Богдан Дмитрович Гаврилишин.

19 жовтня Богдан Гаврилишин обходив свої 90-ті народини.

21 жовтня президент України нагородив Гаврилишина Орденом Свободи з нагоди ювілею та на пошану його заслуг перед Україною.

Богдан Дмитрович Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року у селі Коропець на Тернопільщині.

Впродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор у 7 університетах Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, модератор і голова численних міжнародних наукових конференцій та семінарів у 89 країнах світу.

Член пластового куреня “Лісові Чорти

Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер – Світовий економічний форум). Був консультантом компаній General Electric, IBM, Unilever, Philips, радником кількох країн. Очолював фонд Богдана Гаврилишина в Києві і фундацію “Відродження” в Женеві.

Учасник ініціативної групи “Першого грудня”.

Автор книг – “Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств” (1980) та “Залишаюсь українцем” (2011).

*