Уляна Молчко: З історії Пластового Гимну

Орликіада 2000, Ужгород

Кожному, хто причетний до українського скавтського руху, добре відома пісня-гимн «Цвіт України і краса». Поряд з іншими національними гимнами вона відіграє чималу ролю у вихованні української молоді. Без цієї
пісні не відбувається жоден захід у Пласті. Під цю мелодію піднімається державний прапор. Цей гимн викликає в серцях пластунів гордість за свою організацію, формує патріотично свідоме нове покоління.

У кожному пластовому співанику зазначено, що авторами цього гимну є Олександер Тисовський (слова) та Ярослав Ярославенко (музика). Ім’я Олександра Тисовського є добре знаним кожному пластунові. Адже друг Дрот є одним із засновників Пласту, автором книги «Життя в Пласті». Постать Ярослава Ярославенка також повертається нашим сучасникам. Його життя і творчість описані в статті Я. Михальчина, опублікованій у книзі «З музикою крізь життя» (1992), та книзі В. Лаби «Творець українських маршів Ярослав Ярославенко: життєвий і творчий шлях» (Львів, 2000). Справжнє прізвище композитора — Вінцковський, роки життя — 1880—1959. Його музичний доробок складає понад три сотні творів. В ньому опери «Відьма», «Дівча з лілією», «Над Дніпром», оперети «Бабський бунт», «В чужій шкірі», музика до вистав «Лісові чари», мішані, чоловічі та жіночі хори, пісні для шкільної молоді, сольоспіви, марші, твори для духового оркестру, інструментальні п’єси. Композитор був одним з активних діячів спортивного товариства «Сокіл», цікавився іншими напрямками молодіжного руху.

Його твори впродовж багатьох років друкувалися в українському музичному видавництві «Торбан», одним з організаторів якого був сам Ярославенко. У час зародження і розвитку Пласту великими накладами виходили популярні серед молоді пісенні збірники видавництва «Торбан». Досліджуючи ці збірники, можна прослідкувати цікаву історію виникнення ідеї пластового гимну. На сторінках «Торбану» вперше побачили світ пластові композиції Я. Ярославенка «Пластовий марш» (відомий під назвами «В дорогу» або «Сонце по небу колує») на слова І. Франка, видрукуваний 1913 р., та «Гей, пластуни! Гей, юнаки!» на слова С. Черкасенка, видрукуваний 1923 р.

Пластуни співають гімн Пласту під час табору на оселі "Батурин", 1960

Пластуни співають гімн Пласту під час табору на оселі “Батурин”, 1960

Саме «Пластовий марш», що народився в перший рік існування організації, є доволі цікавий своєю літературною основою. Звернення композитора до творчости Каменяра було невипадковим. Адже Ярославенко і його родина особисто зналися з Іваном Франком. Батько митця був гімназійним товаришем поета. Сам Я. Ярославенко близько знав І. Франка, а його дітей навчав спортивних ігор у товаристві «Сокіл».

Очевидно, дружні стосунки пов’язували його з Петром Франком, а тим самим внесли у його музичну творчість пластову тематику.

Отож не дивно, що згаданий «Пластовий марш» був написаний саме на Франкові слова. Ярославенко використав вірш «В дорогу», присвячений молодіжній мандрівці, що її поет організував у 1884 році. Чудова природа околиць Дрогобича, Борислава, гірські краєвиди Урича, Бубнища, Станиславова та Коломиї справили особливе враження на письменника і спонукали до написання цієї поезії, яка згодом увійшла до збірки «Давнє й нове». За характером образів і поетичного вислову вірш нагадує закличний бадьорий марш. Твір набуває пісенних рис завдяки групуванню по дві строфи в заспів, а третій, шостий, дев’ятий повторюються як приспів.

Нотний запис гімну Пласту "Цвіт України і краса"

Нотний запис гімну Пласту “Цвіт України і краса”

Оспівуючи велич і красу природи, автор порівнює життя з крилатим вітром, з невпинною річкою, з мандрівкою, яка манить своїми несподіванками пригодами. Звучить заклик «скинути з серця трівогу, вільним повітрям дихнуть!», братися до рішучої, наполегливої праці над собою в ім’я народу та України.

Захопившись чудовою поезією, повною молодечого запалу та оптимізму, Я. Ярославенко створює прекрасну композицію, яка будить національно свідомі серця до боротьби за самоствердження. Так на сторінках «Торбану» з’являється музичний твір «Сонце по небу колує…», назва якого взята з першого рядка Франкового вірша «В дорогу!». Композиція написана у хоровому викладі і має ще один заголовок — «Пластовий марш».

Композитор адресував його юнацтву, яке зростає і виховується на засадах любови до Бога і України в Пласті.

Ця музична річ існує у трьох варіянтах: для чоловічого, мішаного складів хору, а також як інструментальна п’єса для фортепія- но зі словами. Вони опубліковані Львівським музичним видавництвом «Торбан» у 1913 та 1926 роках. Особливої уваги заслуговує варіянт для чоловічого складу, оскільки є найбільш доступним для юнацького виконання. Композиція створена у жанрі похідного маршу, насичена патріотичним духом, сприяє створенню єдиного бойового настрою. Цей піднесений характер твору досягається чотиридольним метром та темповим позначенням Marciale rigoroso (маршово, суворо). Тональність До-мажор надає йому святкових рис, а поєднання чітких четвертних з бадьорим пунктирним ритмом створюють ясний, оптимістичний настрій.

Твір написаний у куплетній формі, яка є найбільш зрозумілою для дитячого сприйняття. У заспіві автор використовує дві строфи Франкової поезії. Вони утворюють період з двох речень по вісім тактів. Приспів витриманий у тому ж життєрадісному характері і написаний у формі шеститактового речення. Мелодія легко запам’ятовується, бо базується на тонічному та домінантовому тризвуках. А висхідні стрибки мелодії на терцію, кварту і сексту чудово імітують фанфарні заклики.

Ще один варіянт хору «Сонце по небу колує…» написаний для мішаного складу в тональності Сі бемоль-мажор. За гармонічною мовою та голосоведенням він складніший від попереднього і рекомендований до виконання досвідченішими колективами.

Виконання гімну Пласту на відкритті Свята Весни Станиці Львів, 2009

Виконання гімну Пласту на відкритті Свята Весни Станиці Львів, 2009

Привертає увагу «Пластовий марш» Я. Ярославенка для фортепіяно зі словами. Це — одна з оригінальних видозмін хорового твору «Сонце по небу колує…» Композиція написана у тричастинній формі. В акомпанементі переважають чіткі, карбовані акорди. Кульмінація припадає на слова приспіву «Гей же в дорогу, в ясную путь». На прикладі цієї інструментальної композиції новацтво і юнацтво може познайомитися з жанровими особливостями маршу.

Згадані музичні композиції були дуже популярними серед молоді. Тому й не дивно, що саме хор «В дорогу» надихнув композитора Я. Ярославенка і творця Пласту О. Тисовського до створення пластового гимну «Цвіт України і краса».

Його мелодія і текст лягли в основу цієї вічно живої пластової пісні. Композитор трансформував маршоподібний хор у величну урочисту пісню, автором тексту якої став О. Тисовський. Він створив свої поетичні рядки, присвячені Пласту, з яких утворено назву цілої композиції — «Цвіт України і краса».

Тисовський використав дві перші строфи Франкової поезії «Сонце по небу колує» з деякими змінами. Про це автор зазначає у своїй книзі «Життя в Пласті». Подібними засадами керувався і автор гимну. Він вдало видозмінив маршову мелодію в урочистий гимн за рахунок зміни темпу на Maestoso (велично) та повністю відмовився від пунктирного ритму, застосовуючи рівні восьмі тривалості. Тональність твору — Соль-мажор. Ярославенко залишив куплетну форму з характерним заспівом та приспівом. Митець вжив терцове вторування теми, притаманне українському мелосу. Це й робить композицію доступною для масового виконання.

Орликіада 2000, Ужгород

Орликіада 2000, Ужгород

Джерело: