Хроніка Карпатської України: події 1-12 грудня 1938 р.

1 грудня, четвер
● Новообраний Нацiональними Зборами ЧСР президент Е. Гаха затвердив центральний уряд Р. Берана (міністр закордонних справ Ф. Хвалковський) та уряд Пiдкарпатської Русi у складi А. Волошина i Ю. Ревая.

2 грудня, п’ятниця
● Маніфестація у Хусті з приводу перезатвердження крайового уряду. А. Волошин виступив з промовою, в якій, зокрема, заявив: “Українська інтелігенція має перед собою велике завдання: навчити наш народ, щоб він піднісся на високий ступінь культури. Ще цісар Йосиф II сказав: «Коли народ від мене не захоче навчитись чогось мудрого, корисного для нього, то я його примушу…» Може, й нам прийдеться користатися таким приневоленням, але це робитимемо в інтересі самого народу, щоб очистити його хату від нечистоти і бруду”.
● Розпорядження автономного уряду про перевiрку iмiгрантiв.

4 грудня, недiля
● Перший з’їзд Карпатської Сiчi у Хустi, у Слов’янському домi. Тут вперше сiчовики з’явилися у сiчових одностроях. З’їзд затвердив iдейнi й органiзацiйнi основи та завдання Карпатської Сiчi. Його вiдкрив головний командант Сiчi Д. Климпуш. С. Росоха виголосив iдеологiчну промову, а адвокат Ю. Шпилька – органiзацiйнi основи. По цьому І. Рогач оголосив декларацiю й усi присутнi, повторюючи за ним, склали урочисту присягу.
● Греко-католицький єпископ Д. Нярадi провiв першу службу Божу в Хустi, проголосивши здравицю “за самостiйну Карпатську Україну, за її народ, за владу i за її добро – щоб були всi заодно!”
● Ю. Ревай, перебуваючи у Празi, дав iнтерв’ю Нiмецькому Інформацiйному Бюро.

Плакат часів Карпатської України

Плакат часів Карпатської України

6 грудня, вівторок
● Напад угорських терористiв на с. Богдан, польських – на Вучкове.
● У Хусті засновано комiтет для утiкачiв з Угорщини, яких налiчувалося близько 600.
● В. Ґренджа-Донський занотовує у щоденнику: “Від евакуації дотепер Хуст відвідало 24 журналісти, з того 12 німців, один швайцарець, два французи, один американець, чотири англійці, два італійці і два румуни. Злостимося на італійців – пишуть брехливо, неможливим тоном. Видно, що роблять це за мадярським підшептом. Італія відкрито підтримує мадярів, це видно з кожного її кроку, не тільки при віденському арбітражі, але і з голосів її преси”.
● Нiмецько-французька декларацiя про ненапад.
● Повноважний представник СРСР у Великобританiї І. Майський iнформує Москву про свою розмову з Д. Ллойд Джорджем: “План Гiтлера полягає у тому, щоб забрати «коридор» i Сiлезiю, вiдторгнути вiд Польщi її українську частину та приєднати її до Закарпатської України й створити з цих двох частин васальну Українську державу на зразок Чехословаччини. Такою є найближча мета. У бiльш далекому майбутньому, можливо, Гiтлер думає здiйснити акцiю проти Радянської України, але в даний момент вiн на це не осмiлиться”.

7 грудня, середа
● У Берлiнi Ю. Ревай (запрошений туди за посередництва колишнього члена Директорії А. Макаренка) пiдписав зi статс-секретарем МЗС Нiмеччини в особливих справах В. Кепплером угоду про поставки з Карпатської України до Нiмеччини лiсу, молокопродуктiв, шкiри, хутра, вовни i вина, а також угоду з німецьким товариством з практичного використання надр “Гезельшафт” про пошуки i видобування мiнеральних копалин у Карпатськiй Українi. Німеччина обіцяла надати одноразову фінансову допомогу Карпатській Україні у сумі 100 000 марок. Також планувалося прокладання автостради Берлін–Бухарест через територію Карпатської України.
● Тридцять угорських терористiв з Ужгорода напали на с. Довге.
● У Хустi розвiшано плакати художника Михайла Михалевича (чотири репродукцiї див.: Ґренджа-Донський В. Твори. – Т. 8. – C. 98-100).
● До Хуста прибув український письменник і журналіст Улас Самчук.

Агітаційна бригада «Карпатської Січі» агітує голосувати на виборах до Сойму Карпатської України за список УНО

Агітаційна бригада «Карпатської Січі» агітує голосувати на виборах до Сойму Карпатської України за список УНО

8 грудня, четвер
● Ряд карпато-українських прикордонних пунктiв обстрiляно з території Угорщини.
● Лондонська газета “Дейлi експрес” повiдомила про “численнi арешти серед вищих офiцерiв-українцiв радянської армiї”. На початку грудня заарештовано 63 офiцерiв, у тому числi трьох генералiв – Тарасинського, Тисянку i Михайлова.
● Повноважний представник СРСР у Францiї iнформує Москву “про серйознiсть приготувань i намiрiв Нiмеччини щодо України”.
● У Лондонi головний радник МЗС Англiї Р. Вансiттарт повiдомляє радянському послу І. Майському, що в мiнiстерствi “дуже популярна концепцiя, згiдно з якою найближчий удар Гiтлера буде на схiд, зокрема проти Радянської України”.

9 грудня, п’ятниця
● Президiя Верховного суду ЧСР у м. Левоче прийняла рiшення про структуру окружних судiв, перемiщених з переданих Угорщинi територiй Словаччини i Пiдкарпатської Русi. Для останньої визначено три окружнi суди: у В. Березному, Н. Верецьках й Іршавi. Як вищі iнстанцiї для них створено два крайовi суди: у В. Березному i Хустi.
● У Варшавi українська парламентська репрезентацiя, очолювана В. Мудриком, подала на розгляд польського сейму “Проект конституцiйного закону Галицько-Волинської землi” про національно-територiальну автономiю.

Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст

Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст

10 грудня, субота
● При Карпатськiй Сiчi створено жiночу органiзацiю на чолi з п.п. Тисовською i Химинець.
● Напад угорських терористiв на с. Довге.

12 грудня, понедiлок
● А. Волошин виїхав до Праги на засiдання федерального уряду.
● Напад угорських терористiв на с. Горяни.
● Напередодні вночі у Дравцях, що відійшли до Угорщини, вивішено синьо-жовті прапори. “Хлопці вивісили українські синьо-жовті прапори. Вивісили їх на високій тополі так, що мадяри мусили вивезти аж пожарну сторожу з Унгвара, щоб могли зібрати. Але і так вони маяли до полудня, бо не знайшлося нікого, хто б виліз так високо на тополі… Мадяри поздирали наші написи і завели мадярські. Хлопці розбивають щоночі мадярські таблиці”.

Джерело: Федака Cергій Дмитрович. Літопис Карпатської України. – Ужгород: Ґражда, 2013. – 136 с.

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *