Чому “Новий Сокіл”?

Пластова оселя Сокіл

Соколом звали пластуни свій перший власний інструктирський табір на схилах гори Сокіл у тій частині Карпат, що зветься Ґорґани, положений в добрах греко-кататолицької Львівської Митрополії. Сл.п. Митрополит Андрей – великий Добродій Пласту винаймив там (дарувати не міг) гарну соняшну поляну на необмежений час Пластові у 1925 р.

Оце місце на табори вибирали собі пластуни самі за дозволом Митрополита.

Довкола поляни відвічні карпатські бори, в долі шуміла прудка гірська ріка Лімниця, прозора як скло, холодна як лід. І хоч долиною Лімниці день і ніч котилися потяги гірської залізнички, хоч на пів години ходу лісом було гамірне українське літнисько Підлюте, то на поляні свого табору пластуни могли робити, що хотіли, далеко від рідних домів, щоденних зайнять, а з табору вид на зелені пасма гір, квітисті полонини, сірі скалисті хребти вищих ґорґанських шпилів.

Сокіл з картини пл.сен. М.Борачка

Сокіл з картини пл.сен. М.Борачка

Табір розбудовано з року на рік смерековим матеріялом, що його дарував незабутній для нас Митрополит Андрій. Табори і стрічі відбувалися тут від 1926-го р. по 2-гу Світову Війну. Ціле літо лунали тут пластові пісні, стукали об скали джаґани, падали дзвінкі накази до молитви, зайнять, до купелі до фізичної роботи, йшли тут стишені гурткові гутірки, вечорами горіли золоті, пахучі смериковим димом високі пластові ватри, тут з запертим віддихом слухали ми мудрих слів Митрополита, тут під голим небом Він відправляв нам Служби Божі.

Творцем цього нового тоді в українськім громадянстві способу таборового життя юнацтва, був вельми шановний і люблений скавтмастер Укр. Пл. Уладу, проф. Іван Чмола. Його таборова школа була рівночасно і тверда, і юнацько весела, тверда може тільки для тих, що не раді в Пласті бачити заправу й до важких діл, що їх може в житті бути й досить багато – “Життя не жарти,не казки…”

Пластова оселя Сокіл, кухня

Пластова оселя Сокіл, кухня

Джерело: Новий Сокіл. Х-ліття

*