Начальні Пластуни: д-р Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Юрій Старосольський — правник, громадський і пластовий діяч, член УВО, дійсний член НТШ та УВАН. Начальний пластун від 1972 до 1991 року. Член 3-го куреня УПС «Лісові Чорти». За довголітню громадську і наукову діяльність у 1977 р. відзначений орденом Вічного Вогню в золоті.

Рядки з біографії

Народився 28 лютого 1907 року у Львові в сім’ї адвоката проф. Володимира Старосольського і музиканта Дарії Шухевич. Крім нього в сім’ї були молодші брат Ігор та сестра Уляна.

Початкову освіту здобував у школах у Львові, а також у Відні та Лінці (Австрія), куди у часі Першої світової війни еміґрував із батьками. Повернувся до Львова 1922 року. Того ж року став членом гуртка «Вовки» 1 пластового полку (пізніше куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного. Його обрали провідником гуртка, згодом — хорунжим куреня. 1923 року відбувся перший гуртковий табір у Ворохті з мандрівкою до Дори. У 1924 році був учасником Першого Обласного пластового табору в Кам’янці біля Підлютого під проводом Івана Чмоли.

З 1926 року — член 3-го куреня УСП «Лісові Чорти». 1927 р. — старший пластун скоб. У 1928—1930 рр. — курінний суддя (маршалок).

1924—1930 рр. — учасник таборів, що проходили на пластовій оселі «Сокіл». Як правило, був членом проводу.
Як член УВО з нагоди десятої річниці Листопадового Зриву у 1928 році вивісив на даху Львівського університету національний прапор.

У 1929 р. отримав завдання від Верховної Пластової Команди підпільно перейти кордон із Закарпаттям, щоб з тамтешніми пластунами взяти участь у світовому скавтському Джемборі в Англії. Подорож на Джемборі не відбулася, тож таборував із закарпатськими пластунами у Лугах біля Сваляви та відбув мандрівний табір. У 1930 році відбув зі своїм куренем тритижневу прогульку човнами по Волині і Поліссі.

У 1931—1932 рр. був обозним, а насправді — комендантом таборів на «Соколі». 1932 року отримав Перше пластове відзначення за «ведення таборів після розв’язання Пласту в особливо важких умовах». 1933 року став членом пластової делеґації на скаутське Джемборі в Ґеделе (Угорщина), нелеґально перейшовши кордон. Належав до підпільного Пластового Центру.

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

У 1935 р. написав вірш «Сіріли у сумерку півночі шатра…», видрукуваний в журналі «На сліді» під заголовком «При ватрі» (вперше виконана з музикою пл. сен. Юрія П’ясецького, ЛЧ, на Ювілейній Зустрічі у Міттенвальді в 1947 р.). Окрім того, був автором слів і музики пластової пісні «Ріками тихими».

У 1936—1939 рр. Ю. Старосольський — редактор, а потім співредактор (з сестрою Уляною) журналу для молоді «На сліді».

Під час німецької окупації був комендантом пластового табору у Шклі (1942 р.) та комендантом інструкторського табору у Пасічній (1943 р.). У 1942—1945 рр. був головним редактором пластового журналу «Дорога».

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

У 1945—1947 рр. Ю. Старосольський був членом команди СУПЕ, у 1945 р. — керівником Першого Пластового З’їзду на чужині (Карльсфельд, Німеччина). На I Пластовому Конґресі в Ашафенбурзі виголосив доповідь на тему «Ідейний виряд пластуна». У 1947—1949 рр. обраний до складу Головної Пластової Ради. У 1948 році вийшла друком його книжка про ідеї та методи пластування «Велика гра».

У 1951 р. головував на Першому Крайовому Пластовому З’їзді в ЗСА, що відбувся у Нью-Йорку. На цьому З’їзді його обрано головою Крайової Пластової Ради (виконував ці обов’язки до 1953 р.).

У 1967—1970 рр. очолив Головну Пластову Раду. У 1972 році обраний Начальним Пластуном.

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Брав участь у всіх Ювілейних Міжкрайових Пластових Зустрічах, що відбулися за його життя. Відбув навколосвітню подорож — у грудні 1986 р. полетів до Австралії на ЮМПЗ через Каліфорнію, а повернувся у січні 1987 р. через Азію, Далекий Схід, Європу. Вертаючись, у час, коли в Україні був Святвечір, засвітив над берегом океану п’ять свічок, що символізували континенти, і згадав усіх пластунів.

У 1988 р. Юрій Старосольський очолив Комітет з відзначення 1000-ліття Хрещення України в Америці.
Був одружений з Оксаною Сілецькою, мав дочку Аню.

Помер 21 жовтня 1991 року у Сільвер Спрінґ, ЗСА. Похований на цвинтарі св. Андрея Первозваного в Бавнд Бруку.

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Професійна та наукова діяльність

У 1926 році з відзнакою закінчив Львівську академічну гімназію. Вищу освіту здобув у Львівському університеті, ставши у 1931 році маґістром права. Під час навчання був провідним членом студентських організацій, спортивних клубів, зокрема, очолив студентську «Правничу громаду» у Львові, Секцію адвокатських аплікантів, був членом «Карпатського Лещетарського Клубу» у Львові.

У 1931—1939 рр. відбув адвокатську практику в канцелярії батька. По її завершенні успішно склав адвокатський іспит у Львові.

У 1940 році здобув докторат з права і політичних наук в УВУ у Празі. Працював адвокатом у Ярославі (1940—1941 рр.) та у Львові (1941—1944 рр.).

В університеті у Вашингтоні у 1953 році став маґістром політичних наук.

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

На еміґрації написав підручники «Einführung in das Handelsrecht» (1946 р.), «Нарис карного процесу» (1947 р.) та низки праць: «Basic Principles of Soviet Criminal Law» (1950 р.), «The Principle of Analogy in Criminal Law: an Aspect of Soviet Legal Thinking» (1954 р.), «Догма про володіння права» (1955 р.), «Природа міжнародного злочину» (1963 р.), «Принцип аналогії в карному (совєцькому) праві» 1953 року, яку кваліфіковано на Міжнародному симпозіумі як «справді найглибшу працю в цій ділянці за останні 50 років» («Ost-Probleme», July 1954; Columbia Law Review, Vol. 70 No.2, February 1970).

Професор карного права і теорії права Українського Вільного Університету (1944—1949 рр.); професор права Міжнародного Університету УНРРА в Мюнхені (1947—1949 рр.); професор права Українського Католицького Університету в Римі (від 1974 р. був двічі на літніх курсах); керівник філії УКУ у Вашингтоні. Там же працював у Медичній бібліотеці Збройних Сил (1953—1955 рр.) та Бібліотеці Конґресу США у відділі іноземних мов.

Досліди для Конґресу проводив у 1955—1977 рр. (останні 7 років був головою цього відділу). Одержав відзначення «Superior Service Award». Член-засновник і голова «Об’єднання Українців Вашингтону» і голова осередку НТШ у Вашингтоні. Був членом Редакційної колегії Енциклопедії Українознавства (також її англомовного варіанту).

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Начальний Пластун Юрій Старосольський

Зацікавлення

Юрій Старосольський захоплювався журналістикою. Написав чимало статей, репортажів, нарисів, був постійним дописувачем газети «Свобода» (у 1970-ті роки), вів рубрику «Між Капітолем і Білим Домом». Одержав Першу нагороду на Другому конкурсі Спілки українських журналістів Америки в Нью-Йорку у 1973 році. Під псевдонімом Володимирко написав низку оповідань, опублікованих у пластових журналах («Дорога», «Юнак» та ін.). Серед них «Василик», «Слово Приблуди», «Мавчин жарт» та інші. У 1948 р. опублікував статтю «Ідейний виряд пластуна» (Мюнхен, 1970 р.). У підручнику «Посібник зв’язкового» (Торонто — Нью-Йорк, 1970 р.) видрукувано його статтю «Мета Пласту».

Від дитячих років любив малювати. Це було родинне захоплення, бо і батько, і дядько, і брат Ігор теж малювали. В усі мандрівки брав не тільки фотоапарат, а й пензлик. Виставки своїх картин експонував під назвою «Мандрівки з пензлем». Про своє ставлення до малювання писав: «Все тягнуло мене до малювання, не знаю чому. Зокрема серед природи, яку особливо люблю і відчуваю у формах і барвах. Люблю рисувати або малювати при нагоді подорожей, як свого роду денник з дороги. Маю малюнки з різних частин світу. Маю теж рисунки з поїзду Ді-Пі. Інші плакали в «товаровому поїзді», а я маю шкіци. В кожному разі, мені здається, що відтворювати краєвиди олівцем і фарбою є найкращий спосіб “переживати природу”. Збірка моїх рисунків або малюнків з датами і місцем малювання є особливим записом з життя».

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту

*

2 Responses to Начальні Пластуни: д-р Юрій Старосольський

  1. […] участь КВТ-III у церемоніялі заприсяження (втретє) Начального Пластуна Юрія Старосольського. Загалом, КВТ-III став зразком для проведення КВТ […]

  2. […] занять, але ходив на деякі з тих, що проводив професор Юрій Старосольський, який пізніше працював у Бібліотеці Конгресу США, був […]

  3. […] з дітей Юрій — єдиний з родини, що уникнув московських репресій. […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *