Про заснування Пласту на Волині

Засновники Українського Пласту на Волині - Т. Семенюк, Т. Довгалюк, В. Боровський

Перший пластовий осередок постав у містечку Олександрія Рівненського повіту (нині м. Олександрія Рівненської області) наприкінці 1922 року. Його заснували учні старших класів місцевої польської семикласної школи Володимир Боровський, Теодосій Семенюк, Теодосій Довгалюк.

Вони дізналися про Галицький “Пласт” з часописів “Український Пласт”, “Молоде життя” і пластових календариків “СКОБ”, які періодично купували в книгарнях Рівного.

Потім “Волинська трійця”, як пізніше почали називати у пластових колах В.Боровського, Т.Довгалюка, Т.Семенюка, звернулася до пластового керівництва у Львові з проханням надати їм методичну допомогу для роботи з молоддю.

Невдовзі вони отримали зі Львова підручник основоположника пластового руху Олександра Тисовського “Життя в Пласті”.

Засновники Українського Пласту на Волині - Т. Семенюк, Т. Довгалюк, В. Боровський

Засновники Українського Пласту на Волині – Т. Семенюк, Т. Довгалюк, В. Боровський

Олександрійські пластуни організували навколо себе молодь і почали проводити сходини, де вивчали географію, історію України, українську мову, приділяли увагу фізичним вправам та військовому вишколу, формували власну бібліотеку. При місцевому курені імені Івана Богуна вперше на Рівненщині були закладені літературний, драматичний і столярний гуртки, які потім набули значного поширення в куренях Тучина, Городища, Межирич Рівненського повіту, Рівного, Володимир-Волинського, Луцька, Кременця та інших волинських сіл і містечок.

Спорт і Пласт на Волині (дискусійні статті), 1923

За даних обставин волинська молодь самотужки шукала шляхи відродження Пласту. Олександрійські пластуни звернулися за допомогою до Рівненського культурно-освітнього товариства “Просвіта”, в статуті якого від 26 листопада 1922 року було передбачено право на створення спортивних та культурно-освітніх організацій. Параграфом 22 цього статуту дозволялося створення секції фізичного виховання “Пласт”. Це стало підставою для звернення до старости міста Рівного і волинського воєводи з проханням відновити організацію, але уже під патронатом Рівненського товариства “Просвіта”.

Відповідь польських органів влади була позитивною. В.Боровський у своїх спогадах “До історії українського Пласту на Волині”, що вийшли у Канаді у 1971-1972 роках, так писав про відновлення “Пласту” в Олександрії: “… в усіх тоді вступив дух і почуття гордості. Ми вже не були сірою масою, а зорганізованою громадою”.

Пластовий кін в м. Олександрія Рівненська обл.

Пластовий кін в м. Олександрія Рівненська обл.

Реєстрація “Пласту” в Олександрії стала поштовхом до створення інших пластових осередків у повітах Волині. Щоразу, при закладанні нового пластового гуртка, “Просвіти” були зобов’язані заповнювати анкету. В якій товариство зазначало: де було створено пластовий гурток, чи мав він власну домівку, хто його очолював, скільки хлопців і дівчат входили до його складу, якого віку, яким спортивним інвентарем володів гурток, яким фізичним вправам учасники приділяли увагу, чи мали члени гуртка спортивний одяг одного зразка, чи сплачували членські внески і чи є пластуни членами “Просвіти”.

Бібліотека: Візітів Ю. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період

Наприклад, в анкеті Володимир-Волинського товариства “Просвіта” повітовому старості від 9 грудня 1927 року читаємо: “…працю свою в напрямку фізичного та інтелектуального розвитку спортивна секція веде по пластовій методі, виложеній у підручнику “Життя в Пласті” О.Тисовського”. …вкладок грошових члени не платять, а заробляють гроші при помічі аматорських вистав, уладжуваних членами секції за дозволом староства. Члени секції яко малолітні, членами товариства “Просвіта” не числяться, але під доглядом члена “Просвіти” – керівника секції виховуються на будучих членів “Просвіти””.

Джерело: Пластовий Портал

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *