Начальні Пластуни: д-р Любомир Романків

Начальний Пластун - д-р Любомир Романків

Д-р Любомир Романків — Начальний пластун від 1997 року. Провідний науковець компанії IBM в галузі комп’ютерних технологій, винахідник процесів будови індуктивних і магнето-опірних мікроголовок для запису інформації. Активний пластовий і громадський діяч. Тричі обраний Начальним Пластуном. За значну пластову працю нагороджений орденами св. Юрія в сріблі та золоті. Член 29-го куреня УПС «Сіроманці».

Рядки з біографії
Народився 17 квітня 1931 р. у місті Жовква (Львівщина) в родині адвоката, голови повітової «Просвіти» Івана Романкова та вчительки Надії Іванець. Крім нього в сім’ї була старша на рік донька Богданна. Початкову освіту здобув у рідному місті. У гімназії навчався у Львові під час німецької окупації. У 1943—1944 рр. був членом ВСУМ у Львові.

1946 р. — член Пласту в Берхтесгадені, Німеччина. Склав І пробу й Пластову присягу. Зорганізував гурток «Дятелі», був гуртковим протягом року. Протягом двох наступних років виконав вимоги II і III проби (Мюнхен-Фрайман, Німеччина). Був членом гуртка «Вовки». Увійшов до проводу куреня ім. Святослава Завойовника.

Відбув вишколи новацьких і юнацьких виховників, здобув перший ступінь виховника УПН і УПЮ; був учасником вишколу зв’язкових і здобув ІІ ступінь виховника УПЮ.

Після переїзду до Канади 1948 р. — співорганізатор станиці Едмонтон, організатор юнацького куреня, юнацький виховник, зв’язковий, організатор новацького гнізда, гніздовий, кошовий, станичний. Ініціятор придбання пластового дому та перших збірок коштів на дім. Організатор і член булав таборів УПЮ і УПН в Едмонтоні, співорганізатор і стежовий самостійної стежі УСП «Вовкулаки».

1958 р. переїхав у Бостон, ЗСА, де до 1961 р. був юнацьким виховником, кошовим. Від 1965 до 1977 рр. був другим заступником Голови КПС, головним секретарем канцелярії КПС, відповідальним за дію канцелярії. Опрацював нову структуру КПС у ЗСА і правильник дії. За цим принципом діє КПС ЗСА понині.

Від 1978 до 1984 рр. — Голова ГПБ; здобув ступінь сеніора керівництва. Засновник постійного Фонду Дрота для покриття коштів міжкрайових вишколів виховників. Взяв участь у ЮМПЗ-1978 в Скелястих горах у Канаді, ЮМПЗ-1982 в Австралії, в ЗСА, ініціятор ЮМПЗ в Европі.

Від 1987 до 1994 рр. — Голова ГПР. Ініціятор переговорів зі Скавтським бюро в Женеві з приводу прийняття Пласту до Світового Скавтінґу. Як Голова ГПР взяв участь у перших чотирьох З’їздах Пласту в Україні й допомагав унапрямлювати пластову працю.

Начальний Пластун - д-р Любомир Романків

Начальний Пластун – д-р Любомир Романків

У 1994—1997 рр. — заступник Голови ГПБ і зв’язковий ГПБ з Україною та зі Скавтовим Бюро. Отримав для України дозвіл участи у 18-му Світовому Джемборі в Нідерландах у 1995 р. Забезпечив кошти в сумі $45,000 для участи української делеґації в Джемборі. Маючи спеціяльний дозвіл женевського бюро, взяв участь у Джемборі разом із делеґацією України. Ініціятор і учасник першого Всеукраїнського скавтського джемборі, що відбулося в Невицькому (Закарпаття) у 1996 р. за участи декількох скавтських організацій України і преставників держав Европи.

10 серпня 1997 р. на таборі «Сокіл» відбувся Ювілейний Збір до 85-ліття Пластової Присяги. На Ювілейному Зборі було проведено святкове заприсяження Начального Пластуна Л. Романкова, СМ. Очевидцями цієї події стали понад 1000 пластунів і пластунок. Того ж року розпочав діяльність Фонд Начального Пластуна для швидшої розбудови Пласту в Україні. Зініціював реєстрацію Фонду як доброчинної організації в Україні. В імені Фонду зобов’язався перших три роки надавати суму $60000 річно. Від 2002 р. — зменшені суми. Понині Фонд доставив $400000 і комп’ютерну техніку для Пласту. Також Фонд Начального Пластуна підтримав велику кількість проєктів з розвитку організації в Україні.

Начальний Пластун - д-р Любомир Романків

Начальний Пластун – д-р Любомир Романків

У 1998 р. Л. Романків запропонував ввести професійний платний персонал у КПС України — зобов’язався його оплачувати від 1999 із Фонду Начального Пластуна. Для легшого зв’язку, адміністрації та швидшого росту запронував з’їздові ввести обласні і реґіональні структури в Пласті в Україні із частково платними обласними і реґіональними організаторами.

У 1998—1999 рр. побував у майже всіх станицях Канади й Америки, які святкували своє 50-ліття. Заохочував розпочати виміну виховниками і дітьми з Пластом в Україні, виготовляти матеріяли про пластунів у формі «хто є хто», про те, що вихованці Пласту дали організації і громаді, щоб зацікавити своєю діяльністю дітей еміґрантів четвертої хвилі.

1999 р. домігся участи України у 19-му Світовому Джемборі в Чилі. Їздив до Женеви і до Арґентини домовитися про співпрацю Пласту Арґентини, вистарав $35,000 на переїзд пластунів з України до Арґентини і Чилі. За спеціяльним дозволом Скавтського Бюро взяв участь у Джемборі в Чилі разом із пластунами.
2000 р. — ініціював перенесення канцелярії КПС зі Львова до Києва для кращого зв’язку з усіма областями і урядом України.

2003 р. — подав кандидатуру пл. сен. Б. Гаврилишина, ЛЧ, до Baden-Powell Fellowship. Вистарав у куреня «Лісові Чорти» $10,000 на оплату членства і передав відповідальність дальшого зв’язку з Женевою пл. сен. Богданові Гаврилишину, ЛЧ.

У 2006—2007 рр., під час ЮМПЗ-2007, Л. Романків розпочав акцію «Візія» — плянування діяльности Пласту в станицях і краях на далеку мету.

Живе в м. Браєркліф Манор, штат Нью-Йорк (ЗСА).

Начальний Пластун - д-р Любомир Романків

Начальний Пластун – д-р Любомир Романків

Громадська діяльність
Любомир Романків — організатор і голова студентських товариств в Едмонтоні й Бостоні. Організатор і провідник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі Каледж, Н.Й. Член Президії СКВУ, голова Комітету Української Молоді при СКВУ; зорганізував молодіжні сесії на два Конґреси СКВУ. Член управи НТШ в Америці упродовж 6 років.

Начальний Пластун - д-р Любомир Романків

Начальний Пластун – д-р Любомир Романків

Професійна діяльність
Любомир Романків — доктор металургії і матеріялів (МІТ — 1962). Інженер хемії (1955). Голова Центру Електрохімічної Технології і Мікроструктур в Дослідчому Інституті Т. Дж. Ватсона фірми «ІВМ». Винахідник процесів будови індуктивних і магнето-опірних мікроголовок для записування інформації (уможливило «тверді диски» та персональні комп’ютери). Автор і співавтор 65 патентів, 165 наукових статей, понад 350 наукових доповідей, організатор 10 міжнародних конференцій, редактор або співредактор 10 томів записок конференцій. Член Академії Наук «ІВМ», член Інженерної Академії Наук України, почесний член НТШ, дійсний і почесний член Інституту електричних та електронічних інженерів (IEEE), дійсний і почесний член Електрохемічного товариства ЗСА. Одержав золоті медалі де Нора від Електрохемічного Товариства ЗСА (одне з найвищих відзначень ІЕЕЕ), золоту медаль Перкіна (найвище відзначення хемічної індустрії ЗСА).

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *