З діяльності Пласту в Словаччині

Табір відвідали сестри Василиянки. 1998 р.

Пласт на Пряшівщині до 1939 р.

Для розуміння специфіки умов, в яких перебуває українське автохтонне населення Східної Словаччини (Пряшівщини), необхідно доторкнутись до історичних та суспільно-політичних обставин національного життя українців Східної Словаччини протягом XX століття.

Внаслідок Версальського договору,підписаного в Сен-Жермені 10 серпня 1919 р. (Паризька конференція 1919 р.), і так званих «дипломатичних заходів» представників тодішніх чеської та словацької політичних верхівок, наперекір протестам Руських Народних Рад на Закарпатті і Пряшівщині, з яких переважна більшість вимагала приєднання Закарпаття й Пряшівщини до Галичини, Закарпаття ввійшло до складу Чехо-Словацької республіки. Приблизно 280 сіл і міст Пряшівщини з автохтонним українським населенням стали складовою Словаччини.

Уряд Чехо-Словаччини намагався гальмувати національне самоусвідомлення населення тодішньої «Подкарпатської Руси» — сучасної Закарпатської области України. Однак зупинити національне відродження було неможливо. Позитивну ролю, серед іншого, відіграло заснування Пласту на Закарпатті 1921 р. Попри несприятливі умови пластовий рух на Закарпатті набрав великого організаційного розмаху, що позитивно вплинуло на свідому інтеліґенцію, а також на молодь Пряшівщини, що студіювала у середніх та фахових школах Закарпаття.

Чималий вплив на студентів празьких високих шкіл з Пряшівщини мали зустрічі з членами куреня старших пластунів, який був заснований 1926 року при Карловому університеті в Празі і діяв під керівництвом відомого театрального діяча, режисера і довгорічного активного члена пластового проводу на Закарпатті Юрія Августина Шерегія, а також зустрічі з членами відділів Союзу Українських Пластунів Еміґрантів, заснованого при українській гімназії у Ржевицях, а згодом в Модржанах біля Праги. Там теж студіювала молодь з Пряшівщини та Словаччини.

У 1928 р. при Горожанській школі та учительській семінарії у Пряшеві виник перший пластовий відділ. Його членами стали понад 70 студентів обох навчальних закладів. Засновником і керівником відділу був проф. Іоан Кизак.

Табір «Карпати». Ранкову збірку проводить комендант табору Ігор Довгович, 1992 р.

Табір «Карпати». Ранкову збірку проводить комендант табору Ігор Довгович, 1992 р.

У першому числі закарпатського журналу «Пластун» за 1928 рік читаємо: «Вітаємо із щирого руського серця новозорганізований руський відділ у Пряшеві, цю першу ластівочку навесні у Словаччині, що повинна вказати правильну дорогу для всієї руської молоді Словаччини і заведе всіх до пластової організації».

Хоча на основі вже згаданого Сен-Жерменського договору чимало українських сіл і містечок Пряшівщини адміністративно було відокремлено від Закарпаття, зв’язок українців обох частин історичної Срібної землі в галузі шкільництва та суспільно-культурного життя, а після виникнення Пласту і між пластовими організаціями, не припинявся. Підтвердженням цього була участь закарпатських пластунів в урочистому відзначенні 540-ліття приходу князя Теодора Корятовича на закарпатські землі (Пряшів, 1932 р.). Організаторами святкувань були гіряшівський відділ Пласту і товариство «Просвіта»*

*У ч. 10/1932 р. «Українського слова» (Ужгород) про відзначення 540-ліття приходу князя Теодора Корятовича на Закарпаття читаємо: «Пластуни з Хусту взяли участь в історичному святі пряшівських українців з нагоди 540-річчя приходу кн. Теодора Корятовича, що відбулося в Пряшеві, у днях 19—20. VI. 1932 р., під проводом братів Юрія Грома і Євгена Горішка (Юрій та Євген Шерегії. — Авт.).

Торжественну св. Службу Божу відспівав знаменитий пластовий хор хустської молоді під проводом відданого працівника, бр. Євгена Горішка.

По обіді відбулася святочна академія, під час якої пластовий хор відспівав чимало прегарних пісень, особливо ж молитва «Отче наш» (Д-дур, комп. бр. Є. Горішка) викликала велику сенсацію слухачів. Того ж дня, під проводом балет-майстра Андрія Костя, відбувся вечір народних танців, що закінчився великим успіхом. За ля не могла помістити захоплених глядачів…».

Це величне свято молоді позитивно вплинуло на подальшу діяльність Пластуна Пряшівщині. В селах і містах Східно-словацького регіону виникли зародки пластових гуртків. Свідчення про такі гуртки на Пряшівщині подали безпосередні учасники пластових зустрічей 30- их років: о. Василь Прокіпчак та о. Вікентій Надь, відомий письменник і поет Іван Гриць-Дуда та учитель у с. Якуб’яни (згодом — викладач Вищої летунської академії в Кошицях) Андрій Єдинак. Всі вони були членами Пласту.

Крім пластового відділу в Пряшеві, кілька років поспіль (1934—1938 рр.) працював пластовий відділ у Кошицях, члени якого були рівночасно і членами чоловічого, а пізніше мішаного хору танцювального і театрального гуртків товариства «Просвіта» (свідчення про це подав Павло Мартоник, соліст і член хору товариства «Просвіта»).

Табір відвідали сестри Василиянки. 1998 р.

Табір відвідали сестри Василиянки. 1998 р.

З перших днів входу Пряшівщини під словацьку юрисдикцію проводилася систематична словакізація українців Східної Словаччини. Національну свідомість українського автохтонного населення Пряшівщини протягом століть зберігали греко-католицькі єпископи та священики. Представники словацького уряду чітко усвідомлювали це, тому, денаціоналізуючи українців Пряшівщини, ліквідували церковні народні школи з «руською» викладовою мовою (лемківський діялект), залякували учителів і священиків.

Після Другої світової війни в усіх сателіти их державах комуністичної Москви скавтінґ як молодіжна організація був заборонений.

Відновлення Пласту у Словаччині
Демократизаційні процеси кінця 80-х — початку 90-х рр. XX століття в Чехословаччині сприяли відновленню різних громадських організацій.

Використовуючи закон про відновлення діяльности суспільно-громадських організацій, зареєстрованих у міжвоєнні роки, було вирішено відновити на Пряшівщині Пласт, що діяв у 1928—1939 рр.

19 грудня 1990 р., за підписом студентів Ігоря Довговича та Мар’яна Коваля, розіслано з Кошиць «Декларацію підготовчого комітету молодіжної організації русинів-українців», яка дала поштовх для створення комітету з відновлення Пласту в Чехословаччині в такому складі: Павло Дуркот — голова, Іван Кравець — заступник голови, Сергій Панчак, Святослав Довгович, Ігор Довгович — члени, а також Олена Довгович — юрист-консультант для підготовки статуту для реєстрації в Міністерстві внутрішніх справ Словаччини. Статут зареєстровано 22 травня 1991 р.

Паралельно було розпочато підготовку до першого літнього табору української молоді Словаччини, який відбувся 13-21 липня 1991 р. у селі Микова під назвою «Карпати-91». Учасники — 72 особи, з них 9 з України.

Гарантом табору був український хор «Карпати» з Кошиць, головними організаторами — сім’я Довговичів з Кошиць у співпраці з Марійкою Рибак з Братислави, Марійкою Лешко-Лацою зі Свидника, Іваном Бачею та Ярославом Господарем з Кошиць. Провідниками табору були Святослав та Ігор Довговичі — учасники пластового табору в Німеччині у 1990 р., які включили в програму табору певні пластові елементи.

Одноденний туристичний похід. Попереду комендант Роман Довгович, виховники Іван Прокіпчак та Гавріїл Чіпак

Одноденний туристичний похід. Попереду комендант Роман Довгович, виховники Іван Прокіпчак та Гавріїл Чіпак

28 вересня 1991 р. у Пряшеві проведено Установчий з’їзд, на якому ухвалено зареєстрований Статут Крайової Пластової Організації (КПО), обрано Крайову Пластову Старшину у складі: Левко Довгович з Кошиць — голова, Павло Дуркот з Пряшева — заступник голови, ігор Довгович з Кошиць — виховний сектор, Копчак Богдан з Пряшева — писар, Беата Бегені з Пряшева — скарбник (за кілька місяців виїхала в Америку, на її місце була кооптована Олена Довгович), Людвик Шолтис з Кошиць — член. Обрано і Крайову Пластову Раду у складі: Анна Коцур з Бардієва — голова, Марія Рибак з Братислави — заступник голови, Марія Ганко з Кошиць — член. Ухвалено головний плян діяльности Пласту.

Визначною подією стало прийняття у жовтні 1991 року КПО Чехословаччини до КУПО. Це була дев’ята країна, яка разом з Польщею та Україною увійшла до складу КУПО. Це певною мірою зняло недовірливе ставлення урядових чинників Чехословаччини до відновлення діяльности української скавтської організації на теренах цієї країни.

Хроніка діяльности 1992-2010 рр.
1992. Крайовий пластовий табір «Карпати-92», с. Микова. Разом з булавою 77 учасників, з них 8 осіб з України, 5 — з Польщі, 1 — з Австрії та два вихов- ники новацтва — ст. пл. Адріяна та Юрій Слижі — з Америки.

Учасником табору був комендант останньої «Лісової школи» на Закарпатті у 1938 р. пл. сен. Михайло Штефуца з Братислави, який приніс у Микову вуглик з прощальної ватри «Лісової школи». Цим вугликом він символічно запалив пластову ватру у Миковій, ніби передаючи естафету пластунів Закарпаття відродженому Пласту Словаччини. Він розповів про те, як зберігав отой вуглик 54 роки і вірив, що Пласт на Закарпатті та на Пряшівщині відродиться. Цей символічний чин друга Михайла справив велике враження на учасників табору. Кожен учасник отримав вуглик з таборової ватри, щоб запалити пластові ватри в Польщі, Україні, Америці, підтверджуючи цим єдність Пласту у світі.

1993. 20 липня — 9 серпня. 27 юначок і юнаків зі Словаччини, а також 4 провідники, спільно з українською молодцю з Польщі, Югославії, Казахстану та України (разом — 208 осіб) були учасниками Міжнародної літньої школи українознавства, яка проходила у таборі «Червона калина» неподалік Трускавця та у Львові.

В той самий час у Львові організовано урочисте святкування 80-ліття Пласту. Учасниками святкувань були пластуни з усіх 9 країн — членів КУПО.

1994. 25 червня. Відбувся II Крайовий Пластовий З’їзд Словаччини. У ньому взяв участь голова ГПБ пл. сен. Орест Гаврилюк із ЗСА. Обрано новий склад КПС: пл. сен. Левко Довгович — голова, пл. сен Марія Рибак — заступник голови, ст. пл. Ігор Довгович — крайовий комендант новацтва та юнацтва, пл. сен. Олена Довгович — скарбник і діловод, пл. сен. Валентина Гуменик — член. КПРаду обрано у такому складі: пл. сен. Павло Дуркот — голова, пл. сен. Марія Ганко — заступник голови, пл. сен. Марія Лешко — член.

2—17 липня — літній табір «Карпати-94», с. Гуменський Рокитів з участю 72 осіб (в тому числі 17 з України, а також 1 юнак з Австрії). В таборі для талановитої молоді організовано школу живопису. Лектор — закарпатський художник Віктор Демидюк.

Заключна анкета-іспит з літньої школи українознавства

Заключна анкета-іспит з літньої школи українознавства

1995. 12—23 липня 1995 р., табір «Карпати-95» в с. Меджиброддя за участи 64 осіб. Серед них один юнак з Австрії, один — з Америки та дві юначки з України.

1996. 3—7 липня — мандрівний табір, учасники — 15 юначок та юнаків. Серед них юнацтво з Ужгорода (7 осіб) під керівництвом ст. пл. Олесі Глуханич.

10—21 липня, табір «Карпати-96» у с. Хмельова за участи 91 особи зі Словаччини, Австрії, України.

Складовою цього табору була перша Літня школа українознавства (ЛШУ) в Словаччині, яку організовано за фінансової допомоги Фонду Дж. Сороса, що дало можливість запросити учнів десяти українських шкіл
Пряшівщини. На святковому закритті табору та ЛШУ були присутні понад 120 батьків, учителів українських шкіл і гостей практично з цілої Пряшівщини та з Братислави, Кошиць, Пряшева (батьків, прихильників і гостей організатори запрошують на урочисте закриття кожного табору).

5—9 грудня 1996 р. КПС організувала побут групи юнацтва зі Львова (35 осіб) на Бардіївщині, у с. Хмельова.

1997 — крайовий табір не відбувся через брак коштів.

30 червня — 6 липня організовано мандрівний табір в регіоні польсько-словацько-українського кордону на Снинщині. Учасники — 15 осіб зі Словаччини та 5 старших пластунів із Закарпаття.

1998. 14—23 серпня, табір «Карпати-98» та другий річник ЛШУ. Учасники — 79 осіб, з яких 22 — 3 Польщі, 1 — з Австрії, 4 студенти з Хорватії.

Учасники табору «Карпати» відвідали Музей «Енді Варгола» (Андрія Вархоли) в місті Меджилабірці, 1994 р.

Учасники табору «Карпати» відвідали Музей «Енді Варгола» (Андрія Вархоли) в місті Меджилабірці, 1994 р.

1999 — крайовий табір не відбувся через брак коштів.

17—19 грудня в Кошицях організовано дводенну ЛШУ (3-й річник), в рамках якої відбувся III КПЗ’їзд. На З’їзді обрано КПС у такому складі: пл. сен. Левко Довгович — голова, пл. сен. Олена Довгович — заступник голови і скарбник, ст. пл. Роман Довгович — крайовий комендант юнацтва, ст. пл. Ксеня Рибак — крайовий комендант новацтва. Члени: пл. сен. Світлана Чорнанич, Оксана Господар, ст. пл. Славка Ройко, Наталка Годарська та Володимира Пасок. КПРада: пл. сен. Марія Рибак — голова, пл. сен. Марія Ганко — заступник голови, пл. сен. Марія Лешко-Лаца — член. В рамках цього форуму проведено науко- вопрактичний семінар з нагоди 70-ліття заснування Пласту в Словаччині. Присутніми було 69 осіб: 12 юнаків і юначок, 37 делегатів, 20 офіційних гостей і науковців.

2000. 4—13 серпня, табір «Карпати-2000» і 4-й річник ЛШУ (52 учасники). Фінансову підтримку надав Союз Українців Великобританії та інші спонсори.

2001. 3—12 серпня, табір «Карпати-2001» та 5-й річник ЛШУ. Разом 60 учасників з 18 українських сіл і містечок Словаччини, а також два — з Сербії і Чорногорії.

2002 — крайовий табір не відбувся через брак коштів.

2003. 31 липня — 9 серпня, 10-й Крайовий пластовий табір і 6-й річник ЛШУ. Таборувало 58 учасників, з них 49 — діти і молодь, які прибули з 31 села і містечка Словаччини. Часткову фінансову допомогу надав Головний провід ОУН та Організація українських жінок у Великій Британії.

У 2004 та 2005 рр. через брак коштів табори не проведено.

2006. 1—9 липня, табір «Карпати-2006» та 9-й річник ЛШУ (72 учасники; з них — 1 юнак з Праги, 1 — з Відня, З новаки з України).

2007. 27 липня — 5 серпня, табір «Карпати-2007» і 10-й річник ЛШУ в рекреаційному осередку «Злата їдка». Участь взяла 91 особа і 13 осіб булави. У таборі була молодь від 6 до 20 років практично з усіх регіонів Пряшівщини (з 24 сіл та 10 міст). Таборували також два юнаки з України та один — з Чехії.

2008. 26 липня — 3 серпня, табір «Карпати-2008» та 11 річник ЛШУ за фінансового сприяння Міністерства культури Словацької республіки (фонду підтримки культури нацменшин). Учасники — 128 осіб (19 з України).

2009. табір «Карпати-2009» і 12-й річник ЛШУ. 123 учасники від 6 до 18 років (12 — з України).

2010. 31 липня — 8 серпня, 15-й табір «Карпати-2010» і 13-й річник ЛШУ. До участи зголосилося 102 особи зі Словаччини та 18 з України.

2011. 30 липня — 7 серпня, табір «Карпати-2011» і 14-й річник ЛШУ. Разом 104 учасників — 99 зі Словаччини та 5 з України. Під час табору «Карпати-2011» відбулося святкове відзначення 20-літгя відновлення Пласту в Словаччині та 100-ліття українського Пласту.

На урочистій зустрічі, крім членів КПС та КПРади, були присутніми і 16 офіційних гостей, в тому числі Генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч.

Протягом 20 років діяльности (1991— 2011) в 32-х літніх і зимових зустрічах та в 14-х ЛШУ брало участь, разом з керівниками (тобто членами булави), 1727 учасників, зокрема 1368 з 74 сіл і міст Словаччини, решта 164 особи з України, Австрії, ЗСА, Німеччини, Польщі, Чехії. Дехто був майже на кожній зустрічі, інші кілька разів.

Учасники табору виконують для батьків заключну мистецьку програму

Учасники табору виконують для батьків заключну мистецьку програму

Гуртки
Обмеженої кількости зустрічей молоді (один-два рази на рік) недостатньо для інтенсивної національно-виховної роботи. Пластове виховання та дотримання всіх пластових вимог, тобто робота в гуртках, не проходить на належному рівні. Виняток творили у перших роках діяльности гуртки у Кошицях та Пряшеві.

Єдиний пластовий гурток, який діє вже довгі роки, — це гурток у Братиславі під проводом пл. сен. Марії Рибак і її співпрацівників (від 2013 року у Пряшеві діє новацький рій та юнацький гурток, а у квітні 2014 р. проведено дошкіл виховників. – прим. 100 кроків)

Кількість автохтонного українського населення в селах і містечках Словаччини поступово зменшується.

Основна причина — несприятливі економічні умови. З року в рік погіршується і знання української мови (ориґінального лемківсько-пряшівського діялекту), не кажучи вже про знання історії, літератури чи навіть азбуки. Причина — майже повна ліквідація українського шкільництва. У 1945 році, після денаціоналізаційної політики словацької держави 1939— 1945 рр., на Пряшівщині були 1 дитячий садок, 165 «руських» народних шкіл з 368 класами, 1 гімназія з 8 класами, 1 учительська семінарія з 5 класами. У навчальному році 1948/49, завдяки державним шкільним установам, вже був 51 дитячий садочок, 275 народних шкіл зі 469 класами, 3 гімназії, 1 учительська семінарія з 20 класами, 2 середні фахові школи з 7 класами. Надалі кількість учнів зросла у середині 1960-х років до 5000, а в наступні десятиліття почала неухильно зменшуватися.

Навчальний рік 2007/2008: дитсадків — 12, основних шкіл — 12, 1 гімназія, 1 середня медична школа.

В екстремально незичливих умовах роботи для національної меншини українців Словаччини Крайова пластова організація зробила чимало позитивного для національного усвідомлення хоча б частини молоді.

У пластових таборах чималим виховним моментом для батьків і гостей (учасників заключних програм під час урочистого закриття таборів) є патріотична мистецька програма у виконанні учасників і традиційне звучання прекрасного гимну закарпатських пластунів, яким наша молодь, як у 20—30 роки, відкриває і закриває програму кожного дня, кожної пластової зустрічі.

Інша діяльність
Визначним успіхом пластової організації є проведення Міжнародного наукового семінару, який відбувся у 2008 році з нагоди 80-ліття заснування Пласту в Словаччині, та видання збірника доповідей під назвою «Молодіжні організації Русинів-Українців на Словаччині 1928—2008».

Видано два збірнички пластових, стрілецьких і популярних народних пісень: з нагоди відзначення 80-ліття заснування Пласту в Україні під назвою «У горах Карпатах» і з нагоди 80-ліття заснування Пласту в Словаччині під назвою «Гори наші, гори наші Бескиди». Для кращого оволодіння програмами Літніх шкіл українознавства видано 4 бюлетені, в яких у дуже стислій та популярній формі подано основну інформацію з історії наших церков, літератури, культурних надбань (театр, архітектура, пісенне багатство), про визначних діячів нашого народу тощо.

Пластові в Словаччині надали допомогу Головна Пластова Булава та крайові пластові організації:

  • ГПБ профінансувала участь делеґатів зі Словаччини у Зборах КУПО в Нью-Йорку та Києві;
  • КПС Америки профінансувала подорожні витрати і побут ст. пл. Ігоря Довговича на ЮМПЗ в Нью-Йорку з нагоди 80-ліття Пласту (1992 р.);
  • КПС Канади та ГПБ частково профінансували побут трьох старших пластунів зі Словаччини на ЮМПЗ-98 в Монітобі;
  • КПС Німеччини надала фінансову допомогу для побуту Святослава та Ігоря Довговичів у таборі в 1990 р., а також ст. пл. Ігоря Довговича 1—3 травня 1992 р. у Раді Орлиного Вогню;
  • юнацькій групі з 6 осіб на вишколі для роботи з молоддю (серпень 1992 р.) та участь кількох членів Пласту у літніх таборах в подальших роках;
  • КПС України надала допомогу пл. уч. Володимирові Кравцю та пл. розв. Романові Довговичу для участи в міжнародному пластовому таборі в Україні «Там, де Прут», в якому таборували також пластуни з Німеччини і Польщі (9—19 серпня 1993 р.), а у серпні 1996 р. на першому в історії українського Пласту міжнародному Джемборі зі Словаччини були учасниками 4 юначки і стільки ж юнаків.

Чималий позитивний вплив на десять старших пластунок і пластунів зі Словаччини мала участь у І Европейській конференції української молоді в Будапешті 22—24 жовтня 1999 р. Ініціяторами зустрічі були Левко Довгович — голова Европейського Конгресу Українців, та Ярослава Хортяні — голова Державного самоврядування українців Угорщини. На конференції були присутніми 56 молодих українців з 17 країн Европи.

Теперішнє керівництво Пласту повинно б докладати усіх зусиль для організації літніх зустрічей молоді, тим більше, що в останні роки співпраця з представниками українських установ Словаччини значно покращилася. Отже, віримо, що в майбутньому вони будуть хоч би морально підтримувати таку або і кращу роботу з молоддю з метою збереження ідентичности українців Пряшівщини, які близько тисячі років проживають на історичних землях нашого народу.

Джерело: Левко Довгович. З діяльності Пласту в Словаччині. Альманах 100-ліття Пласту

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!