Роман Шухевич та його родина

Юрій Шухевич — син Романа Шухевича

Коли, як кожного року в місяці березні, ціла українська громада відзначує роковини загибелі свого найбільш відомого героя 2-ої світової війни, генерал-хорунжого Української Повстанчої Армії Тараса Чупринки — Романа Шухевича, знову на якийсь час оживає для сьогоднішньої юнацької молоді легендарна для них постать пластуна-революціонера і командира підпільної української армії.

Опис його життя, характеристику його як людини знаходимо всюди в книжках, підручниках і в нашій пресі. Не один раз писали ми про нього і в “Юнаку”, подаючи його життєпис, а зокрема часи його пластування та спортових рекордів (див. “Юнак” за березень 1970 р. ч. 3/81, “Юнак” за березень 1975 р. ч. 3/139).

Однак напевно мало знаєте, дорогі молоді читачі, про родину сл. п. ген.-хор. Тараса Чупринки, про його найближчих, життя і доля яких нерозривно зв’язані з ним та його вчинками. Це перш усього син — Юрій Шухевич, який від 15-го року життя перебуває або у в’язниці, або на засланні, тепер уже втретє засуджений на 10 років тюрми і тяжких робіт за те, що не хоче відректися свого батька і осудити його вчинків.

Але поруч Юрія Шухевича, який від перших років життя не знав, що це щасливе дитинство в родинному колі, треба знати ще й про тих, що переживали разом з Романом Шухевичем його дитинство, молодість, а потім довгі роки несли тяжку відповідальність і жорстокі наслідки родинного пов’язання з національним героєм. Дружина Наталка — осамітнена, ув’язнена, переселена, молоденька сестра — вивезена на Сибір із шкільної лавки, молодший брат Юрій — замордований у львійській тюрмі, і старенькі батьки, які, насильно розділені, знеможені тяжкими переживаннями і втратою дітей, відійшли осамітнені у вічність. А саме, щоб ці батьки Романа Шухевича не залишилися без синівської опіки, віддав життя молодший брат Юрій.

Команда “Чорноморців” отримує кубки за перше місце в дружиновому марші серед дружин старших пластунів. Зліва, 1 ряд: Яро Гладкий (з кубками), Антін Сілецький, Антін Івахнюк, Юрко Шухевич (замордований більшовиками у львівській тюрмі в червні 1941 року); 2 ряд: Роман Шухевич (загинув в Білогорщі 5 березня 1950 року), Ярослав Карпович (загинув, за деякими даними, як лікар в УПА в 1943 або 1944 році), Петро Галібей.

Команда “Чорноморців” отримує кубки за перше місце в дружиновому марші серед дружин старших пластунів. Зліва, 1 ряд: Яро Гладкий (з кубками), Антін Сілецький, Антін Івахнюк, Юрко Шухевич (замордований більшовиками у львівській тюрмі в червні 1941 року); 2 ряд: Роман Шухевич (загинув в Білогорщі 5 березня 1950 року), Ярослав Карпович (загинув, за деякими даними, як лікар в УПА в 1943 або 1944 році), Петро Галібей.

Коли Роман Шухевич, а згодом його дружина з двома маленькими дітьми виїхали зі Львова, батьки не хотіли покидати свого міста, і опіку над ними та молодшою сестрою перебрав Юрко. Він — із своєю широкою усмішкою на відвертому обличчі, з рижою чуприною, завжди готовий до жартів і товариства — ніяк не був ні зовнішньо, ні вдачею подібний до свого старшого брата. А все ж були у них однакові зацікавлення музикою, спортом, студіями, як теж обидва були пластунами. Юрко, як і Роман, був членом куреня “Чорноморців”, але коли Роман кинув пластування для революційної підпільної діяльності — Юрко залишився у тайному Пласті до кінця. Він був у проводах літніх таборів, допомагав організувати та вести спортовий клюб “Черник” (що гуртував колишніх пластунів), належав до найактивнішої групи пластунів при “Вогнях“.

Журналі для української молоді "Вогні"

Журналі для української молоді “Вогні”

Так у пластуванні, спорті та студіях техніки заскочили його воєнні події і прихід большевиків до Львова. І коли більшість із нас — членів тайного Пласту — поспішила на захід, Юрко залишився при батьках. Здавав собі справу, що попаде у руки НКВД, але обов’язок був у нього на першому місці.

Юрій Шухевич згинув, пробитий совєтськими багнетами у червні 1941 р. у горезвісній львівській тюрмі при вулиці Лонського. Його ім’я є у списку “Пластового Куреня Залізного Хреста”, що його зладила Головна Пластова Булава у 45-річчя Українського Пласту. Але сьогоднішня пластова молодь про це напевно не знає. Отже коли будете, молоді подруги й друзі, слухати чи читати про командира УПА сл. п. Тараса Чупринку — Романа Шухевича, пам’ятайте і про тих з його родини, що їхнє тихе, скромне геройство пішло у забуття.

Юрій Шухевич — син Романа Шухевича

Юрій Шухевич — син Романа Шухевича

Джерело: журнал “Юнак”, березень 1978, автор – Олька Кузьмович.

*

Яндекс.Метрика