До 125-річчя від народження Оксани Суховерської — «музи» української жіночої руханки і ритміки

Оксана Суховерська

8 квітня виповнилося 125 років від народження однієї з перших українських фахівців з тіловиховання і спорту, практика, теоретика і методиста руханково-спортивного руху в нашому краї Оксани Суховерської.

Оксана Федів (у заміжжі — Суховерська) (8.04.1891 — 13.01.1977) народився у с. Зашків (тепер Золочівського р-ну Львівської обл.). У 1910 р. закінчила учительський семінар Українського педагогічного товариства у Львові та склала іспит зрілості для вчителів. Упродовж 1910—1914 рр. під керівництвом професора Івана Боберського займалася руханкою у товаристві «Сокіл-Батько» (неодноразово виступала на руханково-вокальних вечорах), мала приватні заняття гри на фортепіяно та закінчила польську школу ритміки. Підвищувала рівень своєї професійної освіти на курсах у Відні, Берліні та Празі. У липня 1914 р. склала іспит з гімнастики у Львівському університеті, отримавши диплом учителя гімнастики (українською — «руханки»), який давав можливість викладання у середніх школах.

У роки Першої світової війни працювала учителькою руханки у Львові — у 1915—1916 рр. у народній школі імені Б. Грінченка, у 1916—1920 рр. — в учительській семінарії “Рідної школи”. Упродовж 1920—1939 рр. — учителювала, викладаючи руханку, у жіночій гімназії сс Василіянок та гімназії «Рідної Школи» у Львові.

Була досвідченим педагогом, постановником театральних шкільних вистав, ініціатором спортивних змагань, прогульок. Одна з перших українських фахівців, що спеціалізувалися на жіночій гімнастиці та ритміці.

Оксана Суховерська

Оксана Суховерська

У міжвоєнний період організовувала щорічні виступи гімназисток на площі «Сокола-Батька». Вела позашкільні курси ритмічної гімнастики. Відкрила свою школу, яка складалася з трьох курсів — дитячого, дорослого та жіночої гіґієнічної гімнастики.

У роки Другої світової війни — у 1939—1941 рр. — викладач руханки в школі №4, 1941—1944 рр. — викладач ритміки у ремісничій і господарській школах. Від 1944 до 1958 р. — викладач ритміки у Державній музичній школі-десятирічці при Львівській консерваторії (тепер Львівська середня спеціалізована школа ім. С. Крушельницької). У цей же ж час керувала танцювальним колективом Будинку народної творчості у Львові.

Померла у Львові, похована на Янівському цвинтарі.

Упродовж 1910—1939-их рр. — активна діячка українського гімнастичного (сокільського) руху. Практик і теоретик шкільної гімнастики, особливо жіночої. Автор теоретико-методичних праць з проблем фізичного виховання («Рухові забави й гри з мелодіями й примівками», «Роля жінки у фізичному вихованні», «Ритміка» у 2-х томах та ін.), одна з активних діячок руханкових і спортивних товариств, зокрема «Сокіл-Батько», «Жіночий український спортовий кружок», учениця і послідовниця професора Івана Боберського. Опікунка 2-го пластового куреня ім. Марти Борецької.

Як і її вчитель Іван Боберський, Оксана Суховерська була талановитим педагог та патріотом. Навчаючи руханки, ритміки і танців, прищеплювала своїм учням любов не тільки до мистецтва, а й до України, її історії та традицій.

На могилі Оксани Суховерської у Львові, 8 квітня 2016

На могилі Оксани Суховерської у Львові, 8 квітня 2016

8 квітня, на відзначення 125-річчя від народження Оксани Суховерської, викладачі кафедри олімпійської освіти та студенти 2-го курсу факультету спорту Львівського державного університету фізичної культури відвідали місце спочинку визначної діячки на Янівському цвинтарі у Львові.

Учасниками заходу стали також спортивний журналіст Олесь Паук, представниця Пласту Ольга Свідзинська та онуки Петра Франка — Люба і Петро Галущаки.

Текст і фото: Андрій Сова


Найкращий лайк – це 10 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*