Пластовий Обіт: пояснення Дрота

Пластовий Обіт

Пластовий обіт – це поетичне доповнення до пластової присяги. Він застосовується під час церемоніалу заприсяження – його співають після складання присяги. В Обіті відображено задум пластунів оправдати ті очікування, що їх покладає на ни пластунів український народ.

Всього в обіті 5 строф. В першій описано ті обставини, в яких пластуни складали присягу на початку існування організації.

Решта чотири строфи дають детальне роз’яснення усіх чотирьох складових пластового гасла “СКОБ!” – Сильно, Красно, Обережно, Бистро.

Пластовий обіт
Сл.: Дрот
Муз.: Ю. П’ясецький

В пожежах всесвітніх, у лунах кривавих
Під громом гармат, у важкій боротьбі
На лицарську честь і на предківську славу
Вітчизні обіти складаю такі:

Плекатиму силу і тіла, і духа
Щоб нарід мій вольним, могутнім зростав,
Щоб в думах журливих невольнича туга
Замовкла, а гордо щоб спів наш лунав.

Красу я щастя по всій Україні
Щиритиму, власний забуду свій труд,
Щоб чола розхмарив і випрямив спини,
Щоб зір зняв до неба відроджений люд.

Я працю й невдачі, всі злидні й недолю
Прийму як завдання Великої Гри,
З життям поборюсь як з трудами у полі
Мину обережно зрадливі яри.

А летом крил скоба під хмари полину
І бистро розгляну всю землю мою,
Промірю тернисті шляхи України,
До щастя Вітчизну свою поведу.

На початах існування Пласту церемоніал заприсяження виглядав, власне, як промовляння (згодом — співання) тексту Пластового Обіту.

Ось що про перший такий церемоніял пише О. Тисовський: «Дня 19 грудня [1916 року] відбулись спільно з прочими гуртками перші Четові Сходини під проводом д-ра О. Тисовського. Зі запрошених панів професорів зволили прибути пп. Янів, Посацький, Федусевич і Балаким. На тих сходинах, що відбулись в салі VI кл. о год. 10-ій перед пол[уднем], по відчиті д-ра Тисовського “Про діяльну любов вітчини” іспитовані члени всіх гуртків виголосили торжественно віршовану пластову присягу і зложили приписані уставом вписові карти. Проче відбуло ся після програми, зложеної в актах» (О. Тисовський. Пласт // Звіт дирекції ц. к. Академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1916/1917. —Львів: Накладом наукового фонду, 1917 — С. 33— 34).

Після затвердження нового тексту Присяги 15 квітня 1961 р. Пластовий Обіт став «пісенним додатком» до церемоніялу. Лінгвістичні зміни в текст Обіту і Закону затверджено Головною Пластовою Булавою 15 квітня 1961 року. Ці зміни введено в основному для того, щоб «достосувати важливі пластові тексти до вимог сучасної літературної мови. Нові тексти устійнено в порозумінні із Засновником Пласту і за його згодою, як теж за згодою Начального Пластуна» (Сірого Лева).

Пояснення Олександра Тисовського:

Отся присяга складається зі вступу і самого обіту. Вступ (1 строфка) вказує, що присягу цю почали пластуни скадати під час великої світової війни, а саме в перше виголосила її І. чета полку П. К. Сагайдачного у Львові 19. грудня 1916 р. на І. четових сходинах. Отже, «кроваві луни всесвітних пожарів і звуки завзятих зусиль боротьби» — це війна.

Обіт складається зі слідуючих 4-ох строфок по чотиром словам пластового кличу: Сильно, Красно, Обережно, Бистро. В другій строфці обіцюєш дбати про силу свою і українського народу, прирікаєш піднести в народі духа, народию гордість і відвагу. В третій строфці обіцюєш ширити почуття і розуміння краси, щоби народ не думав все про буденні журби, але часом занявся плеканням висших поривів і бажань душі. В четвертій строфці обіцюєш не знеохочуватися невдачами, але їх передбачувати, поборювати, а по змозі обережно оминати небезпеки, які грозили би Пластовому Уладови. В кінці в п’ятій строфці обіцюєш працювати над собою так, щоби ти скоро і бистро понимав, чого потрібно твоїй Вітчині і куди вести народ до красшої будуччини.

Тисовський О. Життя в Пласті (основи пластового знання для української молоді). — Накладом Верховної Пластової Ради у Львові. — Львів: «Діло», 1921. — С. 55.

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту

*