Організаційна схема Пласту на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Вчитель Дмитро Остапчук з пластунами, Старбичово, Закарпаття, 1933-1935

Український Пласт на Закарпатті входив у склад т. зв. Жупного Союзу Скавтів Підкарпатської Руси (урядова назва Закарпаття) разом з національними групами чеських, мадярських та жидівських пластунів. Від 1930 р. долучилися ще й москвофільські відділи.

Головою Жупної Управи Скавтів фігурував завжди чех, який займав якусь важну посаду в адміністрації Закарпаття. Діловим головою був однак Жупний Звітодавець, що в дійсності був командантом усіх національних груп і зв’язковим з цілодержавною Головною Управою Скавтів Чехословаччини. Кожна національна група мала свого представника в Головній Жупній Управі, який називався — референтом.

Від 1923 до 1928 р. жупним звітодавцем був українець, дир. Андрій Алиськевич. По нім функцію жупного звітодавця перебрали чехи, а українцям відступили функцію начальниці дівочих відділів. Так начальницею дівочих відділів усіх національних груп стала Анна Устіянович. 1937 р. до Жупної Управи Скавтів був назначений ще один українець, проф. Володимир Бірчак, що зайняв обов’язки скарбника.

Володимир Бірчак

Володимир Бірчак

Жупна Управа Скавтів Підкарпатської Руси, контролювана чехами, старалася затерти національний характер пластових груп, тому домагалася спільних таборів, одного пластового часопису тощо.

Українцям приходило боротися ще й з Головною Управою Скавтів, яка теж іґнорувала національні групи. Тому 1924 р., коли на з’їзді Союзу Скавтів Чехословаччини заступником Закарпаття був назначений якийсь словак, наші провідники запротестували: «Ми не узнаємо ані теперішньої Головної Управи ані Центральної Ради Скавтів Чехословаччини задля шовіністичної політики Союзу Скавтів, що противиться основним пластовим засадам» (див. Пластун, 1924, чч. 3—4).

Протест поміг. Наступнього року Головна Управа Скавтів запросила до Праги на засідання теж заступників Закарпаття: жупного звітодавця А. Алиськевича, його заступника Б. Пешека (чех) та референта укр. відділів Л. Бачинського. На засіданні Головної Управи представники Закарпаття поставили слідуючі домагання:

  • пристосувати статути Союзу Скавтів Чехословаччини до обставин і потреб, які існують на Закарпатті;
  • участь Закарпаття у делегаціях до чужини;
  • заложення «Лісової Школи» на Закарпатті.
Лісова Школа на Закарпатті, 1935

Лісова Школа на Закарпатті, 1935

Головна Управа прийняла перші два домагання, однак не позволила заснувати окрему Лісову школу. Тоді до Головної Управи увійшов, як член пресової секції, проф. Леонід Бачинський. Відтоді пластова діяльність на Закарпатті стала більше самостійною.

Із зростом української національної свідомости на Закарпатті, Жупна Управа Скавтів (від 1928 р. під чеською контролею) зачала поборювати всякі національні прояви українських пластунів, хоч мадяри і жиди робили те, що хотіли. Так, коли Юрій Шерегій-Грім виступив із закликом — знаціоналізувати укр. пласт (див. Пластун, 1928/29, чч. 4—5), Жупна Управа вимогла його усунення з уряду краєвого звітодавця. Були випадки, що поліція переводила вислухи пластових провідників, розшуки в хатах пластунів, ревізію пластової библіотеки, забираючи українські пластові й наукові книжки і т. п. (див. Протокол із засідання окружних звітодавців з дня 23 березня 1929 р. у Пластун, 1929, ч. 7).

Дня 29 вересня 1929 р. українські пластуни створили незалежну управу Українського Пласту на Закарпатті, т. зв. Краєву Пластову Старшину, що її очолив дир. Андрій Алиськевич. Він був Головою Краєвої Пластової Старшини аж до 1934 р., коли його уряд перебрав проф. Володимир Бірчак. Крім Голови до Краєвої Пластової Старшини Українського Пласту Закарпаття входили:

  • Краєвий Звітодавець: Юліян Ревай,
  • Заступник Кр. Звіт.: Микола Бабота,
  • Організаційний Референт: Іван Роман,
  • Культурний Референт: Евген Шерегій,
  • Пресовий Референт: Франциск Агій,
  • Іспитовий Референт: Михайло Велигорський,
  • Спортовий Референт: Юрко Білей,
  • Таборовий Референт: др. Богдан Алиськевич,
  • Касієр: Кость Кулаченко.

У 1930 р. у проводі Краєвої Пластової Старшини зайшли деякі зміни, а саме:

  • Краєвий Звітодавець: Юліян Ревай,
  • Заступник: о. Василь Лар,
  • Секретар: Іван Береш,
  • Скарбник: Франциск Агій,
  • Організаційний Референт: Іван Роман,
  • Іспитовий Референт: Михайло Велигорський,
  • Таборовий Референт: др. Богдан Алиськевич,
  • Спортовий Референт: Юрко Білей,
  • Пресовий Референт: др. Володимир Бірчак,
  • Референт Вовченят і Лисичок: Анна Устіянович.

У цім складі Краєва Пластова Старшина діяла аж до дня 7 квітня 1933 р., коли ґен. Лінгарт (чех) зрікся функції Начальника Жупного Союзу Скавтів Підкарпатської Руси, а новим начальником був вибраний український Звітодавець — Юліян Ревай. Тоді на його місце Краєвого Звітодавця вибрано Івана Романа.

В тому часі настає і занепад українського Пласту на Закарпатті. Бувші пластові провідники мусіли стати до політичної боротьби, в якій рішалася дальша доля Закарпаття. Зводився останній бій з москвофільством, що його підпирала чеська влада. Наступає час консолідації українців. Перестає виходити і пластовий журнал «Пластун».

Та скоро настало відновлення пластового руху на Закарпатті, коли дня 16 жовтня 1937 р. вибрали нову Краєву Пластову Старшину у такому складі:

  • Голова: др. Володимир Бірчак,
  • Заступник Голови: Анна Устіянович,
  • Краєвий Звітодавець: Степан Пап-Пугач,
  • Члени Референтур: Іванка Гірна, Іван Роман, Оксана Голубінка, Богдан Рубинович, др. Богдан Алиськевич.

У такому складі Краєва Пластова Старшина осталася аж до січня 1939 р., коли на загальних пластових зборах була вибрана т. зв. Головна Команда Українського Пластового Уладу Карпатської України, до якої увійшли:

  • Голова: др. Володимир Бірчак,
  • Заступник Голови: Анна Устіянович,
  • Головний Командант: Степан Пап-Пугач,
  • Члени Референтур: др. Богдан Алиськевич, Ростислава Бірчак-Алиськевичева, Іванка Гірна, Богдан Рубинович.

Організаційно закарпатський Пласт аж до часів Карпатської України (1938/39) був поділений на округи, що їх очолювала Окружна Пластова Старшина. На чолі кожної Окружної Пластової Старшини стояв т. зв. Окружний Звітодавець. Від 1934 року Окружними Звітодавцями були слідуючі:

  • Ужгородський округ — др. Богдан Алиськевич,
  • Мукачівський округ — Василь Свереняк,
  • Берегівський округ — проф. Корнило Заклинський,
  • Виноградівський (Севлюський) округ — Іван Ревай,
  • Хустський округ — др. Михайло Гупаловський,
  • Тячівський округ — Василь Мирявець,
  • Рахівський округ — Михайло Меґела.

Джерело: С. Пап-Пугач, “Пластовий Альманах”, Рим, 1976


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*