Як творився улад старшого пластунства?

Перший установчий з'їзд старших пластунів у Станиславові. 1923 р.

Перші гуртки пластунів юнаків постали в 1911/12 шкільному році у Львові, в академічній гімназії, а в слід за тим і в інших містах Галичини, тоді під Австрією. Влітку 1914 року численні пластові частини взяли організовану участь у маніфестаційному крайовому Шевченківському здвизі, щоб разом з організаціями Соколів і Січей відзначити 100-ліття народження Тараса Шевченка.

Здвиг був величним показом національної свідомости багатотисячних мас, що упорядковано маршували вулицями города Льва, а згодом на площі Сокола-Батька виконали різні вправи з проруху і спорту. Вперше тоді маршували теж стрілецькі відділи. Ніхто тоді не передбачував, що скоро їм доведеться виконувати найважче завдання.

Пластові частини в одностроях, з обов’язуючими тоді палицями, дуже добре представлялися, за ними було вже 4 роки дії та вишколу. Найстарші юнаки були вже у вищих клясах гімназії перед матурою, вони були провідниками чот (четарями), сотниками, бо на військовий лад тоді формувалися пластові відділи. Кожна гімназія мала свій пластовий полк. Здавалось тоді, що ті пластуни, що закінчать гімназію і вийдуть з юнацтва, будуть далі старатися продовжувати пластування і вже тоді оформляться як старші пластуни.

Так, одначе, не сталося, бо безпосередньо після Шевченківського здвигу вибухла Перша світова війна. Тоді всіх пластунів найстарших кляс гімназій покликано до австрійського війська, а деякі мали щастя дістатися добровольцями до леґіону Українських Січових Стрільців, щоб заспівати: «А ми тую Червону Калину підіймемо, А ми нашу славну Україну розвеселимо!»

1918 рік приніс занепад Австрії, і почались наші визвольні змагання. Колишні пластуни, що повернулись з австрійської армії, стали старшинами Української Галицької Армії. Молодші включилися в залоги міста Львова (пластові відділи Стрия, Тернополя та ін.), а наймолодші, мов гінці, переносили доручення команд до поодиноких відділів довкруги Львова. Хоч визвольні змагання закінчилися трагічно, відданням українських земель Польщі, їх неуспіх викликав як реакцію у нашої молоді не розчарування, а навпаки, постанову не скласти зброї, далі організуватися, учитися дисципліни, вишколюватися у впоряді, в теренових іграх, маршах, спорті, сталити свої сили до військового діла, щоб бути готовим, коли прийде нова нагода до розправи з ворогом.

Перший установчий з'їзд старших пластунів у Станиславові. 1923 р.

Перший установчий з’їзд старших пластунів у Станиславові. 1923 р.

Прийшло тоді до змін у проводі Пласту. Дрот, що був Верховним Отаманом УПУ, просив про звільнення з того найвищого пластового посту. Він не був військовиком, а педагогом, служив у санітарній частині армії та відчував, що треба зробити місце Сірому Левові, що був штабовим старшиною, овіяний німбом героя визвольних змагань. Його вибір Верховним Отаманом показався правильним. Сірий Лев виявив виняткові здібності організатора штабу, плянування й діяльности.

Дрот же мав незвичайну вмілість оформлювати виховні правильники з увагою до педагогічних і психологічних моментів та до вимог методики праці. Тому поєднана праця Дрота і Сірого Лева дала у висліді незвичайний розвиток Пласту.

У 1921—23 роках закінчили гімназію групи юнаків і не мали можливости дальшого пластування.

Тоді у Львові вони оформились в Пластовому Клюбі ім. Федя Черника. Той клюб відбував сходини з доповідями і дискусіями, з яких назріла ідея постання Уладу Старших Пластунів/-ок (перший варіянт назви — Почесні пластуни). Це мало епохальне значення, бо УСП дав надійні кадри виховників, інструкторів, керівників вишколів. таборів, яких недостачу дуже відчувала наша організація.

