Маніфест пластової молоді на ЮМПЗ 1972

Герої не вмирають

Оцим закінчуємо нашу історичну теренову гру, присвячену боротьбі Української Нації і українських пластунів за незалежність, як у часі 1-ої світової війни, так і під час 2-гої світової війни і після неї, коли то осамітнена й відрізана від зовнішнього світу Українська Повстанська Армія аж до 1950-их років змагалася за Українську Державу.

Сотні пластунів, які творять пластовий Курінь Безсмертних, віддали своє молоде життя в цій боротьбі на службі Богові й Україні.

Віримо, що ця історична теренова гра зміцнить серед вас і серед усього пластунства, розпорошеного по світі, тверду віру в нашу перемогу, віру в безсмертність і майбутнє нашої Нації.

Наш Основник — Дрот, який у 1957 році бачив на власні очі першу на цьому континенті Пластову Зустріч у Канаді, сказав таке:

“Ми вступили на добрий, власний шлях і ним незмінно ідемо досі й далі йтимемо, а на-прям-мета його це — БОГ і УКРАЇНА — ВІЛЬНА, СУВЕРЕННА СОБОРНА!”

Ми впевнені в тому, що дух нашого Основника Дрота, дух Начального Пластуна Сірого Лева і дух Подруги Цьопи — які вже сидять при Вічній Ватрі — разом з духами пластунів з Куреня Безсмертних, з небесних висот глядять на нас усіх і молять Бога, щоб здійснилися слова пластової присяги:

“щоб нарід наш вольний, могутній зростав!”

Дано на “Вовчій Тропі”, 24 серпня 1972 р. год. 5 по пол.

За Провід Історичної Теренової Гри: пл. сен. Володимир Бакалець, ст. пл. Дарка Якимчук

Джерело: журнал “Юнак”, листопад 1972

*