Пласт-прият на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Від самих початків заснування українського Пласту на Закарпатті знайшлися люди доброї волі, які всіма своїми силами старалися підпирати пластовий рух і раділи з найменшого його успіху. Вони підтримували Пласт не лиш морально, але теж і матеріяльно.

Перша спроба зорганізувати цих приятелів Пласту була зроблена 1929 р., коли пл. часопис «Пластун» помістив передовицю проф. Л. Бачинського: «Приятелям Пласту». Властиво це була відозва до ширшого громадянства підперти пластову організацію: «Хай не буде між вами такого приятеля, який не був би членом цієї красної організації — «Пласт-Прияту» (див. Пластун, 1928/29, ч. 6). Однак відозва лишилася тільки відозвою. Тут і там приходила поміч, але Пласт-Прияту таки не вдалося зорганізувати, хіба аж 1937 р.

Між визначними приятелями укр. Пласту треба згадати єп. Петра Ґебея (1924—1931), який відправив архиєрейську св. Літургію на першім Свято-Юрськім Святі в Ужгороді-Радванці 1930 р. Він теж і матеріяльно підтримував Пласт. Дальше треба згадати о. монс. Августина Волошина, якого за його заслуги вибрали почесним членом Краєвої Ради Скавтів (див. Пластун, 1934, ч. 3). Не можна поминути теж оо. Василіян, які чинно підтримували пластовий рух і брали участь у всіх пластових святах. Треба теж згадати родину Медведів з Верхнього Водяного, яка 1934 р. подарувала три акри своєї сіножаті для пластового табору і багато-багато інших.

Окремої згадки між приятелями Пласту заслуговує письменник-поет Спиридон Черкасенко (1876—2940), якого можна назвати співцем пластового руху на Закарпатті, бодай у його початках.

Спиридон Черкасенко - автор гімну Закарпатських Пластунів

Спиридон Черкасенко – автор гімну Закарпатських Пластунів

Спиридон Ф. Черкасенко народився під селянською стріхою дня 11 грудня 1876 р. в містечку Новий Буг на Херсонщині. Ставши учителем, він захопився укр. сценою і зачав писати драматичні твори, між якими треба згадати: «Старі гнізда», «Земля», «Казка старого млина», «Про що тирса шелестіла» та інші. 1919 р. він виїхав із трупою Михайла К. Садовського до Галичини, а згодом до Відня. Коли М. Садовський перебрав провід краєвого театру «Просвіта» в Ужгороді (початком 1923 р.), Черкасенко перенісся на Закарпаття і став драматургом згаданого театру.

Восени 1929 р. чеська поліція змусила його покинути Закарпаття і він поселився у Празі, де дальше писав: «Дон Хуан і Розіта», «Ціна крови», «Северин Наливайко», «Вельможна Пані Кочубеїха» і «Ювілей». Помер серед злиднів дня 8 лютого 1940 р. і похований у Празі.

С. Черкасенко зложив перші пластові вірші для закарпатського Пласту, які постійно збагачували пластові часописи. Багато з його віршів було уложено під музику і стало улюбленими піснями закарпатських пластунів. Він є автором закарпатського пластового гимну: «Гей, юнаки! Гей, пластуни!»

А вже годі оцінити його драматичні картини, якими він дав почин для пластових виступів на сцені і значно збагатив молодіжну літературу. Між його пластовими п’єсами треба згадати: 1) «Вечірний гість», драматична картина на 1 дію; 2) «Лісові чари», пластова комедія на 2 дії; 3) «Даремний переполох», пластовий діялог; 4) «Нехай живе життя», драматична фантазія на 1 дію; 5) «Чудо Св. Миколая», пластова комедія на 1 дію; 6) «Сміх», драматична картина на 1 дію; 7) «Лібуша в таборі», історична сцена на 1 дію; 8) «До світла, до волі», картина з дитячих літ Т. Шевченка у 2-ох образах; 9) «Страшний професор», комедія з життя шк. молоді на 3 дії; 10) «Вигадливий бурсак», мол. комедія на 2 дії; 11) «Грубий жених», комедія для берегівських пластунів; 12) «Бідний Лесько», драматична картина на 1 дію; та 13) «Ой хто, хто Миколая любить», святочна картина на 1 дію.

Український театр «Нова сцена» (1939), створений у 1936 року при філії «Просвіти» у Хусті з ініціативи та за активної участі старших пластунів

Український театр «Нова сцена» (1939), створений у 1936 року при філії «Просвіти» у Хусті з ініціативи та за активної участі старших пластунів

Між прихильниками Пласту треба згадати теж і закарпатського письменника — Василя Ґренджу-Донського (*1897 р. у Воловому, від 1939 р. жив у Братіславі, Словаччина, де і помер в 1974 році).

Ґренджа-Донський дуже любив пластову молодь, багато віршів і пісень поміщував у пластовій пресі і часто бував у пластових таборах. При пластових ватрах розповідав молоді про свої літературні праці, помагав редагувати таборовий часопис «Таборит», часто при ватрі деклямував свої поезії чи частини історичних поем. Пластуни Закарпаття пригадують Василя Ґренджу-Донського, як одного із своїх великих приятелів.

На Закарпатті було багато відданих пластунів, що із-за матеріяльної нужди не могли собі справити пластового однострою чи взяти участи у пластовому таборі. А найгірше, не могли відбути інструкторського табору чи Лісової Школи, що було на шкоду для Пласту. Тому Степан Пап-Пугач, коли стався Краєвим Звітодавцем, старався створити чинну групу Пласт-Прияту. Що йому і пощастилося, при помочі пань Клочуракової і Агієвої. Так Пласт-Прият зачав свою діяльність в Ужгороді 1937 р.

Звичайно пластуни приготовляли програму, на яку члени Пласту-Прияту стягали глядачів, переводили добровільні збірки у формі вступного та запрошували гостей на чайні вечори, на яких виступала пластова молодь. Це дало Пластові фінансову основу, з якої Краєвий Звітодавець міг забезпечити участь пластунів у Лісовій Школі 1938 року.

Комендант ЛШ у Солочині, 1938

Комендант ЛШ у Солочині, 1938

Ці самі Пані заслужилися своєю працею в перших місяцях 1939 р. теж у Хусті. Із надбаних фондів Головна Управа Пласту могла дати надрукувати українські пластові легітімації (доти служилася чеськими) і зачати свою організаційну працю в нових обставинах.

На цім місці виказуємо вдячність пластунів усім прихильникам і приятелям закарпатського Пласту.

*

Джерело: С. Пап-Пугач. Пластовий альманах

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *