Пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ: Пошуки «Яроні»

Спогади Никифора Гірняка, с. 157б, Тернопіль

Ще в купонний період (йдеться про 1994-ий рік – прим. 100 кроків), коли тотально бракувало пального, 15-те гніздо УПН та 13-ий курінь УПЮ ім. Олекси Довбуша організували декілька пошукових експедицій на теренах Бережанщини, в пошуках «Яроні».

[Яромир Олесницький, пластове псевдо «Яроні», псевдо в УПА «Ярий»; 27.12.1914, Власім, Чехословаччина – 3.03.1945, с. Поручин, Бережанського р-ну Тернопільської обл.). 11 курінь ім. І. Мазепи (Станиславів), 3 курінь УСП “Лісові чорти“, інструктор на таборах таємного Пласту. Лікар в Дивізії “Галичина” (1943-1944), потім – в УПА, зокрема, в миколаївському курені «Жубри» (1944-1945). Загинув у бою, вертаючись до криївки з виклику до цивільних хворих].

До Бережан доїжджали електричкою, а далі – до Поручина, Краснопущі йшли пішки, а новацтво інколи вдавалося підвозити саньми. Місцеве населення нас зустрічало привітно, бо добре пам’ятало про ту поміч, яку надавав ЛЧ «Яроні» селянам в минулому. Вони ласкаво називали його “Наш лікар”.

Мені вдалося найти живого свідка тих часів – Славка Друля, який приймав участь разом із Яроні у підготовці кваліфікованого медичного персоналу для УПА. Саме ці експедиції були вчасні по тій причині, що вже через рік, не стало людини, яка в свій час викрала тіло «Яроні» та захоронила.

Ми теж підняли питання про відновлення монастиря в урочищі Краснопуща, який використовувався не за призначенням. Саме там, на кордоні між Тернопільською та Львівською областями, загинув ЛЧ “Яроні”.

Пригадую, як ми повернулися о 2-гій годині ночі із мандрівки до монастиря, а все село нас чекало в клубі.
Знаменно те, що деякі новаки набралися мужності і виступили перед селянами. Пройшло ще декілька років і тіло “Яроні” було перезахоронено на чільному місці місцевого цвинтара і було встановлено перший на теренах Тернопільщини Пластовий Пам′ятник (1996 р.).

Найбільше до цієї акції долучився пл.сен. Богдан Стасів, який недавно теж відійшов на Вічну Ватру. Це був єдиний і останній живий учасник новацьких таборувань на Остодорі.

Текст: пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ

*