Сінгалевич Юрій: 105 років від дня народження

Юрій Сінгалевич

Юрій Сінгалевич (25. V. 1911 — 28. VII. 1947) – пластун куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного, засновник куреня ч. 82 ім. полк. Дмитра Вітовського при бурсі св. Йосафата. Визначний бандурист, кобзар, актор, маляр, творець Львівського театру ляльок.

Народився в с. Романові Перемишлянського р-ну на Львівщині, де його дід Яків був парохом. Батько Олександр працював урядником на пошті, згодом був переведений до Бережан і невдовзі помер. Під час навчання в Академічній гімназії у Львові (1925 — 1933) Юрій жив у бурсі. Тоді ж вступив у Пласт і був членом куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного. У 1929 р. заснував курінь ч. 82 ім. полк. Дмитра Вітовського при бурсі св. Йосафата. Під час щорічних Свят весни на Сагарі в Брюховичах часто виконував під супровід бандури відомі стрілецькі пісні та пісні власної композиції.

Після навчання працював у Кредитному банку у Львові та в газеті “Діло”. Відвідував мистецьку школу Олекси Новаківського (1933 — 34 рр.). У 1930-х рр. вийшла грамплатівка з записами творів у виконанні Юрія Сінгалевича. Під час Другої світової війни (у 1943 — 44 р.) у Перемишлі належав до трупи українського драматичного театру, яким керував О. Урбанський.

Навчаючись в гімназії, сам змайстрував собі бандуру за підручником Гната Хоткевича і навчився на ній грати. Згодом створив кобзарську школу, учні якої не тільки вчилися гри на бандурі та інших старовинних інстументах, а й самі виготовляли інструменти. На початку 1940-х рр. сформував першу в Галичині дитячу капелу бандуристів, згодом, у 1944 р. — капелу дорослих бандуристів. Підготував до друку підручник гри на бандурі, написав багато вправ та етюдів для бандури, обробок українських народних пісень.

Ансамбель Сінґалевича, літо 1939 року. Зліва направо: С.Ластович, З.Штокалко, Ю.Сінґалевич, В.Юркевич, С.Ганушевський

Ансамбель Сінґалевича, літо 1939 року. Зліва направо: С.Ластович, З.Штокалко, Ю. Сінґалевич, В. Юркевич, С. Ганушевський

Став фундатором першого лялькового театру у Львові, власноручно виготовляв ляльки для вистав.

Загинув в автомобільній катастрофі у Львові, повертаючись з концерту. Похорон Сінгалевича був нечуваною як на радянські часи маніфестацією українського духу. Капела бандуристів проводжала свого вчителя піснею “Ой Морозе, Морозенку”. Невдовзі після цього практично всі бандуристи були заслані в Сибір, включно з дружиною Юрія Наталею.

Джерело: Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.

*