Духовна сила життя пластуна

Пл.сен. о. Любомир Гузар під час з'їзду станичних в Нью-Йорку, 1972. Сидять - пл.сен. Ярослав Падох, пл.сен. Петро Дорожинський

Десять років тому*, в 90-ту річницю існування організації, я мав нагоду стояти серед представників усіх чотирьох уладів на подвір’ї львівської гімназії, на якому, в присутності доктора Олександра Тисовського, на початку XX століття була вперше складена Пластова Присяга.

Скільки різних подій, світлих і сумних, сталося відтоді! Скільки разів пластуни і пластунки за той час повторили слова Пластової Присяги. Скільки радощів і трагедій упродовж минулого століття вони пережили, дехто з них навіть закінчив своє пластове життя мученицькою смертю. Такі думки спадали мені, коли я стояв на тому гімназійному подвір’ї як свідок Присяги та відзначення одної пластунки почесним ступенем гетьманської вірлиці.

За сто років свого існування Пласт як організація і пластування як спосіб життя цілковито себе оправдали. Пласт завжди вважався елітною організацією. Дехто казав про це навіть з якоюсь насмішкою, немовби ця організація була відкритою винятково для «панських» дітей. Насправді елітність Пласту треба розуміти інакше:

тут йдеться не про те, хто до нього вступав, а радше якою ця людина ставала завдяки процесу самовиховання та праці над собою.

Не всі члени Пласту були учасниками численних таборів чи склали багато іспитів пластової вмілости. Часто відзнакою справжнього пластуна було його життя, особливо те, що в цьому житті він зробив для добра свого народу.

Пл.сен. о. Любомир Гузар під час з'їзду станичних в Нью-Йорку, 1972. Сидять - пл.сен. Ярослав Падох, пл.сен. Петро Дорожинський

Пл.сен. о. Любомир Гузар під час з’їзду станичних в Нью-Йорку, 1972. Сидять – пл.сен. Ярослав Падох, пл.сен. Петро Дорожинський

Пласт від початку свого існування ставив на першому місці клич «Бог і Україна». На жаль, не кожен пластун упродовж десятиліть міг усвідомити і сприйняти властиве значення цих слів. Колись на одному із зібрань було сказано: той, кому такий клич був чужим чи незрозумілим, у Пласті почувався незатишно. Ще для когось, особливо, може, в останні десятиліття, прийняти цей клич як програму свого життя стало великим і важким завданням. Однак той, хто серйозно поставився до пластової ідеї, раніше чи пізніше відчув, що власне в тому кличі прекрасно схоплена і передана духовна сила життя пластуна.

пл. сен. Кир Любомир Гузар, ЧК

* мається на увазі 2002 рік

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту


Найкращий лайк – це 10 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*