Настали важливі роки існування українського таємного університету у Львові та бойкоту польських високих шкіл. Всі члени Пластового Клюбу були студентами того ж університету. Серед них виявилися найвидатніші майбутні провідні постаті старшого пластунства, такі як Василь Кархут — студент мед., Андрій Охримович — студ. техн., Володимир Маркусь — студ. техн., Богдан Кравців —студ. філ., Степан Охримович — студ. філ., Іван Кліщ — студ. техн., Петро Ісаїв — студ. філ., Є. Ю. Пеленський — студ. філ. Були серед них поети та письменники, що дописували й редаґували пластові видання, як «Молоде Життя», видавали допоміжні матеріяли пластових проб, бюлетені, збірки власних творів (поезій, оповідань, повістей тощо).

Старші пластуни на II З'їзді УСП в Мюнхені, 1948 р.

Старші пластуни на II З’їзді УСП в Мюнхені, 1948 р.

Вже восени 1925 року почали виникати курені УСП за зацікавленнями. Як 1-й зареєструвався курінь УСП-ок «Ті, що греблі рвуть» (курінна Дарія Герасимович, відтак Софія Мойсейович). Вони відіграли провідну ролю довголітнім веденням вишкільних таборів пластунок на «Соколі» біля Підлютого, що був основою діяльности всіх частин тодішніх пластунок.

Як 2-й курінь УСП зареєстровано «Червону Калину» в Стрию, що ідейно зв’язався з невмирущими традиціями визвольної боротьби, бо там була окрема частина української армії, а в ній були виключно пластуни. У проводі куреня були: Степан Охримович, Роман Петріна, Володимир Дармохвал, Ярослав Рак.

3-й курінь, «Лісові Чорти», постав у Львові, курінним був студ. техн. Ярема Весоловський, кол. полковник 1-го полку ім. П. К.-Сагайдачного та кошовий (як тепер станичний) всіх пластових частин міста Львова. Вони дали багато провідних пластових діячів, весь час існування Пласту в Галичині вели крайові табори для пластунів, виробили спеціяльний стиль юнацького таборування, що позначився на цілій діяльності юнацьких частин Пласту. Список заслужених пластунів куреня вимагав би цілих сторін.

З 'їзд УСП на «Новому Соколі», ст. пл. Наталка Палідвор зачитує пропоновані резолюції УСП. Вересень 1958 р.

З ‘їзд УСП на «Новому Соколі», ст. пл. Наталка Палідвор зачитує пропоновані резолюції УСП. Вересень 1958 р.

Як 14-й курінь записано «Санітарок», під проводом сестри «Піка», Номи П’ясецької, відтак Галі Дворянин, що їх основною діяльністю було таборування новачок у Гориглядах, в Підлютому і на Остодорі в Ґорґанах. Членами куреня були Міка і Дарія Фіґоль, Ольга Левицька, Дора і Стефа Дмоховські, Ляся Старосольська, Марія Клак і ін.

15-й курінь був «Орден Залізної Остроги» (ОЗО-ни), ідейно базуючись на романтиці УСС. Чільним репрезентантом був Іван Кліщ, що його треба вважати співтворцем Уладу Новиків. Він і товариші провадили новацькі табори в Підлютому довгі роки і причинилися до побудови нового табору, який відкрито вже після розв’язання Пласту польською владою, що діяв як Діточа Оселя ім. Митр. А. Шептицького. Крім ведення новацького таборування, ОЗО-ни активно працювали в пластовій кооперативі «Молоде Життя».

50-ліття УСП перейшло в нас майже непомітно, не так, як на те заслужив він собі за великий вклад багатогранної успішної діяльности, якою старше плас- тунство причинилося до розвитку, добра і прослави Пласту.

пл. сен. Тиміш Білостоцький

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту, Пластовий Шлях. — 1982. — Ч. 1 (66). – С. 30-33

*