30 років з основання Пласту в Аргентині

До 30-ліття Пласту в Аргентині

День 6 березня 1949 року був неділею. Гарною осінньою неділею. При вул. Курапаліґве 760, тоді, жваво, багато й гамірно пульсувало українське життя т. зв. “новоприбулих” і давніх поселенців. З`їздились з Буенос Айресу, численних передмість та подальших місцевостей, від вчасного ранку, щоб вислухати св. Літургії.

А потім до пізнього вечора, провести день: молодь на сходинах s зайняттях, жіноцтво на “рейдах” під славним деревом “мандарини” (на площі за Церквою), Науковці, Літератори і Мистці – “підглядаючи надійний нарибок”, колишні Військовики – за “поставними” дівчатами, а колишні вчительки й професори, на провізоричних столах під “шопами”, передавали своє знання бажаючій молоді.

Господарем прекрасної посілості, тоді оо. Василіян, а рівночасно “покровителем” всіх вище названих і неназваних, був о. др. Володимир Коваляк, ЧСВВ, “просвітнім діячем” – о. Юрій Мельничин ЧСВВ, командиром і духовником “Літніх Дитячих Осель” – о. др. Ісидор Патрило ЧСВВ. Дальшими гідними наступниками о. Ковалика були о. Орест Карплюк і о. Йосиф Галабарда. Тоді теж Пластовим Капеляном був о. др. Родіон Головецький. Уступ цей згадую тому, бо завдяки їм, ми мали змогу розвинути Пластову працю.

Зокрема о. Ковалик, о. Мельничин, о. Патрило і о. Голопацький були в свойому юнацькому віці пластунами: 0. Голозацький був учнем Дрота (др. Олександра Тисовського) у Львівській гімназії.

Пливучи кораблями (3 тижні) з Європи до Арґентини у 1948 р. (під кінець), колишні пластуни на Рідних Землях, а потім у Німеччині та Австрії, “вгадували”, чи застануть українських пластунів в Аргентині, чи може треба їм основувати Пласт. Показалось те друге. Тому, до лютого 1949 р. просліджено можливості правового оформлення Пласту (сен. Клим) і виявилось, що на чотири види арґентинських скавтів (державні, Дон Боско, Ґаучос і УніУ Арґ.Катол.Скавти в УСКА), найбільше свободи могли ми мали в УСКА. В ділових розмовах і договорі допоміг о. Ковалик.

Комунікат у пресі, в лютому 1949 р, подав, що Основуючі Збори Пласту відбудуться 6 березня 1949 р., після Служби Божої у великому сальоні на Курапаліґве. До того часу і перед відкриттям Збору зголосилось 15-ть сеніорів і ст.лластунів, так що можна було оснувати Пласт.

Предсідником Збору обрано Павла Клима, секретарем – Ярослава Улицького. Головою Пласту вибрано Петра Ґреська, якого Головний Пластовий Провід найменував Уповноваженим Головної Пластової Старшини, бо так, після великого розселення по світі, треба було починати Пласт в країнах поселення. Заступником, а по виїзді пл.сен. Ґреська в 1951 р. – Уповноваженим став Павло Клим.

пл.сен. Павло Клим

До 30-ліття Пласту в Аргентині

До 30-ліття Пласту в Аргентині

*

7 Responses to 30 років з основання Пласту в Аргентині

  1. […] Належав до УВО, а від 1929 року — до ОУН. Відбув підстаршинський вишкіл у польській армії. Навчався у Львові, здобув освіту інженера. Був двічі ув’язнений в Березі Картузькій, тричі — у польських тюрмах. Під час першої радянської окупації Галичини перейшов на німецьку сторону, мешкав у містечку Радимно, де організував перехід кордону для членів ОУН. У 1940 році став членом повстанського штабу ОУН, створеного в Кракові, очолив відділ постачання. Від 1944 р. жив в Австрії. Згодом еміґрував до Арґентини, де був одним з ініціяторів створення Пласту. Тут став спочатку станичним Буенос-Айресу, а від кінця 1952 р. — головою Крайової Пластової Старшини Арґентини. […]

  2. […] Пластова орагнізація в Аргентині була заснована 6 березня 1949 року: […]

  3. […] місці щодо кількости членства стала Австралія, а далі Арґентина, яка у найбільшому розцвіті організаційної […]

  4. Зенон сказав:

    Хто може розповісти біографію о. Ореста Карплюка?

    • Ольга сказав:

      Василияни, я думаю. І о. Дмитро Блажейовський. Ось, зокрема, така інформація:
      О. Орест Карплюк – працював у Бразилії як душпастир, місіонер, парох, настоятель, професор, будівник церков тощо. Дуже багато наїздився верхи по бразилійських “сертонах”-пралісах з духовною обслугою для наших вірних. Визначний будівник церков. Від 1947 р. працював в Аргентині, де завжди був при Управі Аргентинської Віце-провінції. Був і Протоконсультором і парохом в Обері. Здвигнув чудовий храм в Обері.

    • Ольга сказав:

      7 березня 2001-го, в Обері — Аргентина, спочив у Господі, на 88-му році життя, 74-му чернечого покликання, 65-му священнослужіння, о. Орест Степан Карплюк, з Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *