Пластун “Гоко” – генерал Микола Кравців

«Гей, Юнаки! Гей, Пластуни! Всі Ви, що колись в минулому були на таборах… згадайте приємні дні мандрівки, чар лісів і незабутні алярми. Якщо у Вас ще не завмер завзятий дух пластуна, яким Ви колись виказувались, і якщо у Вас є гаряче бажання навчитися дечого з модерного провідництва й практичного пластування, приїжджайте на ВАШ вишкільний табір».

Так починався весною 1957 року заклик пластового куреня «Лісові Чорти» до старшого юнацтва в Америці зголошуватися до участи в першому Крайовому Вишкільному Таборі, пізніше відомому як «КВТ». На кінці виднів підпис: «ҐОКО, ЛЧ (Командант табору)».

«Ґоко» — це псевдонім пластуна-сеніора Миколи Кравціва, широко відомого в Америці й Канаді в 1950-их рр., юнацького провідника-виховника. Він був членом спочатку 1-го куреня юнаків імени сотника Січових Стрільців Федора Черника в Філядельфії, а опісля — старшопластунського куреня «Лісові Чорти» (заснованого ще 1922 року в Карпатах), подібно як і його батько Богдан Кравців (колишній Крайовий Провідник ОУН в Галичині, колишній політв’язень польських тюрем, та колишній член Головної Пластової Булави і голова Крайової Пластової Старшини в Америці). В юнацтві Микола здобув ступінь пластуна-скоба (найвищий ступінь), а в старшому пластунстві заслужив на ступінь Зв’язкового в Кадрі Юнацьких Виховників.

Микола Кравців в однострою генерап-хорунжого в 1984 році

Микола Кравців в однострою генерап-хорунжого в 1984 році

Ґоко дуже любив пластувати, і тому кожного літа можна було його зустріти на різних таборах і вишколах Пласту. Наприклад, літом 1954 року він був бунчужним окружного табору юнаків на пластовій оселі «Вовча Тропа». Цей табір, під назвою «Маківка», ввійшов у історію Пласту як один із кращих юнацьких таборів, великою мірою завдяки провідницькому хистові Ґока, який з великим ентузіязмом організував різні мандрівки, нічні алярми і змаги, та теренові ігри із історичною тематикою.

Літом 1955 року Миколу Кравціва прийняли до військової академії у Вест Пойнт, де він скоро вирізнився у провідництві, і тому на останньому році вишколу виконував обов’язки командира полку в бригаді кадетів.

Кадети Військової академії у Вест Пойнт, які в 1959 році стали офіцерами-танкістами: перший від права у першій лаві - Микола Кравців.

Кадети Військової академії у Вест Пойнт, які в 1959 році стали офіцерами-танкістами:
перший від права у першій лаві – Микола Кравців.

Рівночасно його участь у Пласті різко обмежилася. Але одного літа він таки одержав цілий місяць вільного і використав час для виховної роботи в Пласті. А це було власне в 1957 році. Того літа в Канаді Пласт зорганізував першу величаву Ювілейну Міжкрайову Пластову Зустріч (ЮМПЗ) і Ґоко був її головним бунчужним, а по закінченні зустрічі поїхав на «Вовчу Тропу», щоб перевести там перший КВТ (під назвою «Лісовий Загін») на терені Америки. Програма КВТ під командою Ґока була, як можна було сподіватися, на практиці дуже інтенсивна, де пропорційно найбільше часу присвячено на мандрівки та різні теренові вправи, що потрібні для осягнення ступеня пластуна-скоба. Одна довша мандрівка проходила таким скорим темпом, що надовго запам’яталася усім учасникам-юнакам (між ними — майбутні професори О. Субтельний, І. Мигул, Ю. Перфецький). Про це яскраво свідчать таборові коломийки, як наприклад:

«В Массачусетс як вже були,
гору Гарвей ми здобули,
Ґоко крок вперід давав,
Піця ззаду підганяв».

Провід першого окружного табору юнаків «Сокіл» на пластовій оселі «Вовча Тропа» в 1953 році. Стоять від права: Микола Кравців, ЛЧ — заступник бунчужного, Микола Василик, ЧОК, Роман Алиськевич, ЛЧ, Юліян Крижановський, ЛЧ — керівник програми, Ярослав Падох, ЧК — командант, Богдан Сірий, Богдан Ковалик, ЧК, Петро Содоль, ЛЧ, Любомир Онишкевич, СМ — писар, та Андрій Навроцький, ЧОК. Клячать від ліва: Славко Паливода, СМ, та Олесь Пясецький, ЛЧ. Сидять від ліва: Богдан Андрушків, СМ та Андрій Головінський, ЛЧ

Провід першого окружного табору юнаків «Сокіл» на пластовій оселі «Вовча Тропа» в 1953 році. Стоять від права: Микола Кравців, ЛЧ — заступник бунчужного, Микола Василик, ЧОК, Роман Алиськевич, ЛЧ, Юліян Крижановський, ЛЧ — керівник програми, Ярослав Падох, ЧК — командант, Богдан Сірий, Богдан Ковалик, ЧК, Петро Содоль, ЛЧ, Любомир Онишкевич, СМ — писар, та Андрій Навроцький, ЧОК. Клячать від ліва: Славко Паливода, СМ, та Олесь Пясецький, ЛЧ. Сидять від ліва: Богдан Андрушків, СМ та Андрій Головінський, ЛЧ

Звіт під час ранішньої збірки на вишкільному таборі-курсі «Мала Береза» в 1951 році. Перший із права у звітовій лаві юнаків — Микола Кравців, слідуючий коло нього Петро Содоль. Звіт відбирає пл. сен. Корчинський (командант), а за ним стоїть ст.пл.поучник Юрій «Цюха» Ференцевич, Бурл. (бунчужний). За звітовою лавою видніє чоло табору; перший з права ст.пл. Любомир Онишкевич, СМ (писар).

Звіт під час ранішньої збірки на вишкільному таборі-курсі «Мала Береза» в 1951 році. Перший із права у звітовій лаві юнаків — Микола Кравців, слідуючий коло нього Петро Содоль. Звіт відбирає пл. сен. Корчинський (командант), а за ним стоїть ст.пл.поучник Юрій «Цюха» Ференцевич, Бурл. (бунчужний). За звітовою лавою видніє чоло табору; перший з права ст.пл. Любомир Онишкевич, СМ (писар).

В листі до учасників Ґоко після закінчення табору писав: «вірю, що ще від Вас почую і що незадовго знову побачимося десь там, де ліс шумить». На жаль, це був останній табір його активного пластування, бо в 1959 році він став офіцером-танкістом Армії ЗСА і військова служба закидала його далеко від пластових осередків. Все-таки, коли була лише нагода, він усе старався хоч відвідати табори. Пам’ятаю, як під час однієї вечірньої ватри на міжкрайовому вишкільному таборі «Лісова школа» в 1966 році раптом із темряви несподівано появилася знайома постать Ґока і як усі уважно слухали його розповіді при вогнику.

Військова кар’єра Миколи Кравціва була різноманітна. Він відслужив два терміни під час війни у В’єтнамі, де був раз тяжко ранений, а три рази — відзначений Срібною Зіркою за хоробрість. В Західній Німеччині в різний час він командував: кавалерійським батальйоном, панцерною бригадою та дивізією піхоти. Служив також у штабах Пентагону і НАТО та був миротворчим спостерігачем Організації Об’єднаних Націй на кордоні між Ізраїлем і Сирією. Він успішно закінчив Каледж Війни Армії ЗСА (найвища офіцерська школа) та здобув науковий ступінь магістра в галузі міжнародних стосунків у престіжному університеті Джорджа Вашінггона.

1983 року він став генерап-хорунжим із однією зіркою, а три роки пізніше — генерал-поручником із двома генеральськими зірками. Це перший уродженець України (нар. 1935 р. у Львові), який осягнув таку високу військову рангу в Армії ЗСА.

Від 1990 року він у відставці після 31 року активної служби. Микола Кравців одружений із Христиною Квасовською і вони мають троє дітей: Марію, Андрія і Павла.

Листопад 1992. Зустріч в Києві колишніх членів Проводу першого КВТ; сидять від ліва -Микола Кравців (командант) і Петро Содоль (бунчужний). Бракує тільки Романа Алиськевича (булавного). За ними стоять їхні сини, від ліва — Павло Кравців та Петро Содоль мол. (1992).

Листопад 1992. Зустріч в Києві колишніх членів Проводу першого КВТ; сидять від ліва -Микола Кравців (командант) і Петро Содоль (бунчужний). Бракує тільки Романа Алиськевича (булавного). За ними стоять їхні сини, від ліва — Павло Кравців та Петро Содоль мол. (1992).

Генерал Кравців у приватному листі скромно згадав нещодавно: «Мав я багато щастя у своїй кар’єрі і багато цікавих призначень. От і все». Щастя, очевидно, помагає при кожній професії, але в цьому випадку головну ролю грала його природна здібність до вояцького діла. Серед його друзів-пластунів ніколи не було сумніву, що «наш Ґоко» буде генералом, але нікому і не снилося, що в 1992 році він стане членом Дорадчої Ради (дорадник в справах оборони) при Верховній Раді незалежної України.

ЛІСОВИЙ АРХИДІДЬКО
ГРАФ ПІЦЯ

Джерело: Пластовий Шлях, ч. 3 (99), 1993

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!